Мости України: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
Bf-109e (обговорення | внесок) + ще про мости |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Коротка історія розвитку мостової науки та мостобудування == | == Коротка історія розвитку мостової науки та мостобудування == | ||
Взагалі, саме слово "міст" походить від слова "мостити" - стародавні укри саме ''мостили переправи'', і мостами в класичному розумінні вони не були. Тоді це було або гілляччя, накидане на болота, або ж часто позабивані у воду палі, на яких зводився ''поміст'' із дошок. Крупні річки типу Дніпра і Дністра так замостити не вдавалось - так з"являлись понтонні переправи: вздовж напряму течії ставили [[тисячі їх|сотні]] човнів, зв'язаних між собою, по них зводили поміст. | |||
У 2006 році Україна здійснила справжній прорив у мостовій науці: на зміну застарілим будівельним нормам - СНиП 2.05.03-84, спадщини радянських часів - був офіційно прийнятий ДБН<ref>Державні будівельні норми.</ref> В.2.3-14:2006 "Мости і труби. Правила проектування". У ньому знаходиться багато нововведень - підвищені класи навантажень (адекватно до підвищення вантажопотоків на дорогах), введені нові коефіцієнти запасу, змінені деякі розрахункові моделі, та інші численні зміни, [[Тисячі їх|тисячі їх]]. Прийняття нового ДБН також мало на меті наблизити Україну до Єврокодів<ref>Будівельні нормативні документи, чинні у Євросоюзі</ref>. | У 2006 році Україна здійснила справжній прорив у мостовій науці: на зміну застарілим будівельним нормам - СНиП 2.05.03-84, спадщини радянських часів - був офіційно прийнятий ДБН<ref>Державні будівельні норми.</ref> В.2.3-14:2006 "Мости і труби. Правила проектування". У ньому знаходиться багато нововведень - підвищені класи навантажень (адекватно до підвищення вантажопотоків на дорогах), введені нові коефіцієнти запасу, змінені деякі розрахункові моделі, та інші численні зміни, [[Тисячі їх|тисячі їх]]. Прийняття нового ДБН також мало на меті наблизити Україну до Єврокодів<ref>Будівельні нормативні документи, чинні у Євросоюзі</ref>. | ||
| Рядок 27: | Рядок 29: | ||
=== Мости Києва === | === Мости Києва === | ||
Могутній Дніпро-Славутич почав обростати мостами разом із ростом міста. Тодішні мости через Дніпро знаходились у віданні Церкви, ними опікувались монахи ближніх монастирів - Видубицького, Печерського. Монахи збирали податі із подорожніх, які йшли на утримання мостів. | |||
Сучасні мости столиці є, без перебільшення, візитною карточкою країни. Наявність широкого Дніпра та гористого ландшафту Правобережжя <ref>Місто на семи горбах стоїть, не забули?</ref> дало змогу мостовикам розігнатись у фантазії і побудувати чимало красивих об'єктів. | |||
Обслуговуванням автомобільних та пішохідних мостів Києва займається комунальна корпорація "Київавтодор", залізничних - ДП "Укрзалізниця". | Обслуговуванням автомобільних та пішохідних мостів Києва займається комунальна корпорація "Київавтодор", залізничних - ДП "Укрзалізниця". | ||
| Рядок 77: | Рядок 81: | ||
'''Подільсько-Воскресенський мостовий перехід''' - епічне, грандіозне будівництво моста через Дніпро та Труханів острів, покликане вирішити дві проблеми - переїзд з берега на берег та провести [[метро на Троєщину]]<ref>Метро на Троєщину - локальний мем київських політиків. Всі його обіцяють років з двадцять, а реально нічого так і не робиться.</ref>. | '''Подільсько-Воскресенський мостовий перехід''' - епічне, грандіозне будівництво моста через Дніпро та Труханів острів, покликане вирішити дві проблеми - переїзд з берега на берег та провести [[метро на Троєщину]]<ref>Метро на Троєщину - локальний мем київських політиків. Всі його обіцяють років з двадцять, а реально нічого так і не робиться.</ref>. | ||
Проект моста був розроблений, зокрема, у ВАТ "Мостобуд", головний інженер проекту - М.М. Корнієв. У проект ввійшли всі найсучасніші на той час інженерні рішення, що дає змогу побудувати надійний і довговічний міст. | |||
