Копіпасти Учану

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Суть Учану

> 26 лютого 2010 року невідомим аноном.

Ти ЗОВСІМ не розумієш суті Учану! Учан — це вам не UAчан з його «о, прівєт, чувакі, посмотрітє, какой я руССкоязьічньій хахол, ха ха…». Це вам не ЖЖ з його псевдоінтелектуальними дискусіями. Учан — не connect.ua, ukrbash.org чи ukrcenter.com. Учан — це місце, де люди можуть побути Українцями — щирими, україномовними, дотепними, що вважають москалів козойобами, якими ті насправді і є. Путєн грозиться захопити Крим за допомогою нанотєхнолоґій, а ми сміємося. Безграмотний ПроФФесор став Президентом — ми сміємося. Якісь молоді українці зіпсували пам’ятник Лєніну — ми радіємо і просимо ще. Хохлосрачі, великодержавний шовінізм, українофобія — ми насміхаємось. Фофуддя, Львівський метрополітен, 50 мільйонів закатованих «руССкоязьічньіх» — ми сміємося. Ми весело все двоїнимо. Ми без зайвих сумнівів вступаємося за Україну; москалежерство — наша стихія; ми — «проклятьіє жидо-бандеровцьі», ми — справжнє уособлення Учану.


== Молот Українства ==

Тисячоліття темряви

Відкриття

> 1 червня 2010

  • І побачив Ясон інтернети, і не було в них української іміджборди.
  • Сказав Ясон - будь українська іміджборда! І став український іміджборд.
  • Але пустою була єдина дошка, і створив Ясон спам Учану, і пішли уйобки в Учан.
  • Уйобки не захотіли жити в демотиваторах порад з Ясоном, і відділив Ясон демотиватори від іміджборди.
  • Борда почала життя. Здавалось все в ній було, і дошка /b/, і цицьки, і уйобки, але не було анонімуса.
  • І подвоїнив Ясон спам, і прийшов в Учан невідомий український анонімус з Фочана, і почав Анон проповіді серед уйобків, і увірували уйобки, і стали вони ближче до анонімуса, але все одно були тупі і недолугі.
  • І породив Анонімус Анонімуса.
  • Анонімус народив Анонімуса і Анонімуса.
  • Анонімус же дав життя Анонімусу.
  • Але, і тоді Анонімуса було не більше 3,5, і фейл був на ними.
  • І сказав Ясон, ідіть на новий хостинг і пішли анонімуси на новий хостинг, і ходили вони сорок днів і ночей, з хостинга до хостинга поки не знайшли Святий Хостинг.
  • І щастя було в домі кожного анонімуса і перестали видалятись повідомлення, з'явились rss, твіттер, пошук і всяка інша вражаюча поєбень.