Двач

Двач, він же Два.Ч, він же Два-Ч, він же 2ch, він же Dvach - нам цікавий лише, як шмат мертвої інтернет-історії.

В Луркомор'ї

(Переклад)

"Зайшов на двач ти,

Хочеш порад мудрих.

Смоктани-но хуйця"

- Анонимус

(Ось відкіля полюблення до смоктання хуйців у вітчизняних ясонів та курок!)

"До двох бід Росії - дурнів і доріг, додалася третя, теж на букву "д" - двач"

- Анонімус

Два.ч (також Двач, 2ch) - навіки покійний російський анонімний форум, аналог японської іміджборди (від англ. "imageboard") 2chan.net.

Подібні сайти існують у багатьох країнах світу, найбільшим є американський 4chan.org.

Два.ч складався із понад сорока розділів: двох дискусійних, більше 25 загальних, дюжина присвячені аниме (п'ять з них знаходяться в розділі "дорослим") і Оекакі (moon. お絵描き) - онлайновий графічний редактор. Кожен розділ, за винятком "/b/реда", мав чітко обкреслену тематику. На Два.ч прийнято називати розділи "бордами" (від англ. "board") чи "дошками".

Перший московський анонімний??

На відміну від інших веб-форумів, де користувачам необхідно реєструватися для отримання доступу, Два.ч проповідував ідею примусової анонімності, коли користувачеві не просто не обов'язково реєструватися, але і принципово не можна це зробити.
Відповідно, завсідники Два.ч з гордістю називали себе Анонімами (чи Анонімусами, від англ. "anonymous").

Втім, на усіх дошках, окрім /b/, була можливість залишити своє ім'я, трипкод і електронну пошту для ідентифікації але багато битарды вважали це негідним вчинком, і зневажливо називали таких користувачів "трипфагами".
Також існувало (і існує) таке поняття, як "деанонімізація", тобто публікація якої-небудь інформації (наприклад, адреси блогу або фотографій) що дозволяє однозначно визначити особу анонімного учасника.
Деякі користувачі добровільно розкривали своє походження з метою піару. Частенько вони згодом піддавалися публічному знущанню і навіть переслідуванню за межами Двача