|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| [[Файл:Niklaus wirth3.jpg|300px|thumb|right|Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на [[Сі|Сюшника]]]]
| |
| '''Pascal''' ''(поцкаль)'' - компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена [[Ніклаус Вірт|Ніклаусом Віртом]], щоб навчити школоту програмуванню. <ref>Воно так і було. Чесно</ref> Назва походить від імені французького математика [[Блез Паскаль|Блеза Паскаля]].
| |
|
| |
|
| == Передісторія ==
| |
| Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували [[Школота|школоту]] думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від [[Вистрілити собі в ногу|вистрілу в ногу]]. Turbo Pascal вже став вважатися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже швидкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.<br/>
| |
| Паскаль був ідеальним для розробки потужних програм із великою командою розробників. Проте згенровані бінарі, часто програвали аналогічним із [[Сі]], а для низькорівневих утіліт та драйверів, паскаль взагалі не годився. В ті "сиві" роки програмісти приділяли солідну увагу системним вимогам та швидкодії своїх продуктів (от дурні!), тому програмування на [[Сі]] - було "моднішим". Слід зауважити, що [[бидлокодер]]и і на асемблері писали програми, тормознутіші за Бейсик, при цьому вважаючі себе [[Гуру|гуру]]. Ще одна проблема паскаля полягала в тому, що стиль написання коду "шо бачу про те і співаю" для нього не підходив. Спочатку треба було хоча б трохи продумати структуру майбутньої програми. За це його не любили [[небидло]]-програмісти (через те що неможливо було швидко накидати "брудний" прототип, для перевірки функціоналу), а також люто ненавиділи бидлокодери (інакше вони не вміли).<br />
| |
| Тим не менше, до кінця 80-х, Паскаль був другим (після "[[Visual Basic|Васіка]]") за популярністю в аматорів, та десь третім-четвертим для професійних розробників. Остаточно "добило" Паскаль новомодне ООП. Його реалізація в Turbo/Borland Pascal, була відверто [[Місячні_вирази_(терміни,_знаки)#.D0.9A|кривенькою]]. Коли Сі, плавно перейшло на C++, для Паскаля наплодили десятки варіантів, стандартів, надбудов і т.п. Реалізація від Borland`а - Delphi - перетягнуло більшість паскалістів до себе (фактично, це була перша нормальна реалізація візуальної мови програмування). Проте з часом Delphi скотилося в гівно, розгубивши усіх шанувальників. Тепер Паскаль більше асоціюється із безмежно застарілим, але добрим Turbo Pascal <ref>Проте ми пам`ятаєсо і за FreePascal</ref>
| |
|
| |
| == Короткий огляд ==
| |
| ===Коментарі===
| |
| *<code>//коментар</code> - до кінця рядка
| |
| *<code>{коментар}</code> - від ''{'' до ''}''
| |
|
| |
| ===Типізація===
| |
| Типізація - статична. Основні типи:
| |
| *Числові: float, double, integer, extended і т.д.
| |
| *Символьні: char, string, Pchar, PWideChar.
| |
| *Логічні:boolean <ref>Тільки true або false.</ref>
| |
|
| |
|
| |
| == Переваги ==
| |
| *Дуже простий. <ref>Навіть мавпа освоїть.</ref>
| |
| *
| |
|
| |
| {{Блок|
| |
| <nowiki>
| |
| #include <stdio.h>
| |
|
| |
| int main(int t,int _,char*a)
| |
| {return!0<t?t<3?main(-79,-13,a+main(-87,1-_,
| |
| main(-86, 0, a+1 )+a)):1,t<_?main(t+1, _, a ):3,main ( -94, -27+t, a
| |
| )&&t == 2 ?_<13 ?main ( 2, _+1, "%s %d %d\n" ):9:16:t<0?t<-72?main(_,
| |
| t,"@n'+,#'/*{}w+/w#cdnr/+,{}r/*de}+,/*{*+,/w{%+,/w#q#n+,/#{l,+,/n{n+\
| |
| ,/+#n+,/#;#q#n+,/+k#;*+,/'r :'d*'3,}{w+K w'K:'+}e#';dq#'l q#'+d'K#!/\
| |
| +k#;q#'r}eKK#}w'r}eKK{nl]'/#;#q#n'){)#}w'){){nl]'/+#n';d}rw' i;# ){n\
| |
| l]!/n{n#'; r{#w'r nc{nl]'/#{l,+'K {rw' iK{;[{nl]'/w#q#\
| |
| n'wk nw' iwk{KK{nl]!/w{%'l##w#' i; :{nl]'/*{q#'ld;r'}{nlwb!/*de}'c \
| |
| ;;{nl'-{}rw]'/+,}##'*}#nc,',#nw]'/+kd'+e}+;\
| |
| #'rdq#w! nr'/ ') }+}{rl#'{n' ')# }'+}##(!!/")
| |
| :t<-50?_==*a ?putchar(a[31]):main(-65,_,a+1):main((*a == '/')+t,_,a\
| |
| +1 ):0<t?main ( 2, 2 , "%s"):*a=='/'||main(0,main(-61,*a, "!ek;dc \
| |
| i@bK'(q)-[w]*%n+r3#l,{}:\nuwloca-O;m .vpbks,fxntdCeghiry"),a+1);}</nowiki>
| |
| }}
| |
|
| |
| Паскаль це просто не буде компілювати. <ref>Себто на ньому не пишуть езотеричну хуйню.</ref>
| |
|
| |
|
| |
| == Недоліки ==
| |
| *Блядский [[синтаксис]]. <ref>Кожен блок коду має починатись <code>begin</code>, а закінчуватись <code>end;</code>. Це пиздець, як зайобує, особливо у великих проектах.</ref>
| |
| *Велика кількість коду. <ref>У порівнянні з, наприклад [[Python|Python'ом]] коду у 100 разів більше</ref>
| |
| *Він для [[Бидлокодер|бидлокодерів]]. Він так і задумувався, щоб вчити [[Школота|школоту]].
| |
|
| |
|
| |
|
| |
| == Основні реалізації ==
| |
| *Object Pascal by Apple <ref>яблачнікі запаланілі всю пла-а-а-анету</ref>
| |
| *Turbo Pascal, Object Pascal by [[Borland]].
| |
| *lazarus. <ref>Тупа, глючна реалізація. Компілює так, що ховайся(розмір скомпільованого бінаря важить 19+ Мб).</ref>
| |
|
| |
|
| |
| == Галерея ==
| |
| <gallery>
| |
| Файл:Turbopascal60.gif|Суровий Трубо Поцкаль
| |
| Файл:Delphi7.jpeg|Пачка дельфи <ref>То є об'єктно-орієнтована версія поцкалю</ref>
| |
| Файл:Integration-delphi-7-form.gif|Отак, деякі і пишуть.
| |
| </gallery>
| |
|
| |
| == Лулзи ==
| |
| А [[Лулз|лулзи]] починаються коли починаєш намагатись працювати з динамічними массивами<ref>Массив - группа змінних з одним ідентифікатором і з різними індексами.</ref>. Особливо коли це робиш в lazarus.
| |
|
| |
|
| |
| == Примітки ==
| |
| {{reflist}}
| |
|
| |
| == Посилання ==
| |
| *[http://www.uchites.ru/informatika/pascal "Поцкаль ф прімєрах"]
| |
| *[http://pascal.sources.ru/index.htm Сирці з усього світу]
| |
|
| |
| {{Мови програмування|topic = begin fuckOff(); end.}}
| |
|
| |
| [[Категорія:Мови програмування]]
| |