Українська транслітерація японської: відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м Редагування користувача 95.132.221.35 (обговорення) відкинуті до версії користувача MrGALL
0
Рядок 1: Рядок 1:
Ти - японіст. Ні, навіть не так, ти вчив японську мову. Ні, знов не так, ти просто знаєш деякі особливості запису японської мови, і ти, як людина достатньо  освітчена, відчуваєш [[ДУПОБІЛЬ]] страшний дупобіль коли бачиш наступного тупого [[школяр]]а, який замість нормальних ромадзі і кірідзі пише якесь кіріджі! Ні, жодного сумніву це '''українську транслітерацію японської мови'''.
dovbojoby sosnule
 
http://dramatica.org.ua/
== Історія ==
 
Якось одна (а може й більше) людина сіла за стіл, увімкнула свій комп'ютер і почала дивитися [[аніме]]. Аніме не просте, а з оригінальною звуковою доріжкою і субтитрами. І все було добре, але замість того, щоб читати субтитри, як роблять усі нормальні люди, ця людина почала вслухатися в оригінальні слова і порівнювати їх з написаним перекладом. І ось настав момент, коли хтось вигукнув: ヨシコ! І те, що людина прочитала, було "Йосіко". А те, що людина почула, було "''Йошіко''". Це здивувало її і змусило шукати правди - кому ж вірити? І правда знайшла себе.
 
== Поліванов ==
[[Файл:Polivanov.jpg|thumb|Поліванов дивиться на отаку, як на неосвітчену молодь]]
Поліванов Євгеній Дмитрович був мудрою людиною. Він був лінгвістом і сходознавцем, японістом і китаїстом, автором багатьох наукових робіт, але був у нього один великий недолік - він був москалем. І все б добре, якби не російська мова, яка має хіба не найменше звуків з усіх. Наслідок цього - звуки російської мови можна передати майже в усіх інших, а ось у ній самій неможливо передати звуки більшої частини мов. Японська - не вийняток. Тому Поліванов створив таку систему передачі звуків японської мови російською, яка передавала б найбільш схожі відповідники. Усю таблицю перетвореня звуків можна знайти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Система_Поліванова тут]
 
=== Проблема системи Поліванова ===
{{YouTube|7I4mSjwjHYI|Невже хтось з вас чує "Хіросіма"? Чи може "Йосіко"?}}
Проблема системи Поліванова, яка потягла за собою створення української транслітерації полягає у її відмінності від власне японської мови. Насправді в японській мові просто немає м'яких приголосних,<ref>у цьому вона схожа на польську</ref> а в російській мові немає м'яких шиплячих. У той самий час в японській мові м'які шиплячі присутні у великій кількості, а в російській - м'які приголосні відповідно. Поліванов вирішив заміняти м'які шиплячі на м'які приголосні - він намагався зберегти хоча б м'якість.<br >
Так склалося, що будь-який українець може вимовити такі складні слова, як "Шість", "Камиші", "Щілина", "Бджілка", "Бомжі" і так далі. Росіяни, такі як Поліванов, будуть вимовляти це як "Шисть", "Камиши", "Щилина", "Бджилка" і "Бомжи". Цікаво те, що звук [и] в російській мові передається літерою "ы", але писати буквосполучення Жы, Шы, Щы заборонено граматикою. Писати можна лише Жи, Ши і Щи (жі, ші, щі), але вимовляти так також не можна - заборонено літературною фонетикою. Правду кажуть, умом Расею нє панять.
 
== Суть  ==
 
:''важливо зрозуміти, що сабж розповідає не заміну Поліванова на транслітерацію Японська-Англійська-Українська, система Гепнера для англійської мови також недосконала, ми шукаємо найкращий варіант для української мови у транслітерації Японська-Українська''
Насправді українську мову цілком задовольняє система Поліванова, але є два пункти, які повністю псують нам усю картину. Ці пункти - передача звуків し і じ. Найкраще це буде розкрито у табличці (вибачте за термін "Украджі", найкраще з того, що я міг вигадати):
 
{| class="standard"
|+
! Катакана
! Хіріґана
! Ромадз(ж)і
! Кірідз(ж)і
! Украджі
|-----
|し
|シ
|shi
|си
|ші
|-----|
|しゃ
|シャ
|sha
|ся
|шя
|-----|
|しゅ
|シュ
|shu
|сю
|шю
|-----|
|しょ
|ショ
|sho
|сё
|шьо
|-----|
|じ
|ジ
|ji
|дзи
|джі
|-----|
|じゃ
|ジャ
|ja
|дзя
|джя
|-----|
|じゅ
|ジュ
|ju
|дзю
|джю
|-----|
|じょ
|ジョ
|jo
|дзё
|джьо
|+
|}
 
Насправді символ シ в японській мові читається не як сі чи ші, а як дещо середнє. Навіть не середнє, а ближче до ші. ТОму використання украджі не є єдиним правильним варіантом. У нас є вибір, в той час, як у росіян, за вказаних вище причин, його немає.
 
