Потреблядство

Стаття стовідсотково недописана, і в неї треба пододавати ще багато-багато чого.

Потреблядство — ніби-то соціальна хвороба, суть якої в тому, що хворі намагаються отримати щастя, тупо купуючи речі, модні й дорогі. Гонитву за речами вони роблять метою свого життя. Потреблядство зазвичай протиставляється "духовності", коли духовні потреби для людини є вищими за матеріальні.

Хто вживає термін

Якщо персонаж вживає термін "потреблядство" — можна майже бути впевненим, що це "совєцький": член "секти свідків СРСР", читач Проханова, С. Г. Кара-Мурзи або їх ЖЖ-шних клонів. "Совєцькі" постійно закидають, що зараз люди загрузли у матеріальному і забули про "духовність": мрії про польоти у космос, балет, військові подвиги або ж роботу за ідею, а не за гроші. При цьому абсолютна більшість таких персонажів працюють не у провінціальних НДІ і не у колгоспах, а у комфортабельних офісах (нерідко у Києві), не служили в армії, а за роботу отримують не тільки моральне задоволення а й чималеньку кількість загальнолюдських цінностей. Совкосрачі на тему сабжу - популярне явище у ЖЖешці та на форумах.

Кредити

Разом з "радянськими" про "потреблядство" розповідають пропагандисти, які доводять лохам, що вони сами повинні у своїх бідах. Наприклад, причиною фінансової кризи вони називають те, що "лохи понабиралися кредитів". Замість того, аби обговорювати, як змусити презика та уряд припинити маніпуляції з курсами валют (які дозволили заробити наближеним до них олігархам), пропонують поглузувати з лохів, які "брали кредити у доларах, одержуючи гроші у гривнях". Популярність кредитів аґітатори пояснюють "потреблядством", а не тим, що без кредиту придбати квартиру чи авто було нереально (якщо немає багатого тата чи сам не присмоктався до якогось фінансового струму). І багато ЖЖистів та форумних сидільців повторюють цю маячню безкоштовно!

Групи ризику

Потреблядство однаково сильно може вразити як бидло, так і небидло. Приклад цьому — історія продажів яблофону у москалів. До початку офіційних продажів небидло купувало невідомо як прошиті (і від того часто глюкаві) телефони, а вже потім, після потужної рекламної кампанії на ці ж телефони накинулося бидло.