Міст є комбінованим, поєднуючи автопроїзд із метропроїздом. | |||
Ще задовго до кризи будівництво моста несподівано вперлося у Русанівські дачі. Виявилося, що люди<ref>Існує чимало стверджень про те, що тамошні дачники - колишня партноменклатура з сім"ями, та теперішня іліта, тому вони качають права так, начебто це питання життя і смерті.</ref> зовсім не розуміють, що треба тягти метро на Троєщину, і покидати свої дачі посеред міста зовсім не бажають. На кінець 2009-го року питання з дачними ділянками було так і не вирішеним. | |||
Цікава історія сталася на мосту у 2006 році. Будівництво ділянки моста на Трухановому острові відвідав прем"єр міністр України [[Віктор Янукович]]. Для <s>показухи</s> демонстрації "як воно буде виглядати" на метропроїзд загнали вагон метро<ref>Вдумайтесь в це - міст ще й досі не з'єднаний із метрополітеном, а на острів просто заради показухи привезли цілий вагон і підйомним краном ставили на місце!</ref>, а на проїзну частину поставили кілька автомобілів, зокрема і "[[Запорожець]]". Після від'їзду Януковича автомобілі звідти зняли, проте не усі - "Запорожець" залишився там на ніч. | |||
Наступного ранку виявилось, що із "Запорожця" хтось під покровом ночі зняв усі колеса. | |||
==== Шулявський міст ==== | ==== Шулявський міст ==== | ||
Версія за 22:39, 20 листопада 2009
Стаття стовідсотково недописана, і в неї треба пододавати ще багато-багато чого.
Мости України - штучні споруди через різного роду перешкоди[1]. Як видно з назви, знаходяться на території України, будучи демонстрацією наукового, технічного, будівельного та економічного потенціалу нашої країни[2].
Поява мостів України є закономірною з огляду на добре розвинуту річкову мережу, наявність крупних водотоків на території країни (Дніпро, Дністер, Західний Буг, Південний Буг), наявність різного типу рельєфу земної поверхні та численних інших факторів.
Коротка історія розвитку мостової науки та мостобудування
Взагалі, саме слово "міст" походить від слова "мостити" - стародавні укри саме мостили переправи, і мостами в класичному розумінні вони не були. Тоді це було або гілляччя, накидане на болота, або ж часто позабивані у воду палі, на яких зводився поміст із дошок. Крупні річки типу Дніпра і Дністра так замостити не вдавалось - так з"являлись понтонні переправи: вздовж напряму течії ставили сотні човнів, зв'язаних між собою, по них зводили поміст.
У 2006 році Україна здійснила справжній прорив у мостовій науці: на зміну застарілим будівельним нормам - СНиП 2.05.03-84, спадщини радянських часів - був офіційно прийнятий ДБН[3] В.2.3-14:2006 "Мости і труби. Правила проектування". У ньому знаходиться багато нововведень - підвищені класи навантажень (адекватно до підвищення вантажопотоків на дорогах), введені нові коефіцієнти запасу, змінені деякі розрахункові моделі, та інші численні зміни, тисячі їх. Прийняття нового ДБН також мало на меті наблизити Україну до Єврокодів[4].
На даний момент ведеться робота над створенням нових Державних будівельних норм, що охоплювали би усі галузі будівництва, в тому числі і мостового.
Термінологія
Здавалось би, що міст - це і є міст. Але підступні мостовики сказали, що це загальна назва, і поділили мости на кілька категорій, щоби козиряти цими термінами перед пересічними людьми для підвищення самооцінки.
- Біоперехід - спеціальна транспортна споруда у вигляді моста або труби, що призначена для проходу диких або домашніх тварин[5].
- Віадук - транспортна споруда, що перетинає ущелину або іншу природну западину.
- Естакада - багатопрогонова споруда, що зводиться замість насипу або для використання підестакадного простору для різних цілей, зокрема - створення транспортних розв'язок.
- Мостовий перехід - назва комплексу споруд, що складається з моста, підходів до нього та регуляційних споруд.
