„ це руске блюдо яке не нужне вопше нікому і воно не вкусне “

— Безосібний про Щі

  • - Куме, а Ви знаєте, чого, коли москалі готують борщ, - у них завжди виходять Щі?
  • - Ні, куме, а чому?
  • - Бо в борщ треба класти буряк, а вони пхають "столовую свЁклу"



  • - Ти чув, як оті москалі кажуть на наш БОРЩ??
  • - ..?
  • - ПЄрвоє!!
  • - Повбивав би!

Зовсім без лулзів

 
Основна стаття: Українські цінності
За те старий стару хвалить,
що добренький борщик варить.
Народна пісня

Борщ — одна з найпопулярніших українських страв. На Україні існувало три різновиди борщу.

Перший, червоний, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою (пастернаком), пізніше — з картоплею.

У святкові чи недільні дні борщ варили на м'ясній юшці (із свининою чи птицею), в будень — затовкували або засмажували салом із часником та цибулею. Для бощу звичайно заквашували червоний городній буряк і використовували як його, так і квас. Для смаку додавали сироватку чи маслянку (рідину, яка залишалася після виготовлення сиру й масла), а в особливо урочисті дні забілювали сметаною. Гостроти борщу додавав червоний стручковий перець, особливо поширений на Півдні України. Борщ готували з квасолею (Середнє Подніпров'я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавали злегка підсмажене борошно, пшоняну або гречану кашу (затирали борщ), а на Полтавщині — галушки. На Поділлі для закваски борща готували спеціальний квас із запарених житніх висівок — грис. На крайньому заході борщ варили дуже рідкий, лише з буряками, заправляючи засмажкою, а для кисло-солодкого смаку додавали сік свіжих вишень або яблук.

У піст борщ варили без сала та м'яса, лише на олії, проте намагалися додати до овочевої юшки гриби, в'ялену, сушену або смажену рибу. Червоний борщ широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, але й на Різдво, весілля, хрестини, поминки.

 

Другий різновид борщу — щавлевий, зелений, або весняний. Його варили з молодим щавлем, кропивою, лободою, листям городнього буряка, засмачуючи юшку круто звареним яйцем і сметаною (сироваткою, маслянкою). Так само як і червоний, щавлевий борщ у піст готували без сала і м'яса, на олії, з грибами та рибою.

Третій різновид борщу — так званий холодний (холодник) — готували виключно влітку. Молодий городній буряк варили, різали соломкою, заправляли квасом-сирівцем, сироваткою (маслянкою, сметаною), додавали зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, по можливості круто зварене яйце. Це був сирий борщ, оскільки варили (та й то окремо) лише буряк. Їли охолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба.

Спосіб приготування щавлевого і холодного бощу зберігся до наших днів майже без змін. Червоний же борщ отримав для за кваски порівняно нові продукти — свіжі помідори, томатний сік, соус або пасту. Ці додатки поступово витіснили буряковий квас. На Півдні почали додавати до борщу солодкий перець — ротунду.

Сучасних рецептів борщу є over 9000

 

БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ З М'ЯСОМ

Дрібно нарубані миті кістки варять 3— 4 години, додають м'ясо і варять до готовності. Зварене м'ясо нарізують порціями, а бульйон цідять. Обчищені і промиті буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом. змішують, кладуть у каструлю, додають жир, зібраний з відвару, томат, цукор і тушкують до півготовності. Цибулю. очищені і обмиті корені моркви та петрушки шаткують соломкою і злегка обсмажують на маслі. У проціджений бульйон кладуть нарізану частками картоплю, доводять до кипіння, додають нарізану кубиками свіжу капусту і варять 10—15 хвилин. Потім в бульйон кладуть тушковані буряки, злегка підсмажені разом з цибулею корені, нарізані свіжі помідори, чорний і запашний перець, лавровий лист і підсмажене, розведене відваром, борошно. Дають 5 хвилин покипіти, заправляють товченим з зеленню петрушки і часником салом, доводять до кипіння і дають настоятися протягом 15—20 хвилин. Подаючи на стіл, у борщ кладуть порцію вареного м'яса, сметану і посипають зеленню петрушки.

