Сучукрліт: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Зображення:Yuri Andruchovych.JPG|200px|thumb|right|Юрій Андрухович, патріарх сучукрліту.]] | [[Зображення:Yuri Andruchovych.JPG|200px|thumb|right|Юрій Андрухович, патріарх сучукрліту.]] | ||
[[Зображення:Karpa gola.jpg|200px|thumb|right|Ірена Карпа, секс-символ сучукрліту. Кажете, книжки?]] | [[Зображення:Karpa gola.jpg|200px|thumb|right|[[Ірена Карпа]], секс-символ сучукрліту. Кажете, книжки?]] | ||
== А що, власне?.. == | == А що, власне?.. == | ||
| Рядок 10: | Рядок 11: | ||
{{Цитата|''Я чомусь не здивувався, хоча ці смагляві невиразні азійські типи (східні чи південні), які продають на наших базарах штивні накрохмалені гвоздики, та ще — приторговують наркотиками і краденими автомобілями, та ще — розповсюджують екзотичні альковні хвороби, та ще, заанґажовані власною суб- та інфраструктурою, дбаючи про її виживання й ріст — чинять вбивства і ґвалти; ці типи, як правило, віддають перевагу нардам, або, в гіршому випадку, розписують партії преферансу, а тут були шахи (що само по собі ще ні про що не свідчило, але відсилало нас до більш древніх, — аніж просто якісь там дагестанські чи курдські — традицій, до міцно забутих культур, ба навіть і світів, — про структуру яких вже мало що могли сповістити розкреслені на клітки квадратні, круглі та хрестаті поля, — а заразом попереджало про набагато серйознішу загрозу, аніж, скажімо, випадкова смерть від чеченського ножа, чи навіть виняткові тортури ендурських ентузіастів — загроза теж була древньою і забутою, і ввижалося в ній справжнє, ще не звульгаризоване блідою європейською уявою обличчя диявола), та я чомусь, як було уже ска-<br/> <br/> ФІГУРИ <br/> <br/> зано, не здивувався, а перелізаючи через балюстраду тераси, хотів було зіскочити додолу на єдину вільну місцинку, що виднілася коло бритоголових, та раптом послизнувся, вхопився за колону і з'їхав по ній униз просто на тих двох, просто на їхню шахівницю, від чого та з тріскотом упала, а фігурки розсипалися по підлозі.''|40|Юрко Іздрик|"Воццек"}} | {{Цитата|''Я чомусь не здивувався, хоча ці смагляві невиразні азійські типи (східні чи південні), які продають на наших базарах штивні накрохмалені гвоздики, та ще — приторговують наркотиками і краденими автомобілями, та ще — розповсюджують екзотичні альковні хвороби, та ще, заанґажовані власною суб- та інфраструктурою, дбаючи про її виживання й ріст — чинять вбивства і ґвалти; ці типи, як правило, віддають перевагу нардам, або, в гіршому випадку, розписують партії преферансу, а тут були шахи (що само по собі ще ні про що не свідчило, але відсилало нас до більш древніх, — аніж просто якісь там дагестанські чи курдські — традицій, до міцно забутих культур, ба навіть і світів, — про структуру яких вже мало що могли сповістити розкреслені на клітки квадратні, круглі та хрестаті поля, — а заразом попереджало про набагато серйознішу загрозу, аніж, скажімо, випадкова смерть від чеченського ножа, чи навіть виняткові тортури ендурських ентузіастів — загроза теж була древньою і забутою, і ввижалося в ній справжнє, ще не звульгаризоване блідою європейською уявою обличчя диявола), та я чомусь, як було уже ска-<br/> <br/> ФІГУРИ <br/> <br/> зано, не здивувався, а перелізаючи через балюстраду тераси, хотів було зіскочити додолу на єдину вільну місцинку, що виднілася коло бритоголових, та раптом послизнувся, вхопився за колону і з'їхав по ній униз просто на тих двох, просто на їхню шахівницю, від чого та з тріскотом упала, а фігурки розсипалися по підлозі.''|40|Юрко Іздрик|"Воццек"}} | ||
Облишмо навіть на хвильку той факт, що це повна каша і незрозуміла хуйня. Прошу зауважити, це єдине речення. 214 слів, півтори тисячі символів - це в автора таке речення! Воно складнопідрядне чи складносурядне? Де підмет, де присудок? [[Граматичний нацист| Граматичні нацисти]] хапаються за пістолет і стріляють собі у скроню, не в змозі витримати такого гвалтування свого мозку. Звичайним же читачам не залишається іншого варіанту, як викинути цю писанину у смітник. З іншого боку, [[Сноб|деякі]] читають це повністю і навіть хизуються потім. Мовляв, от, читав таку класнючу книжку, але вона не для всіх, ви не зрозумієте. | |||
== Що ж таке сучукрліт? == | |||
По суті - звичайне графоманство. Це якщо коротко. Просто письменників зараз повно, а от якісних із них майже нема. От і публікують видавництва що в око впаде. Часто складається враження, що друкують не тих, хто вміє писати, а тих, хто якнайбільше виїбнеться. Саме тому ледь не кожний автор пише свої твори своїм же правописом, ставлячи коми і тире куди заманеться. Митці, що з них взяти? | |||
