Петро Яцик: відмінності між версіями
Створена стаття |
Deimos (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Недопис}} | {{Недопис}} | ||
'''Яцик Петро Дмитрович'''([[Інгліш|англ.]] Peter Jacyk, дуже небідний українець, меценат всім меценатам) — український емігрант у Канаді, успішний підприємець, трошки менше ніж єдиний реальний спонсор проектів, завдяки яким культурна спадщина України ще не зовсім забута: | '''Яцик Петро Дмитрович''' ([[Інгліш|англ.]] Peter Jacyk, дуже небідний українець, меценат всім меценатам) — український емігрант у Канаді, успішний підприємець, трошки менше ніж єдиний реальний спонсор проектів, завдяки яким культурна спадщина України ще не зовсім забута: | ||
*Український науковий інститут Гарвардського університету, | * Український науковий інститут Гарвардського університету, | ||
*Канадський інститут українських студій . | * Канадський інститут українських студій . | ||
*Міжнародний конкурс знавців української мови, | * Міжнародний конкурс знавців української мови, | ||
*Енциклопедія українознавства. | * Енциклопедія українознавства. | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
[[Файл:Jacyk-Memoriam.jpg|300px|thumb|right|без позитиву Канаду не візьмеш]] | [[Файл:Jacyk-Memoriam.jpg|300px|thumb|right|без позитиву Канаду не візьмеш]] | ||
7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне | 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне в родині селянина Дмитра Яцика народився син Петро… | ||
{{цитата|Було на світі троє братів. Двоє з них полягло на першій світовій війні. Третій повернувся з підірваним здоров'ям. Він одружився з селянкою, а в них народився я. Батько, мабуть, був неписьменним, бо, оповідали мені, пішов до школи і стався в нього з учителькою конфлікт. То він ударив її, забрав книжки і наступного дня вже до першого класу не повернувся. Мама була набагато вченіша за нього — мала за собою три класи, вміла читати й писати і, до речі, гарно співала. Сімох дітей виховала і якусь освіту дала (нас було в неї три брати й чотири сестри). Найменшому з нас, як батько помер у 1934-му, минуло тільки шість місяців, мені ж — неповних чотирнадцять років...}} | {{цитата|Було на світі троє братів. Двоє з них полягло на першій світовій війні. Третій повернувся з підірваним здоров'ям. Він одружився з селянкою, а в них народився я. Батько, мабуть, був неписьменним, бо, оповідали мені, пішов до школи і стався в нього з учителькою конфлікт. То він ударив її, забрав книжки і наступного дня вже до першого класу не повернувся. Мама була набагато вченіша за нього — мала за собою три класи, вміла читати й писати і, до речі, гарно співала. Сімох дітей виховала і якусь освіту дала (нас було в неї три брати й чотири сестри). Найменшому з нас, як батько помер у 1934-му, минуло тільки шість місяців, мені ж — неповних чотирнадцять років...}} | ||
Тоді ж кмітливий хлопець починає вирізняти риси типового культурного бидла нашого суспільства: пацієнти мало тямили в правильному веденні власного господарства, зате літали в хмарах, читаючи філософські книги; проклинали комуністів і тупо втрачали можливості зайняти керівні посади, щоб спромогтися вести хоч якусь підпільну боротьбу; наївно вірили, що <s>добрий дядько Адольф</s> західні країни дадуть їм автономію, не отримавши з того жодної вигоди. | Тоді ж кмітливий хлопець починає вирізняти риси типового культурного бидла нашого суспільства: пацієнти мало тямили в правильному веденні власного господарства, зате літали в хмарах, читаючи філософські книги; проклинали комуністів і тупо втрачали можливості зайняти керівні посади, щоб спромогтися вести хоч якусь підпільну боротьбу; наївно вірили, що <s>добрий дядько Адольф</s> західні країни дадуть їм автономію, не отримавши з того жодної вигоди. | ||
Після закінчення війни стало ясно, що мешканця окупованих територій та ще й учасника антисовкових військових | Після закінчення війни стало ясно, що мешканця окупованих територій та ще й учасника антисовкових військових об’єднань чекала весела подорож на найкращі курорти колими за державний рахунок, за програмою все включено, включаючи всіх родичів, друганів, сусідів і навіть буфетницю Асю — шкільну подругу. Тому <s>недовго думаючи</s> швиденько зібравшись та попрощавшись, Яцик виїхав до Німеччини, де навчався і закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі. В інституті студенти-співвітчизники займались дрібними підробітками і забили на навчання, прийнявши характерну бидлу поведінку: заробивши на <s>Блекджек із проститутками</s> кайзер бір та шніцель унд сосіська, називали задротів лузерами, а потім самим лишалось тільки сосати лапу в суворих реаліях та отримувати анально крупнокаліберну німецьку капітаклізму. | ||