На 400 грам м'яса - 400г капусти, 400г картоплі, 250г буряків, по 0,5 склянки томату і сметани, по 1 кореню моркви і пертушки, 1 цибулину, 20г сала, 1 ст. ложка вершкового масла, цукру і оцту, 1-2 зубці часнику, 2 горошини чорного перцю, 1 лавровий листок


БОРЩ ЗЕЛЕНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ

Свинину варять до готовності, нарізують порціями, а бульйон проціджують. Буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом, добре розмішують і тушкують до готовності, додаючи цукор і бульйон. Обчищені корені моркви і петрушки та цибулю нарізують соломкою, злегка обсмажують і змішують із злегка підсмаженим борошном. У підготовлений киплячий бульйон кидають картоплю, варять 10—15 хвилин, додають тушковані буряки, підсмажені моркву, петрушку, цибулю і борошно, перебрані, промиті і дрібно посічені шпинат та щавель, запашний перець, лавровий лист, сіль і варять до готовності. В тарілки, розливаючи борщ, кладуть варену свинину, варені яйця, сметану, посипають зеленню кропу і дрібно посіченою зеленою цибулею.

На 500г свинини — 250г буряків, 600г картоплі, по 1 кореню моркви і петрушки, 1 цибулину, по 300г щавлю і шпинату, 1 чайну ложку пшеничного борошна, 2 яйця, 4 ст. ложки сметани, 1 чайну ложку цукру, 1 ст. ложку оцту, З ст. ложки вершкового масла, 2 ст. ложки дрібно посіченої зеленої цибулі, 2 чайні ложки січеної зелені кропу, 1 лавровий листок і 2 горошини запашного перцю.

БОРЩ ХОЛОДНИЙ БУРЯКОВИЙ

Частину взятих буряків печуть у шкірці, а другу — обчищають і варять у підкисленій оцтом воді. Печені буряки обчищають від шкірки і разом з вареними нарізують соломкою, додають варену нарізану часточками картоплю, заливають змішаним відваром з буряків і картоплі і ставлять у холодне місце. Після остигання в борщ додають нарізану зелену цибулю і варені яйця, обчищені і нарізані шматочками огірки, сіль, цукор і все добре змішують. Розливаючи борщ, в тарілки кладуть сметану і посипають зеленню кропу.

На 800 г буряків — 600 г картоплі, 2 яйця, 200 г огірків, 0.5 склянки сметани, 4 ст. ложки дрібно посіченої зеленої цибулі, 1 ст. ложку дрібно посіченого кропу. 2 чайних ложки цукру, по 3.5 склянки картопляного і бурякового відварів - [1]

Походження сабжу

Слово "борщ" походить від назви рослини "борщовик", листя якої використовувались у приготуванні страви. Є і інші версії, більш поетичні, але менш переконливі..

Існує поняття про "борщовий пояс", що пролягає від південно-східної Польщі через Україну, Білорусь до регіонів Росіїі на Волзі та Дніпрі. Втім, борщ поширений і в інших країнах, до прикладу, в Туреччині (borç).

Походження борщу невідомо, найімовірніше, він "народився" на території, яку займала раніше Київська Русь, а зараз Україна (з центром у Києві) і т.д., а до турків був занесений після навали Орди...ну, і Москва не відразу будувалася ... [2]

В поезії

[3]