== Представники течії == | |||
[[Зображення:Zhadan Gimn.jpg|200px|thumb|right|Типовий приклад сучукрліту.]] | |||
Течія сучукрліту налічує багато відомих представників і щороку їх стає все більше. Серед найвідоміших: | |||
*Юрій Андрухович | |||
*Оксана Забужко | |||
*Ірена Карпа | |||
*Сергій Жадан | |||
*Любко Дереш | |||
*Марія Матіос | |||
*Ірен Роздобудько | |||
*Олесь Ульяненко - став відомим нещодавно завдяки скандалу навколо [[НЕК]] | |||
і ще з півтори сотні майстрів швидконабирання букв на клавіатурі | |||
== Хто їх друкує? == | |||
Хто завгодно, майже всі видавництва України в тій чи іншій мірі друкували сучукрліт. Імовірно, найбільш плодовитим в цьому сенсі є видавництво '''Фоліо'''. | |||
Версія за 20:42, 20 квітня 2009
Не чіпайте статтю, панове меморійці, я в процессі написання.--Marco Polo 17:35, 20 квітня 2009 (UTC)
Сучукрліт - офіційно, скорочення від "Сучасна українська література". Насправді ж, до літератури це химерне явище має хіба що формальне відношення. Реально - скоріше до макулатури. Період сучасності української літератури зазвичай виділяють від початку 1970-х років і до наших днів. В онлайн дискусіях сучукрліт - це зазвичай трохи вужчий період, починається він приблизно з 1985 року, коли за справу написання букв взявся Юрій Андрухович.

А що, власне?..
Якщо ви дійсно хочете зрозуміти, що ж, власне, являє собою сучукрліт, прочитайте наступну цитату Юрка Іздрика, одного з десятків(а може навіть сотень) сучукрлітівців:
| „ | Я чомусь не здивувався, хоча ці смагляві невиразні азійські типи (східні чи південні), які продають на наших базарах штивні накрохмалені гвоздики, та ще — приторговують наркотиками і краденими автомобілями, та ще — розповсюджують екзотичні альковні хвороби, та ще, заанґажовані власною суб- та інфраструктурою, дбаючи про її виживання й ріст — чинять вбивства і ґвалти; ці типи, як правило, віддають перевагу нардам, або, в гіршому випадку, розписують партії преферансу, а тут були шахи (що само по собі ще ні про що не свідчило, але відсилало нас до більш древніх, — аніж просто якісь там дагестанські чи курдські — традицій, до міцно забутих культур, ба навіть і світів, — про структуру яких вже мало що могли сповістити розкреслені на клітки квадратні, круглі та хрестаті поля, — а заразом попереджало про набагато серйознішу загрозу, аніж, скажімо, випадкова смерть від чеченського ножа, чи навіть виняткові тортури ендурських ентузіастів — загроза теж була древньою і забутою, і ввижалося в ній справжнє, ще не звульгаризоване блідою європейською уявою обличчя диявола), та я чомусь, як було уже ска- ФІГУРИ зано, не здивувався, а перелізаючи через балюстраду тераси, хотів було зіскочити додолу на єдину вільну місцинку, що виднілася коло бритоголових, та раптом послизнувся, вхопився за колону і з'їхав по ній униз просто на тих двох, просто на їхню шахівницю, від чого та з тріскотом упала, а фігурки розсипалися по підлозі. |
“ |
— Юрко Іздрик, "Воццек" | ||
Облишмо навіть на хвильку той факт, що це повна каша і незрозуміла хуйня. Прошу зауважити, це єдине речення. 214 слів, півтори тисячі символів - це в автора таке речення! Воно складнопідрядне чи складносурядне? Де підмет, де присудок? Граматичні нацисти хапаються за пістолет і стріляють собі у скроню, не в змозі витримати такого гвалтування свого мозку. Звичайним же читачам не залишається іншого варіанту, як викинути цю писанину у смітник. З іншого боку, деякі читають це повністю і навіть хизуються потім. Мовляв, от, читав таку класнючу книжку, але вона не для всіх, ви не зрозумієте.
Що ж таке сучукрліт?
По суті - звичайне графоманство. Це якщо коротко. Просто письменників зараз повно, а от якісних із них майже нема. От і публікують видавництва що в око впаде. Часто складається враження, що друкують не тих, хто вміє писати, а тих, хто якнайбільше виїбнеться. Саме тому ледь не кожний автор пише свої твори своїм же правописом, ставлячи коми і тире куди заманеться. Митці, що з них взяти?
Представники течії

Течія сучукрліту налічує багато відомих представників і щороку їх стає все більше. Серед найвідоміших:
- Юрій Андрухович
- Оксана Забужко
- Ірена Карпа
- Сергій Жадан
- Любко Дереш
- Марія Матіос
- Ірен Роздобудько
- Олесь Ульяненко - став відомим нещодавно завдяки скандалу навколо НЕК
і ще з півтори сотні майстрів швидконабирання букв на клавіатурі
Хто їх друкує?
Хто завгодно, майже всі видавництва України в тій чи іншій мірі друкували сучукрліт. Імовірно, найбільш плодовитим в цьому сенсі є видавництво Фоліо.