Двач
Двач, він же Два.Ч, він же Два-Ч, він же 2ch.ru, він же Dvach - нам цікавий лише, як шмат мертвої інтернет-історії.
В Луркомор'ї
(Переклад)
- "Зайшов на двач ти,
- Хочеш порад мудрих.
- Смоктани-но хуйця"
- - Анонимус
(Ось відкіля полюблення до смоктання хуйців у вітчизняних ясонів та курок!)
Два.ч (також Двач, 2ch) - навіки покійний російський анонімний форум, аналог японської іміджборди (від англ. "imageboard") 2chan.net.
Подібні сайти існують у багатьох країнах світу, найбільшим є американський 4chan.org.
Два.ч складався із понад сорока розділів: двох дискусійних, більше 25 загальних, дюжина присвячені аниме (п'ять з них знаходяться в розділі "дорослим") і Оекакі (moon. お絵描き) - онлайновий графічний редактор. Кожен розділ, за винятком "/b/реда", мав чітко обкреслену тематику. На Два.ч прийнято називати розділи "бордами" (від англ. "board") чи "дошками".
Перший московський анонімний??
На відміну від інших веб-форумів, де користувачам необхідно реєструватися для отримання доступу, Два.ч проповідував ідею примусової анонімності, коли користувачеві не просто не обов'язково реєструватися, але і принципово не можна це зробити.
Відповідно, завсідники Два.ч з гордістю називали себе Анонімами (чи Анонімусами, від англ. "anonymous").
Втім, на усіх дошках, окрім /b/, була можливість залишити своє ім'я, трипкод і електронну пошту для ідентифікації але багато битарды вважали це негідним вчинком, і зневажливо називали таких користувачів "трипфагами".
Також існувало (і існує) таке поняття, як "деанонімізація", тобто публікація якої-небудь інформації (наприклад, адреси блогу або фотографій) що дозволяє однозначно визначити особу анонімного учасника.
Деякі користувачі добровільно розкривали своє походження з метою піару. Частенько вони згодом піддавалися публічному знущанню і навіть переслідуванню за межами Двача