День народження борщу
Досить, братці, сумувати,
Час прийшов празникувати -
День народження Борщу!
Я вже йду гостей ззивати.
Про таке чудове свято
Всiм по черзi сповiщу.
М’ясо треба б запросити,
Тiльки горде воно, сите,
Зразу видно - не рiдня.
А Квасоля, сваха рiдна,
Веселенька, хоч i бiдна,
Не пропустить цього дня.
Кум Буряк, кума Морквина,
Капустина, Цибулина
Вже й самi з городу йдуть.
Бараболi десь не видко.
Це ж Борщева рiдна тiтка,
Як рiдню таку забуть.
Часничина бородатий
Вже глухенький i про свято
Не допетрає нiяк.
Ще запрошене до мене
Молоде все та зелене:
Крiп, Петрушка, Пастернак.
Обiйшлось не без мороки:
Помiдори-лежебоки
Не бажають в гості йти.
Нащо Помiдор той здався,
А щоб Борщ не здогадався,
Можна Пасту десь знайти.
Заглядаю у комору:
- Якось темно тут знадвору,
Вас я, свате, не знайду.
Мудре Сало засмiялось:
- Я у боднi заховалось,
Не хвилюйтеся, прийду!
Багатьох скликать не стану,
Попрошу зайти Сметану,
Борщ до неї якось звик.
Та якби прибув до хати
Ще й товариш стрючкуватий -
Перець, гострий на язик.
Мабуть день пройшов немарно.
Iменинник, вбраний гарно, Пишний - не якiсь там Щi,
Що колись ми здуру їли.
Зустрiчайте, гостi милi!
Де ж тi гостi ?! А в Борщi...
Тетяна Чорновіл (с), 01.06.2010
  • * * *
Хтось скаже – українські класні «щі»…
Так можна й поперхнутися обідом!
Від «щєй»…у ароматному борщі
Немає, запевняю Вас, і сліду!
Як в мами, я нарізав скибку хліба,
Скоринкою мене манить товстенький бік..
Сало рожевеньке доречно дуже піде
Воно з борщем – життя смачного пік!!!
Сметанка натюрмортом ляже мітко
У коло затишне червоної Нірвани…
Як хороше - узимку чи улітку,
З борщем Вам на душі добро настане!
Забудете, що там когось обрали…
Того, що не торопає у їжі,
У українській…поважає він не сало,
А ананаси, й страви буржуїнські…
Для нас із вами, друзі мої рідні,
Важливо об’єднатися довкола
Тих страв, які життєво необхідні
І входять в наше тіло так зразково!
Зв’яжіть мені ви руки, потім ноги…
За всі тортури, любі, Вам прощу!
Лише одного не робіть, заради Бога,
Не забирайте із меню мого БОРЩУ!!!
© Юрій Федечко, м. Львів, 13.02.2010
  • * * *
БОРЩ
Читати за 30 хвилин до обіду
…Свининка на кісточці, жменька квасольки,
Грибочки, капуста, штук три барабольки,
Морквинка, буряк, часничок і перчинка,
Листочок лавровий, укропу стеблинка,
Солодкого перцю й селери - частинка,
Петрушечки трішки, та солі краплинка,
Одна цибулинка й шматочечок сала,
Щоб злотомедально та страва сіяла,
А ще – помідори додати у горщик,
І вийде - смачнющий український борщик!
Тепер треба взяти сметани гладущик,
Та миску пампушок гарячих пахущих.
Налити в тарілку духмяную страву,
За смаком додати сметанку в приправу.
Та хлюпнуть у чарочку грам п’ятдесят,
І в шлунок відправить вогненний заряд.
Крякнути, хукнуть і два огірочки,
Що перед обідом дістали ви з бочки,
Зжувати повільно. Й тепер вже, тихенько,
Хоч слина й клекоче, та ви – помаленьку,
Щоб ваше бажання - сягнуло зірок,
(Бо в шлунку – самотньо вола огірок),
У ложку здорову борщу наберіть,
І райський нектар той у рот покладіть…
Прожуйте, смакуючи, й ніжну пампушку
Вкусіть, як хижак - свою здобич-звірюшку.
І знову процес із борщем повторіть -
Хай вічністю стане солодкая мить!...
…Все, любий читачу, кінчаю свій твір,
Бо я вже від голоду – й сам наче звір...
© Arbuz (Олександр Зубрій), 23.11.2009
  • * * *
ПРО БОРЩ І НЕ ТІЛЬКИ...
Сотворіння борщу я б назвав ворожінням -
щоб листок до листочка, все вчасно і все до смаку.
Силу сонця й землі усмоктало коріння,
щоб не втратили люди записане їм на віку.
Із пестливих долонь землелюба-трипільця
запліднилася нива зерном україноєства,
і, заливши ріллю сонцекров'ю по вінця,
уродила народом на тисячолітні жнива.
Переможно верталися вої Олега,
вдалині зруйнувавши чужинську ворожість ущент.
І княгиня, подякувавши оберегам,
частувала його оксамито-червоним борщем.
Відряджала Андрія на Січ Бульбашиха,
до борщу покропила cльозами зубець часника.
Підвивала, ридала, молилася стиха,
ніби знала вона, що востаннє годує синка.
Манівцями до лісу в тривозі Ганнуся,
притискала ще теплий у хустці з борщем казанок.
У пілотці під зіркою не промахнувся -
страву й кров розчинив у долонці осінній листок.
На Дністрі, чи на Прип’яті у вишиванці
в котрий раз ще шаткує капусту жіноча рука.
і не зна...
...Што хазайка задумалась? Ну-ка тащи
ети ваши хохляцкие красные щи!
© Славомир Монастирський (Вячеслав Семенко), (1945)
Борщ
/скорочений варіант/
Із страв славетних українських
Є найдревніша страва - борщ;
В нім сила, міць, здоров'я, свіжість,
Якщо той борщ - насправді борщ.
Вже звикли: борщ - це значить кислий,
Але ж насправді це не так
Над назвою його помисліть,
Чому в борщі цей збірний смак:
Він і солодкий, і солоний,
І в міру кислий, і гіркий,
І буряково-часниковий,
Капусно-кропно-петрушковий,
Цибульно-м'ясо-помідорний,
І в міру жирний, чи пісний.
В нім бульба, морква і квасоля,
Сметана, перець, з лавру лист,
Усе це збірня овочева
І в ній таїться його зміст: зборище
Із страв славетних українських,
Є найсмачніша страва - борщ,
В нім - міць сім'ї,
Ґаздині гордість,
Якщо той борщ - насправді борщ.
© Віталій Криницький, Січень, 1992 р.
Моя мати борщ варила,
Його салом задобрила,
Сікла моркву і буряк
І томати м’яла,
Потім смажену цибулю
В чавунець кидала.
І капусту, і часник,
Зелену петрушку,
А тоді дала мені
Скуштувати юшку.
Ой, який же борщ смачний!
Український, запашний!
Всю каструлю з’їв би я,
Та велика в нас сім’я!
Юля Турчина