Відомі українські мости
Мости Дніпропетровська
Мости Києва
Могутній Дніпро-Славутич почав обростати мостами разом із ростом міста. Тодішні мости через Дніпро знаходились у віданні Церкви, ними опікувались монахи ближніх монастирів - Видубицького, Печерського. Монахи збирали податі із подорожніх, які йшли на утримання мостів.
Сучасні мости столиці є, без перебільшення, візитною карточкою країни. Наявність широкого Дніпра та гористого ландшафту Правобережжя [6] дало змогу мостовикам розігнатись у фантазії і побудувати чимало красивих об'єктів.
Обслуговуванням автомобільних та пішохідних мостів Києва займається комунальна корпорація "Київавтодор", залізничних - ДП "Укрзалізниця".
Гаванський (вантовий) міст
Горбатий міст
Горбатий міст (офіційна назва - Міст на вході в Гавань у складі будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу) - міст, що поєднує набережну Подолу із Рибальським островом. "Горбатим" його охрестили за характерно вигнутий поздовжній профіль.
Прогонова будова семипрогонового сталезалізобетонного моста нерозрізної статичної схеми складається із чотирьох металевих балок коробчатого перерізу із змінною висотою, об'єднаних поверху залізобетонною плитою проїзної частини. Опорні частини - рухомі сферичні. Проект моста розроблений ВАТ "Мостобуд", головний інженер проекту - М.М. Корнієв.
В кінці 2007 року міст, готовий на 80%, був випробуваний спеціалістами з ДерждорНДІ, після чого було прийнято рішення пустити автомобільний рух по одній їз смуг. Мер усіх киян використав цей привід для самопіару - з помпою перерізав стрічку і усе таке. Там же, на мосту, він роздавав інтерв'ю і сипав щедрими обіцянками; з його слів виходило, що вже у 2009 році Горбатий міст буде повністю завершено, і по ньому почнеться двосторонній рух.
Міст на стадії 95% готовності комплексно, набагато грунтовніше, ніж роком раніше, випробував все той же ДерждорНДІ у листопаді 2008 року. Після цих випробувань Черновецький знову захотів "відкрити міст", але чи було це зроблено, чи ні, всемогутній Google відповіді не дає.
На кінець 2009 року двосторонній рух так і не відкритий - на Набережній повинна бути зведена розв'язка, що впорядкує з"їзди з моста, але Космос вкрав усі гроші фінансування будівництва проводиться із значними перебоями.
Після закриття пішохідного руху по Вантовому мосту є єдиним шляхом швидко потрапити з Подолу на Рибальський острів.
Ланцюговий міст
Ланцюговий міст через Дніпро був побудований у 1848 році британським інженером ірландського походження Чальзом Віньолєм.
Прогонова будова шестипрогонового підвісного моста мала довжину 776 метрів, і на час свого спорудження була справжнім чудом.
У 1920 році міст був підірваний поляками, що відступали з Києва. Є. О. Патон відновив (із суттєвими змінами) Ланцюговий міст у 1925 році, і в революційній манері він став називатися мостом імені Євгенії Бош. Відновлений міст був підірваний у 1941 відступаючими радянськими військами. Залишки моста лежали у Дніпрі до початку будівництва Моста Метро, який був закладений трохи вище по течії. І зараз, якщо йти по Мосту Метро в сторону Гідропарку по правому тротуару, у водах Дніпра можна побачити залишки опор цього легендарного моста.
Міст Метро
Міст Патона
Міст через Русанівську протоку
Московський міст
Південний міст
Пішохідний міст
Петрівський міст
Парковий (Чортовий) міст
Парковий міст (також відомий як Чортовий міст, Міст закоханих, Малий міст Патона - ажурний мостик, перекинутий через Паркову алею, з'єднує Маріїнський парк та Парк Хрещатик.
Подільський міст
Подільсько-Воскресенський мостовий перехід - епічне, грандіозне будівництво моста через Дніпро та Труханів острів, покликане вирішити дві проблеми - переїзд з берега на берег та провести метро на Троєщину[7].
Проект моста був розроблений, зокрема, у ВАТ "Мостобуд", головний інженер проекту - М.М. Корнієв. У проект ввійшли всі найсучасніші на той час інженерні рішення, що дає змогу побудувати надійний і довговічний міст.
Міст є комбінованим, поєднуючи автопроїзд із метропроїздом.
