Азбука: відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Usik64 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
Десь у 60-х - 70-х роках 9 століття візантійський імператор Михайло III відправив на Русь двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Методія. В принципі, ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як офіційна кирилиця нараховує 43 літери. Кирилиця поширилась по всій Русі і після того, як остаточно витіснила більш складну абетку - глаголицю, стала називатися просто азбукою (за першими двома літерами).
Десь у 60-х - 70-х роках 9 століття візантійський імператор Михайло III відправив на Русь двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Методія. В принципі, ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як офіційна кирилиця нараховує 43 літери. Кирилиця поширилась по всій Русі і після того, як остаточно витіснила більш складну абетку - глаголицю, стала називатися просто азбукою (за першими двома літерами).
{{Куркізм}}
==Азбука==
==Азбука==
Азбука складається з сорока трьох(43) літери, кожна з яких має свою назву, що є унікальним у неієрогліфічних мовах<sup>''Джерело?''</sup>.
Азбука складається з сорока трьох(43) літери, кожна з яких має свою назву, що є унікальним у неієрогліфічних мовах<sup>''Джерело?''</sup>.
Рядок 25: Рядок 24:
#'''Т''' - Твердо
#'''Т''' - Твердо
#'''Оѵ''' - Ук (вчення)
#'''Оѵ''' - Ук (вчення)
#'''Ф''' - Фір'т' (''імовірно'' ґарант). Такого звука не було у народній мові. І слів з ним не було.
#'''Ф''' - Фір'т' (''ймовірно'' гарант). Такого звука не було у народній мові. І слів з ним не було.
#'''Х''' - Хір (''імовірно'' хрест, відречення)
#'''Х''' - Хір (''ймовірно'' хрест, відречення)
#'''Ѡ''' - Омега (''імовірно'' цілком могли надати літері значення "кінець". А могли і не надати.)
#'''Ѡ''' - Омега (''ймовірно'' цілком могли надати літері значення "кінець". А могли і не надати.)
#'''Ц''' - Ци (''імовірно'' чи)
#'''Ц''' - Ци (''ймовірно'' чи)
#'''Ч''' - Чєрвь (''імовірно'' комаха)
#'''Ч''' - Чєрвь (''ймовірно'' комаха)
#'''Ш''' - ша (''імовірно'' слідкуй, здобуте з значень слів "шана, шар, шаг,...")
#'''Ш''' - ша (''ймовірно'' слідкуй, здобуте з значень слів "шана, шар, шаг,...")
#'''Щ''' - ща (щоб).
#'''Щ''' - ща (щоб).
#'''Ъ''' - Ер' (''імовірно'' яв(фізична сутність))
#'''Ъ''' - Ер' (''ймовірно'' яв(фізична сутність))
#'''Ы''' - Ери (''імовірно'' нав(субфізична сутність, фактично першоджерело і одночасно закінчення))
#'''Ы''' - Ери (''ймовірно'' нав(субфізична сутність, фактично першоджерело і одночасно закінчення))
#'''Ь''' - Ерь (''імовірно'' прав(психологічна сутність людини))
#'''Ь''' - Ерь (''ймовірно'' прав(психологічна сутність людини))
#'''Ѣ''' - Ять (частка майбутнього часу)
#'''Ѣ''' - Ять (частка майбутнього часу)
#'''Ю''' - Ю - лігатура І + О
#'''Ю''' - Ю - лігатура І + О

Версія за 18:33, 19 квітня 2011

Десь у 60-х - 70-х роках 9 століття візантійський імператор Михайло III відправив на Русь двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Методія. В принципі, ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як офіційна кирилиця нараховує 43 літери. Кирилиця поширилась по всій Русі і після того, як остаточно витіснила більш складну абетку - глаголицю, стала називатися просто азбукою (за першими двома літерами).

Азбука

Азбука складається з сорока трьох(43) літери, кожна з яких має свою назву, що є унікальним у неієрогліфічних мовахДжерело?.

