Pascal

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніклаус Вірт дивиться на тебе як на Сюшника

Pascal (поцкаль) - компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. [1] Назва походить від імені французького математика Блеза Паскаля.

Передісторія[ред.]

Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували школоту думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від вистрілу в ногу. Turbo Pascal вже став вважатися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже швидкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.
Паскаль був ідеальним для розробки потужних програм із великою командою розробників. Проте згенровані бінарі, часто програвали аналогічним із Сі, а для низькорівневих утіліт та драйверів, паскаль взагалі не годився. В ті "сиві" роки програмісти приділяли солідну увагу системним вимогам та швидкодії своїх продуктів (от дурні!), тому програмування на Сі - було "моднішим". Слід зауважити, що бидлокодери і на асемблері писали програми, тормознутіші за Бейсик, при цьому вважаючі себе гуру. Ще одна проблема паскаля полягала в тому, що стиль написання коду "шо бачу про те і співаю" для нього не підходив. Спочатку треба було хоча б трохи продумати структуру майбутньої програми. За це його не любили небидло-програмісти (через те що неможливо було швидко накидати "брудний" прототип, для перевірки функціоналу), а також люто ненавиділи бидлокодери (інакше вони не вміли).
Тим не менше, до кінця 80-х, Паскаль був другим (після "Васіка") за популярністю в аматорів, та десь третім-четвертим для професійних розробників. Остаточно "добило" Паскаль новомодне ООП. Його реалізація в Turbo/Borland Pascal, була відверто кривенькою. Коли Сі, плавно перейшло на C++, для Паскаля наплодили десятки варіантів, стандартів, надбудов і т.п. Реалізація від Borland`а - Delphi - перетягнуло більшість паскалістів до себе (фактично, це була перша нормальна реалізація візуальної мови програмування). Проте з часом Delphi скотилося в гівно, розгубивши усіх шанувальників. Тепер Паскаль більше асоціюється із безмежно застарілим, але добрим Turbo Pascal [2]

Короткий огляд[ред.]

Коментарі[ред.]

  • //коментар - до кінця рядка
  • {коментар} - від { до }

Типізація[ред.]

Типізація - статична. Основні типи:

  • Числові: float, double, integer, extended і т.д.
  • Символьні: char, string, Pchar, PWideChar.
  • Логічні:boolean [3]


Переваги[ред.]

  • Дуже простий. [4]

#include <stdio.h> int main(int t,int _,char*a) {return!0<t?t<3?main(-79,-13,a+main(-87,1-_, main(-86, 0, a+1 )+a)):1,t<_?main(t+1, _, a ):3,main ( -94, -27+t, a )&&t == 2 ?_<13 ?main ( 2, _+1, "%s %d %d\n" ):9:16:t<0?t<-72?main(_, t,"@n'+,#'/*{}w+/w#cdnr/+,{}r/*de}+,/*{*+,/w{%+,/w#q#n+,/#{l,+,/n{n+\ ,/+#n+,/#;#q#n+,/+k#;*+,/'r :'d*'3,}{w+K w'K:'+}e#';dq#'l q#'+d'K#!/\ +k#;q#'r}eKK#}w'r}eKK{nl]'/#;#q#n'){)#}w'){){nl]'/+#n';d}rw' i;# ){n\ l]!/n{n#'; r{#w'r nc{nl]'/#{l,+'K {rw' iK{;[{nl]'/w#q#\ n'wk nw' iwk{KK{nl]!/w{%'l##w#' i; :{nl]'/*{q#'ld;r'}{nlwb!/*de}'c \ ;;{nl'-{}rw]'/+,}##'*}#nc,',#nw]'/+kd'+e}+;\ #'rdq#w! nr'/ ') }+}{rl#'{n' ')# }'+}##(!!/") :t<-50?_==*a ?putchar(a[31]):main(-65,_,a+1):main((*a == '/')+t,_,a\ +1 ):0<t?main ( 2, 2 , "%s"):*a=='/'||main(0,main(-61,*a, "!ek;dc \ i@bK'(q)-[w]*%n+r3#l,{}:\nuwloca-O;m .vpbks,fxntdCeghiry"),a+1);}

{{#if: |Шаблон:1 cell table row }}

Паскаль це просто не буде компілювати. [5]


Недоліки[ред.]


Основні реалізації[ред.]

  • Object Pascal by Apple [8]
  • Turbo Pascal, Object Pascal by Borland.
  • lazarus. [9]


Галерея[ред.]

Лулзи[ред.]

А лулзи починаються коли починаєш намагатись працювати з динамічними массивами[11]. Особливо коли це робиш в lazarus.


Примітки[ред.]

  1. Воно так і було. Чесно
  2. Проте ми пам`ятаєсо і за FreePascal
  3. Тільки true або false.
  4. Навіть мавпа освоїть.
  5. Себто на ньому не пишуть езотеричну хуйню.
  6. Кожен блок коду має починатись begin, а закінчуватись end;. Це пиздець, як зайобує, особливо у великих проектах.
  7. У порівнянні з, наприклад Python'ом коду у 100 разів більше
  8. яблачнікі запаланілі всю пла-а-а-анету
  9. Тупа, глючна реалізація. Компілює так, що ховайся(розмір скомпільованого бінаря важить 19+ Мб).
  10. То є об'єктно-орієнтована версія поцкалю
  11. Массив - группа змінних з одним ідентифікатором і з різними індексами.

Посилання[ред.]

{{#if: |}} {{#if:Ассемблер · Сі · C++ · Lisp · Haskell · Java · Javascript · Поцкаль · Perl · PHP · Python · Ruby · Tcl · Visual Basic | {{#if:Промислові |}} {{#if:Programming.jpg|}} }} {{#if:HQ9+ · INTERCAL · Brainfuck · Befunge · Malbolge · Piet · Spoon · Whitespace | {{#if:Езотеричні |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: |}}