Ще задовго до кризи будівництво моста несподівано вперлося у Русанівські дачі. Виявилося, що люди[8] зовсім не розуміють, що треба тягти метро на Троєщину, і покидати свої дачі посеред міста зовсім не бажають. На кінець 2009-го року питання з дачними ділянками було так і не вирішеним.
Цікава історія сталася на мосту у 2006 році. Будівництво ділянки моста на Трухановому острові відвідав прем"єр міністр України Віктор Янукович. Для показухи демонстрації "як воно буде виглядати" на метропроїзд загнали вагон метро[9], а на проїзну частину поставили кілька автомобілів, зокрема і "Запорожець". Після від'їзду Януковича автомобілі звідти зняли, проте не усі - "Запорожець" залишився там на ніч.
Наступного ранку виявилось, що із "Запорожця" хтось під покровом ночі зняв усі колеса.
Шулявський міст
Шулявський міст - естакада, що перетинає Проспект Перемоги біля ст.м. "Шулявська" та заводу "Більшовик", перекинувши через проспект крупну транспортну артерію, яка дозволяє добратись з Севастопольської площі до Петрівки. На Шулявці з давніх давен жили негри з 90-х діє крупний речовий ринок, на якому секонд-хендом, біляшами і іншим мотлохом торгують темношкірі студенти.
Ринок розрісся, зайнявши крупну територію, і заліз під саму естакаду. Саме це стало вирішальним у долі моста - ринок під мостом горів двічі, з інтервалом трози більше семи місяців.
У вересні 2006-го року загорілась частина ринку з боку заводу "Більшовик". Очевидці стверджували, що на торгові ряди були кинуті пляшки з запалювальною сумішшю з машини, що проїжджала по естакаді.
У квітні 2007-го року вигорів ринок з боку ст. м. "Шулявська". Ця пожежа перекинулась навіть на станцію метро, пошкодивши, щоправда, лише ресторани та магазини надземної частини станції. Незважаючи на рекомендації спеціалістів, які негайно виїхали на місце події (займання відбулось в кінці дня), пожежники вирішили гасити пожежу методом повного вигорання: почекали, поки добре перегорить, і аж тоді залили все водою. Міст розпікся до такої степені, що на проїзній частині почав плавитися асфальт, а внаслідок потрапляння води на розпечені балки почалось негайне крихке руйнування бетону[10].
Шляхопровід був негайно перекритий на кілька днів, і половина Правобережжя Києва виявилося паралізованим. Повітрофлотський і Дегтярівська перетворилися на суцільну пробку, а добратися з Дорогожичів на Борщагівку було швидше пішки, ніж за кермом.
У 2008 році у інституті "Київпроект" була розроблена програма реконструкції шляхопроводу [11], але в 2009-му роботи навіть не починались.
Мости Одеси
Тещин міст
Посилання
Примітки
- ↑ Міст - транспортна споруда, призначена для перепуску через перешкоди потоків залізничного, автомобільного транспорту, пішоходів, потягів метрополітену та комунікацій різного призначення - ДБН В.2.3-14:2006 "Мости і труби. Правила проектування", Додаток Б.
- ↑ А на даний момент - і великої ганьби, бо на мостове будівництво грошей не виділяють взагалі.
- ↑ Державні будівельні норми.
- ↑ Будівельні нормативні документи, чинні у Євросоюзі
- ↑ Споруда більш відома під назвою "скотопрогон", поки що не розвинута в Україні як клас - на відміну від тієї ж Німеччини зі своїми автобанами.
- ↑ Місто на семи горбах стоїть, не забули?
- ↑ Метро на Троєщину - локальний мем київських політиків. Всі його обіцяють років з двадцять, а реально нічого так і не робиться.
- ↑ Існує чимало стверджень про те, що тамошні дачники - колишня партноменклатура з сім"ями, та теперішня іліта, тому вони качають права так, начебто це питання життя і смерті.
- ↑ Вдумайтесь в це - міст ще й досі не з'єднаний із метрополітеном, а на острів просто заради показухи привезли цілий вагон і підйомним краном ставили на місце!
- ↑ Нагрійте над вогнем пляшку з-під пива і суньте її в холодну воду - зрозумієте, що ж сталося.
- ↑ http://korrespondent.net/kyiv/586637