Православ’я

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
православний знак
Древня казка
Важко в навчанні — легко в житті

Православ’я або Православіє — істинна кумедна віра, теорія і практика життя і творчості, прославлення, прагнення, пошук, тяжіння до щастя, миру, сміху і радості, добра і правди. Усе, що не є православ’ям називають кривослав’ям або інослав’ям.

Православна віра грунтується на тому, що Істина одна для всіх, але кожному вона відкривається на свій лад, тому кожна людина може користуватися мудрістю і знаннями, якщо робить це з умом і совістю. Підтвердженням цього є те, що важливою складовою православного вчення для всіх людей світу, людей різних народів і культур є Книга Казок єврейського народу, що дає підстави деяким інославним людям звинувачувати православних у плагіаті.

Як вірять самі православні, православ’я є суттю людського життя, кожна людина є православною на свій лад, хоч далеко не кожна це розуміє. Кожна людина бачить правду по своєму і кожна її шукає, але далеко не кожна розуміє, що інші теж шукають цю саму правду.

Перевдягнені православні

Логіка православного люду досить суперечлива, як власне саме життя. Тільки вони можуть вірити, що Бог найбільший в світі жартівник, який став людиною за власним бажанням, робив добро просто так, потім дав злим людям себе вбити, в пику їм воскрес і пообіцяв людям які в це віритимуть життя вічне.

Отже православ’я це сама кумедна і несерйозна віра, яка тілько може бути, тому в неї треба вірити несерйозно. Православ’я там де життя, радість і сміх, православ’я там де кумедно. Як сказав один великий і мудрий православний мирянин: «Основной постулат философии шута — тезис о том, что все дураки, а самый большой дурак тот, кто не знает, что он дурак. Кто сам себя признал дураком, перестает быть таковым. Иначе говоря, мир сплошь населен дураками, и единственный неподдельный мудрец — это юродивый, притворяющийся дураком.

С православной точки зрения, самый дурной человек, которому нечего уповать на райское блаженство, — не душегуб и не разбойник с большой дороги, а тот, кто твердит: „Я все знаю, я всегда прав“. С таким нельзя общаться, нужно повернуться к нему спиной — и бежать прочь.»

Серйозні безбожники XX ст. які і справді серйозно думали, що Бога не існує і в результаті всім довели, що не можна відноситись до цих питань настільки серйозно, що вже кумедно.

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення
Людина, що сприймала світ занадто серйозно в гостях у св. Мотрі

Явище ПГМ[ред.]

Сучасне людство зіткнулися з таким кумедним явищем як ПГМ або Православ’я Головного Мозку. Цим словом прийнято називати всіх тих адептів православ’я, які вірять в нього занадто серйозно, занадто багато про нього думають і всім своїм серйозним видом виглядають настільки кумедно, що дійсно починають демонструвати на власному гіркому прикладі істинність вчення.

Казки[ред.]

Всевишній, коли він мандрував по землі, вчив людей, розповідаючи їм казки або притчі. З того часу православні люди найбільше люблять дотепні казки і казкарів, адже вони бережуть для людей сміх і радість.

Свята Казка[ред.]

Всі казки, які щодня розповідає людям Всевишній не може вмістити ні одна книжка, але деякі, найбільш важливі з них для розуміння православної віри люди вже багато віків переповідають з уст в уста, від батька до сина, від матері доньці, від діда до онука, з покоління до покоління. Ці казки відомі як Свята Казка або Святий Переказ. Казки, які були давним давно записані теж розглядаються як частина Святої Казки, це Свята Книга Казок або Святе Писання (Біблія).

Святі[ред.]

Святі в православ’ї — люди, що несуть у маси мир, добро, щастя, радість і веселий сміх. Святі вміють розповідати чудові казки, які не кожному дано зрозуміти. А ще православні вірять, що кожна людина є святою, в тій мірі, в якій вона робить добрі діла і несе радість людям. Далеко не кожного святого канонізують і не всі з тих, що канонізовані є святими, адже люди грішні, а Бог інколи любить жартувати (див.вище). Серед людей з великим ПГМ святим хоче бути майже кожен, адже це так прикольно бути зображеним на картинці (грецьке «іконка» — картинка, образ) і святкувати свято власного імені кілька разів на рік. Це кумедно, адже в наш вік технічного прогресу, кожна людина за кілька хвилин може зробити свою фотку, почепити на стінку і святкувати свій день народження по десять разів на рік. :-)

Див.також[ред.]

Джерела[ред.]

Примітки[ред.]

Отримано з https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=Православ’я&oldid=26368