Зайці в полі варять борщ
Коли йде осінній дощ,
зайці в полі варять борщ.
Зайці варять борщ у полі
з буряків та бараболі.
Зайці моркву в борщ кладуть
і капусту в борщ січуть.
Зайці в борщ кладуть квасолю,
сиплють перцю, сиплють солі.
Листя кидають із лавра,
щоб удався борщ на славу.
І на славу в зайців борщ,
коли йде осінній дощ!
© Євген Гуцало
Гарбуз у хаті нашій – це овоч головний!
Господар він поважний! Корисний та смачний!
В нім вітамінів – море. Поживних речовин!
Він оптимізму повен! Гарбуз у нас один!
Капуста – господиня! Весела, чарівна!
Без неї вся родина похмура і сумна!
Без неї борщ немилий, вареників не жди!
І пиріжків з капустою спекти не до снаги!
Картопля може й третьою у рейтингу іде,
Та на столі найпершою вона у нас стає!
І деруни! Й вареники! І суп з борщем! Пюре!
І в пиріжки картопельку ми радо додаєм!
Скажіть! Ну як забути, ми про буряк могли?
Червоний і рожевий росте у нас в селі!
Ми борщика наваримо. Покличем всю сім’ю!
Без бурячків анархія у овочів в строю!
Про помідор ми скажемо: “Ти хитрий у нас, брат!”
Рожевих, жовтих, чорних... ти одягаєш шат!
Часник! Цибулька й перчик! І морква золота!
Всі овочі осінні! Без них життя нема!
О, Осінь! Не завжди ти радуєш теплом!
Але збираєш нас ти за смачним столом!
Іванченко Олександра