Сайти української культури: відмінності між версіями
Usik64 (обговорення | внесок) Створена сторінка: ==Що ж воно таке== 200px|thumb|right| Розумні вуйки кажуть, що для української... |
Deimos (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
{{Основна|Ворог української культури}} | {{Основна|Ворог української культури}} | ||
[[Категорія:Україна]] | [[Категорія:Україна]] | ||
[[Категорія:Культура]] | [[Категорія:Культура]] | ||
Версія за 19:24, 25 квітня 2011
Що ж воно таке

Розумні вуйки кажуть, що для української національної культури основоположною і базовою є народна культура. А от вже на основі народної культури поступово сформувалися оті Ваші наука, література, мистецтво.
Своєрідність української культури визначили також впливи географічних умов, особливості історичного шляху, а також взаємодія з іншими етнокультурами. Важливим історичним етапом розвитку культури - кажуть - стало прийняття християнства у X столітті. [1]
Особливості розвитку
У ті роки, коли москалі лизали дупи татарським завойовникам, нарід, який пвзніше назвуть українським, чинив спротив загарбникам. Перебування у стані перманентної війни, звісно, не дозволяло культурі розвиватися вільно.
Татарське завоювання в XIII ст., польсько-литовська експансія в XIV — XVI ст., залежність від Російської та Австрійської імперій в XIX — ХХ ст. - привели до того, що у вітчизняній традиції народна культура зіграла виключну роль.
Це сталося, тому що в XVI ст., коли феодально-боярська знать сприйняла католицтво і польську культуру, і до кінця XVIII ст., коли верхівку козацької старшини було зрусифіковано, українське суспільство розвивалося значною мірою без повноцінної національної культурної еліти.
Справжніми творцями і носіями культури продовжували залишатися широкі маси суспільства - селяни, козаки, ремісники.
Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві — народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до культури Київської Русі, став можливим підйом української культури і в XVI — XVII ст., і культурне відродження в XIX ст. [2]

Український народ прожив багату і бурхливу історію. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних народів і племен. Майже кожен з них зазіхав на українську землю. У таких тяжких, складних умовах доводилось віковічно захищати свою волю від ворогів, доводилось бути й поневоленим. Ця боротьба виховала у українців найяскравішу, найхарактернішу рису – волелюбність. Саме вона спричинилася до того, що вже в кінці XVI ст. в Україні здійснювалась найперша в той час демократія. Запорізька Січ стала найміцнішим бастіоном демократії та свободи не тільки в себе, але й для сусідніх народів. Тому і вся творчість народу пронизана волелюбним характером. Не раз втрачаючи волю, незалежність, українці тужили за нею, і цю тугу та боротьбу за волю відтворяли у всіх проявах своєї творчості – у безмежному морі задушевних пісень, дум, легенд; у малярстві, вишивці, гончарстві, ткацтві тощо. Особливо любовно оспівав народ своїх , на яких так багата Україна.
Сайти, адміністрації яких позиціонують свої ресурси, як
САЙТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
- [3] - aratta.com.ua
- [4] - ukrcenter.com/Література
- [5] - сайт Ультра-Україна
- [6] - Кобза - сайт українців, що мешкають в Росії
- [7] - cultura.net.ua - "Україна. Зона культурного лиха"
- Структура сайту
- Така Україна не гідна Євро 2012
- Пишемо відкритий лист до УЄФА
- Географія культурного лиха
- Рейтинг іноземного хамства
- Рейтинг державного хамства
- Чорний список ворогів культури
- [8] - стаття "Феномен української культури"
- [9] - центр української культури, Київ
- [10]- "Молоде радіо"
Вороги української культури
