Кум
Кум — це той, хто разом з Вами хрестив Вашу дитину
- Або — чию дитину хрестили Ви
- Або — чоловік куми
Зміст
У Вікіпедії[ред.]
Кум, Кума́ — хрещений батько (мати) по відношенню до батьків хрещеника та хрещеної матері (батька). В минулому подібними зв’язками зазвичай підтверджували та зміцнювали дружні стосунки, тому слово часто використовувалося в значенні друг, товариш, приятель. [1]
Кум — це вельми серйозно[ред.]
В перші часи християнства, людина, котра бажала стати християнином і вступити в церковну спільноту, заявляла про цей намір настоятелю Церкви [1]. Хтось з вірних цієї громади представляв таку людину перед Церквою і настоятелем. Таким чином, він ставав поручителем цієї людини. Зараз таких поручителей називають хресними батьками або кумами, в Требниках їх названо восприємниками. Слово «кум» походить з латинської, а в нас прийнялося як «хресні батьки». Воно означає лише сполучник «з», тобто тих, хто є з похресником. Місія поручителя полягала в тому, що він свідчив перед всією громадою, що його підопічний є людиною відповідальною і гідний бути християнином. Але на цьому їхня функція не закінчувалася. Хресні батьки ставали духовними родичами похресника і опікувались ним, вели його впродовж подальшого життя. [2]
Кумівство — один із видів духовної спорідненості, звичай обрання народженій дитині «других батьків» — її опікунів та покровителів. Корені К. сягають часів первіснообщинного ладу, коли роль батька не була ще вирішальною і рідний брат матері брав на себе обов’язки захисту і виховання дитини своєї сестри. Пізніше християнська церква використала цей звичай і виробила обряд хрещення дитини, тобто прилучення її до віри за допомогою кумів, або хрещених батьків. Хрещення відбувалося в церкві, інколи (в разі хвороби дитини) у батьківській хаті. Рідні та обрані батьки називали одне одного кумом, кумою, а по відношенню до дитини (хресника) вживалися церковні терміни — хрещений батько, хрещена мати. [3]
В оцих Ваших інтернетах[ред.]
По аналогії у звучанні (як, наприклад, ня і няў) з япон. -кун — як прикольна приторочка до слів, що означає шанобливо-гумористичне звернення до особи чоловічої статі, чи визначення певних знань даних осіб у якихось певних галузях:
- учений-кум
- військовий-кум
- інженер-кум
- фізик-кум
- ботанік-кум… Кортше, хто не зрозумів — продовжує.
Також[ред.]
- Кум, місто в Ірані,. 133,9 тис. жителів (1970). Вузол залізничних і шосейних доріг. Тютюнова і текстильна промисловість. Один з важливих центрів кустарного виробництва (килимоткацтво та ін.). Торгівля шерстю і шкірою. Архітектурні пам’ятники 13—16 століття.
Іранська історична традиція приписує підставу До. сасанідському паную Каваду I (правив в 488—496, 499—531). Значним населеним пунктом став при перших Аббасидах (2-я половина 8 ст). Тут знаходиться гробниця (мавзолей) Фатіми (дочці імаму шиїта Муси аль-Казіма). До. вважається другим після Мешхеда святим містом мусульман-шиїтів в Ірані; центр їх паломництва. [4]
- У кримінальному світі кум — оперуповноважений Особого відділу в місцях позбавлення волі
У творчости народній[ред.]
Сидять два куми за столом, розмовляють, один другого питає:
- — Куме Ви чим горілку закусюєте?
- — Як чим? Салом. А що?
- — Е ні куме — це вже застаріло, якось по-сільському
- — А Ви чим закусюєте?
- — Я, куме, вінегретом закусюю: стопку — і вінегрету, стопку і — вінегрету.
- — Ну і як воно?
- — Ну як…
- Вийду на вулицю, сонечко сяє, небо синє-синє, вранці сніг — білий-білий, як блюванеш, а воно на сонці — як ВИШИВАНОЧКА! [5]
- * * *
Запросив кум кума в гості.
- Жінка поклала на стіл дві тарілки, склянку горілки, вареники.
- Винили по чарці, закусили по 2 чарці, а в кутку сидить собака, тай кум каже:
- — Куме а чому пес на мене так злостиво дивиться
- — Він на всіх дивиться так, хто їсть з його тарілки!
- * * *
- — Куме, я чув ваш син у Москві працює.
- — Так, так! Працює…
- В крематорії — палить москалів, а йому за це ще й гроші дають!
- * * *
- — Ну, куме, за незалєжність!
- — Так, куме, за самостійність!
- — Ну, куме, за панів Стецька та Бандеру!
- — Хай дохнуть кляті москалі!
- — Ну, куме, давай-но за китайських педерастів?
- — Навіщо?!!
- — Та, вони такі ж, як ми — жовто-блакитні! [6]
- * * *
- Помер в селi старий дядько. Рiдних немае, лишилися тiльки два старих приятеля.
- Зайшли до хати. Помянули старого. Але ж треба небiжчика i на цвинтар везти.
- А справа була зимою. Поклали на санi та й повезли…
- По дорозi втомилися i змерзли, i один каже:
- — А що, куме, там у пляшцi щось залишилося?
- — Та й лишилося…
- — То ж давайте наливайте!
- Кум наливае три чарки.
- — Ви що, куме, здурiли? А третю кому ж?
- — Та йому ж…
- — Так вiн же мертвий!
- — Й-ой, такий вiн вже й мертвий, що й сто грам не вип’е? [7]
- * * *
У віршиках[ред.]
© Яніка Терещенко Дорогому куму
- Ви не стільки з’їли — скільки так лякали:
- «Мабуть слона з’їв би!» — Ви мені казали.
- Я ж заховав в погріб, і козу, й корову,
- Вас чекав у гості до себе додому.
- А стару кобилу я продав сусіду,
- Щоб ви залишились точно без обіду.
- Жінку я відправив в скорості до тещі.
- Понакладав їжі навіть в її речі.
- Нащо так лякали? Ваш город не гірший.
- А я третій день вже сиджу не ївши. [8]
- * * *
ПРО КУМА І КОМУ October 7th, 2010
- Кум прийшов провідать кума
- До лікарні. В яму
- Той потрапив на машині‚
- Коли їхав з храму.
- От заходить. Кум у комі:
- На обличчі маска;
- Весь обмотаний дротами,
- Мов холодна праска.
- Враз приходить кум до тями,
- Ось розплющив око…
- Кум до нього: — Як ви‚ куме?
- Отака морока!
- Той горі підводить палець‚
- Мов: «Нормально‚ куме!»
- — Може вам чого принести?
- Трохи кум подумав‚
- А тоді здіймає руку
- І — по шиї пальцем.
- Ну кому незрозуміло?
- Кум перелякався:
- — Вам не можна‚ в вас же кома!
- Щоб набрались сили‚
- Принесу я вам лимонів,
- Або апельсинів!
- Кум зрива з мармизи маску‚
- Хоч зітхає важко:
- — Кома‚ куме — ще не крапка.
- Йдіть мерщій по пляшку!
