Мудрість

Мудрість - здатність мудрувати, дурити людей.

У серйозній Вікії

Мудрість (грец. Σοφία) — володіння

• знанням,
• розумінням,
• досвідом,
• обачністю
• та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості.

Це — розсудливе (а зовсім не кумедне) та грамотне застосування знання.

Великий, глибокий розум, що опирається на життєвий досвід. Здатність знаходити рішення різних проблем, в тому числі життєвих, опираючись на свій і чужий досвід, уникаючи часом безпосередніх логічних операцій і розуміння онтології того що відбувається.

Поняття «розум» не є синонімом поняття мудрість.

Розумна людина не є обов'язково мудрою, але мудрий вже підрозумовує під собою розумний.

Термін «Філософія» перекладається з давньонегрецької як любов до мудрості.

У християнстві мудрість вважається одним із дарів Святого Духа [1].

Потрібно відрізнити мудрість від понять «знання» і «життєвий досвід». Знання — це набір певної інформації, що тримається у вашій пам'яті, ерудиція загальна чи фахові знання. Життєвий досвід — це сукупність ситуацій, через які пройшла людина, та ті висновки, яких вона дійшла. Із визначенням мудрості виникають деякі труднощі. Це не знання і не досвід, але і знання, і досвід водночас. Мені здається, мудрість вбирає в себе ці поняття, але сама по собі є терміном ширшим. Отже, мудрість є певним ставленням до життя, життєвою філософією, поєднанням уміння діяти і аналізувати те, що діється навколо. Мені подобається вислів Івана Кочерги з його «Ярослава Мудрого»: «Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких». Мені здається, у цій фразі висловлено правду нашого життя. Саме пройшовши певні випробування, часто неприємні, часто неочікувані ситуації, людина може набути мудрості. Але важливим складником є і здатність доходити висновків з пережитого, узагальнювати набутий досвід, поширювати його на інші події.