== Канада == | == Канада == | ||
По прибутті до Канади, з перших кроків стало зрозуміло, що замість навчальної дії німецька капітаклізма зробила українських емігрантів <s>похуїстами</s> мазахістами. Відмовитись від понтів, вивчити англійські і почати працювати | По прибутті до Канади, з перших кроків стало зрозуміло, що замість навчальної дії німецька капітаклізма зробила українських емігрантів <s>похуїстами</s> мазахістами. Відмовитись від понтів, вивчити англійські і почати працювати — все геніальне просто, а геніїв ледь більше ніж один на «over9000». А справа в тім що <s>IRL</s> в Канаді професія <s>халтурник-розпіздяй</s> «майстер на всі руки» акредитувалась трохи менше, ніж «агроном аеродрома». | ||
[[Категорія:Україна]] | [[Категорія:Україна]] | ||
Версія за 23:15, 25 квітня 2011
Стаття стовідсотково недописана, і в неї треба пододавати ще багато-багато чого.
Яцик Петро Дмитрович (англ. Peter Jacyk, дуже небідний українець, меценат всім меценатам) — український емігрант у Канаді, успішний підприємець, трошки менше ніж єдиний реальний спонсор проектів, завдяки яким культурна спадщина України ще не зовсім забута:
- Український науковий інститут Гарвардського університету,
- Канадський інститут українських студій .
- Міжнародний конкурс знавців української мови,
- Енциклопедія українознавства.
Передісторія
7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне в родині селянина Дмитра Яцика народився син Петро…
| „ | Було на світі троє братів. Двоє з них полягло на першій світовій війні. Третій повернувся з підірваним здоров'ям. Він одружився з селянкою, а в них народився я. Батько, мабуть, був неписьменним, бо, оповідали мені, пішов до школи і стався в нього з учителькою конфлікт. То він ударив її, забрав книжки і наступного дня вже до першого класу не повернувся. Мама була набагато вченіша за нього — мала за собою три класи, вміла читати й писати і, до речі, гарно співала. Сімох дітей виховала і якусь освіту дала (нас було в неї три брати й чотири сестри). Найменшому з нас, як батько помер у 1934-му, минуло тільки шість місяців, мені ж — неповних чотирнадцять років... | “ |
Тоді ж кмітливий хлопець починає вирізняти риси типового культурного бидла нашого суспільства: пацієнти мало тямили в правильному веденні власного господарства, зате літали в хмарах, читаючи філософські книги; проклинали комуністів і тупо втрачали можливості зайняти керівні посади, щоб спромогтися вести хоч якусь підпільну боротьбу; наївно вірили, що добрий дядько Адольф західні країни дадуть їм автономію, не отримавши з того жодної вигоди.
Після закінчення війни стало ясно, що мешканця окупованих територій та ще й учасника антисовкових військових об’єднань чекала весела подорож на найкращі курорти колими за державний рахунок, за програмою все включено, включаючи всіх родичів, друганів, сусідів і навіть буфетницю Асю — шкільну подругу. Тому недовго думаючи швиденько зібравшись та попрощавшись, Яцик виїхав до Німеччини, де навчався і закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі. В інституті студенти-співвітчизники займались дрібними підробітками і забили на навчання, прийнявши характерну бидлу поведінку: заробивши на Блекджек із проститутками кайзер бір та шніцель унд сосіська, називали задротів лузерами, а потім самим лишалось тільки сосати лапу в суворих реаліях та отримувати анально крупнокаліберну німецьку капітаклізму.
Канада
По прибутті до Канади, з перших кроків стало зрозуміло, що замість навчальної дії німецька капітаклізма зробила українських емігрантів похуїстами мазахістами. Відмовитись від понтів, вивчити англійські і почати працювати — все геніальне просто, а геніїв ледь більше ніж один на «over9000». А справа в тім що IRL в Канаді професія халтурник-розпіздяй «майстер на всі руки» акредитувалась трохи менше, ніж «агроном аеродрома».