  1. А - Аз' (я)
  2. Б - Букі (літери)
  3. В - Вєді (знаю)
  4. Г - Глаголь (говори). Хоч офіціно вважається що дана літера вимовлялась як [ґ], існують вагомі докази, що її вимова співпадала з сучасним [г] гортанним.
  5. Д - Добро
  6. Є - Єсть (є). "Є" - автентичне давньоукраїнське написання для звуку [є].
  7. Ж - Живітє
  8. S - Зіло (різноманітний достаток)
  9. З - Зємля (Земля)
  10. И - іже (якщо)
  11. І - і
  12. К - како (як )
  13. Л - люді
  14. М - Мисліте (мисліть)
  15. Н - Наш
  16. О - Он (він)
  17. П - Покой (Сублімація значень "спокій" та "навколишній світ, безвільні обставини" - застаріле).
  18. Р - Рци (Речи)
  19. С - Слово
  20. Т - Твердо
  21. Оѵ - Ук (вчення)
  22. Ф - Фір'т' (ймовірно гарант). Такого звука не було у народній мові. І слів з ним не було.
  23. Х - Хір (ймовірно хрест, відречення)
  24. Ѡ - Омега (ймовірно цілком могли надати літері значення "кінець". А могли і не надати.)
  25. Ц - Ци (ймовірно чи)
  26. Ч - Чєрвь (ймовірно комаха)
  27. Ш - ша (ймовірно слідкуй, здобуте з значень слів "шана, шар, шаг,...")
  28. Щ - ща (щоб).
  29. Ъ - Ер' (ймовірно яв(фізична сутність))
  30. Ы - Ери (ймовірно нав(субфізична сутність, фактично першоджерело і одночасно закінчення))
  31. Ь - Ерь (ймовірно прав(психологічна сутність людини))
  32. Ѣ - Ять (частка майбутнього часу)
  33. Ю - Ю - лігатура І + О
  34. ІА - Я - лігатура І + А
  35. Ѥ - Є - лігатура І + Є
  36. Ѧ - Юс малий
  37. Ѫ - Юс великий
  38. Ѩ - Юс малий йотований
  39. Ѭ - Юс великий йотований
  40. Ѯ - Ксі - ця і далі грецькі літери
  41. Ѱ - Псі
  42. Ѳ - Фіта
  43. Ѵ - Іжиця


Послання для нащадків

Якщо знати значення назв літер (Більшість слів застаріла і є архаїзмами), цілком можливо прочитати це як цільний текст. з початку взагалі не утворюється проблем, але під кінець значення більшости літер майже втрачені. Староукраїнський алфавіт - єдиний, в якому зашифровано послання для нащадків. Кирило і Мефодій були не промах. Ось один з найімовірніших перекладів.

Текстова форма

  1. Я знаю літери, аби казать добро, що є життя чудове для землі.
  2. Оскільки, й, як людина, - свідомлю сей наш світ.
  3. Слова на вітер не кидаю.
  4. У вченні ж бо відвернення ґарант кінця, чи уподібнення комасі.
  5. Слідкую, щоби сутности усі: реальна, субреальна та психічна, були й в майбутньому у вченні і в мені.
  6. Із світом нероздільно я єдиний. І єдність моя з ним в сказаннях, що забуте бережуть .
  7. Навіки ґарантую, що як живий, то є собою, не забувши свою суть.

У формі вірша

Я знаю літери, аби казать добро,
Що є життя чудове для землі,
Оскільки, й, як людина, -
Свідомлю сей наш світ.

Слова на вітер не кидаю,
У вченні ж бо відвернення ґарант
Кінця, чи уподібнення комасі.

Слідкую, щоби сутности усі:
Реальна, субреальна та психічна,
Були й в майбутньому у вченні і в мені.

Із світом нероздільно я єдиний.
І єдність моя з ним
в сказаннях, що забуте бережуть .
Навіки гарантую, що як живий,
То є собою, не забувши свою суть.