Українська транслітерація японської

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ти - японіст. Ні, навіть не так, ти вчив японську мову. Ні, знов не так, ти просто знаєш деякі особливості запису японської мови, і ти, як людина достатньо освітчена, відчуваєш ДУПОБІЛЬ страшний дупобіль коли бачиш наступного тупого школяра, який замість нормальних ромадзі і кірідзі пише якесь кіріджі! Ні, жодного сумніву це українську транслітерацію японської мови.

Історія[ред.]

Якось одна (а може й більше) людина сіла за стіл, увімкнула свій комп'ютер і почала дивитися аніме. Аніме не просте, а з оригінальною звуковою доріжкою і субтитрами. І все було добре, але замість того, щоб читати субтитри, як роблять усі нормальні люди, ця людина почала вслухатися в оригінальні слова і порівнювати їх з написаним перекладом. І ось настав момент, коли хтось вигукнув: ヨシコ! І те, що людина прочитала, було "Йосіко". А те, що людина почула, було "Йошіко". Це здивувало її і змусило шукати правди - кому ж вірити? І правда знайшла себе.

Поліванов[ред.]

Поліванов дивиться на отаку, як на неосвітчену молодь

Поліванов Євгеній Дмитрович був мудрою людиною. Він був лінгвістом і сходознавцем, японістом і китаїстом, автором багатьох наукових робіт, але був у нього один великий недолік - він був москалем. І все б добре, якби не російська мова, яка має хіба не найменше звуків з усіх. Наслідок цього - звуки російської мови можна передати майже в усіх інших, а ось у ній самій неможливо передати звуки більшої частини мов. Японська - не вийняток. Тому Поліванов створив таку систему передачі звуків японської мови російською, яка передавала б найбільш схожі відповідники. Усю таблицю перетвореня звуків можна знайти тут

Проблема системи Поліванова[ред.]

{{#if:7I4mSjwjHYI|{{#ev:youtube|7I4mSjwjHYI|425|18}}|Помилка!
SD відео не вказане!}}
(link) Невже хтось з вас чує "Хіросіма"? Чи може "Йосіко"?

Проблема системи Поліванова, яка потягла за собою створення української транслітерації полягає у її відмінності від власне японської мови. Насправді в японській мові просто немає м'яких приголосних,[1] а в російській мові немає м'яких шиплячих. У той самий час в японській мові м'які шиплячі присутні у великій кількості, а в російській - м'які приголосні відповідно. Поліванов вирішив заміняти м'які шиплячі на м'які приголосні - він намагався зберегти хоча б м'якість.
Так склалося, що будь-який українець може вимовити такі складні слова, як "Шість", "Камиші", "Щілина", "Бджілка", "Бомжі" і так далі. Росіяни, такі як Поліванов, будуть вимовляти це як "Шисть", "Камиши", "Щилина", "Бджилка" і "Бомжи". Цікаво те, що звук [и] в російській мові передається літерою "ы", але писати буквосполучення Жы, Шы, Щы заборонено граматикою. Писати можна лише Жи, Ши і Щи (жі, ші, щі), але вимовляти так також не можна - заборонено літературною фонетикою. Правду кажуть, умом Расею нє панять.

Суть[ред.]

важливо зрозуміти, що сабж розповідає не заміну Поліванова на транслітерацію Японська-Англійська-Українська, система Гепнера для англійської мови також недосконала, ми шукаємо найкращий варіант для української мови у транслітерації Японська-Українська

Насправді українську мову цілком задовольняє система Поліванова, але є два пункти, які повністю псують нам усю картину. Ці пункти - передача звуків し і じ. Найкраще це буде розкрито у табличці (вибачте за термін "Украджі", найкраще з того, що я міг вигадати):

Катакана Хіріґана Ромадз(ж)і Кірідз(ж)і Украджі
shi си ші
しゃ シャ sha ся шя
しゅ シュ shu сю шю
しょ ショ sho сё шьо
ji дзи джі
じゃ ジャ ja дзя джя
じゅ ジュ ju дзю джю
じょ ジョ jo дзё джьо

Насправді символ シ в японській мові читається не як сі чи ші, а як дещо середнє. Навіть не середнє, а ближче до ші. ТОму використання украджі не є єдиним правильним варіантом. У нас є вибір, в той час, як у росіян, за вказаних вище причин, його немає.

Різниця у системах[ред.]

У наступній таблиці показана різниця у записі деяких силабічних знаків японської мови у різних системах[2] (так, Гепберн був не єдиний. Єдиним був Поліванов. Поки що). Кірідзіподано українською транскрипцією.

Хіраґана Ревізований Гепберн Кунрей-сікі Ніхон-сікі Кірідзі Украджі
うう ū û ū у: у
おう, おお ō ô ō о: о
shi si si сі ші
しゃ sha sya sya ся шя
しゅ shu syu syu сю шю
しょ sho syo syo сьо шьо
ji zi zi дзі джі
じゃ ja zya zya дзя джя
じゅ ju zyu zyu дзю джю
じょ jo zyo zyo дзьо джьо
chi ti ti ті чі
tsu tu tu цу цу
ちゃ cha tya tya тя чя
ちゅ chu tyu tyu тю чю
ちょ cho tyo tyo тьо чьо
ji zi di дзі джі
zu zu du дзу дзу
ぢゃ ja zya dya дзя джя
ぢゅ ju zyu dyu дзю джю
ぢょ jo zyo dyo дзьо джьо
fu hu hu фу фу

На завершення[ред.]

Ця стаття НЕ Є науково авторитетною, це аматорська спроба пояснити для себе, чому ми пишемо імена улюблених героїв аніме або японських фірм не так, як нам кажуть офіційні джерела. Якщо ви написали статтю, у якій викорисовували поліванівську кірідзі, а вас змушують переробити її, вказуючи на цю статтю, плюньте їм в обличча, вони самі її не читали. Пишіть так, як вам заманеться, але пам'ятайте, за використання цієї системи лінгвісти-японісти будуть дивитися на вас як на школярів, якого б віку ви не були.

Дивіться також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. у цьому вона схожа на польську
  2. взято звідси. доповнено тут.