== Різниця у системах ==
У наступній таблиці показана різниця у записі деяких силабічних знаків японської мови у різних системах<ref>взято [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ромадзі звідси]. доповнено тут.</ref> (так, Гепберн був не єдиний. Єдиним був Поліванов. Поки що). Кірідзіподано українською транскрипцією.
 
{| border="0" cellspacing="2px" cellpadding="2px" width="100%"
|-bgcolor="#BECFEB" valign="middle" align="center"
!width="17%"|Хіраґана
!!width="16,5%"| Ревізований Гепберн
!!width="16,5%"| Кунрей-сікі
!!width="16,5%"| Ніхон-сікі
!!width="16,5%"| Кірідзі
!!width="17%"| Украджі
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|うう||''ū''||''û'' ||''ū'' ||''у:'' ||''у''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|おう, おお||''ō''||''ô''||''ō'' ||''о:'' ||''о''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|し ||''shi''||''si'' ||''si'' ||''сі'' ||''ші''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|しゃ||''sha''||''sya'' ||''sya'' ||''ся'' ||''шя''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|しゅ||''shu''||''syu'' ||''syu'' ||''сю'' ||''шю''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|しょ||''sho''||''syo'' ||''syo'' ||''сьо'' ||''шьо''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|じ ||''ji'' ||''zi'' ||''zi'' ||''дзі'' ||''джі''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|じゃ||''ja'' ||''zya'' ||''zya'' ||''дзя'' ||''джя''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|じゅ||''ju'' ||''zyu'' ||''zyu'' ||''дзю'' ||''джю''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|じょ||''jo'' ||''zyo'' ||''zyo'' ||''дзьо'' ||''джьо''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ち ||''chi''||''ti'' ||''ti'' ||''ті'' ||''чі''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|つ ||''tsu''||''tu'' ||''tu'' ||''цу'' ||''цу''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ちゃ||''cha''||''tya'' ||''tya'' ||''тя'' ||''чя''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ちゅ||''chu''||''tyu'' ||''tyu'' ||''тю'' ||''чю''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ちょ||''cho''||''tyo'' ||''tyo'' ||''тьо'' ||''чьо''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ぢ ||''ji'' ||''zi'' ||''di'' ||''дзі'' ||''джі''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|づ ||''zu'' ||''zu'' ||''du'' ||''дзу'' ||''дзу''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ぢゃ||''ja'' ||''zya'' ||''dya'' ||''дзя'' ||''джя''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ぢゅ||''ju'' ||''zyu'' ||''dyu'' ||''дзю'' ||''джю''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ぢょ||''jo'' ||''zyo'' ||''dyo'' ||''дзьо'' ||''джьо''
|-bgcolor="#E8E8E8" valign="top" align="center"
|ふ ||''fu'' ||''hu'' ||''hu'' ||''фу'' ||''фу''
|}
 
== На завершення ==
 
Ця стаття НЕ Є науково авторитетною, це аматорська спроба пояснити для себе, чому ми пишемо імена улюблених героїв аніме або японських фірм не так, як нам кажуть офіційні джерела. Якщо ви написали статтю, у якій викорисовували поліванівську кірідзі, а вас змушують переробити її, вказуючи на цю статтю, плюньте їм в обличча, вони самі її не читали. Пишіть так, як вам заманеться, але пам'ятайте, за використання цієї системи лінгвісти-японісти будуть дивитися на вас як на школярів, якого б віку ви не були.
 
== Дивіться також ==
 
* [[Харківський правопис]]
* [[Ґет#Гет чи Ґет?|Г/ґ-срач]]
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
[[Категорія:Переклади]]
[[Категорія:Аніме та манга]]

Версія за 18:40, 14 червня 2011

dovbojoby sosnule http://dramatica.org.ua/