Словник Анімешника

А

Айзобан (aizouban) — колекційне видання Манги, зазвичай випускається обмеденним тиражем і містить різні бонуси (омаке).

Айкеч, заставка (eyecatch) — приблизно двосекундна заставка в середині аніме-серіалу, що символізує про початок і кінець рекламної вставки по телевізору. Айкеч зазвичай називають просто заставкою, але не варто плутати його з початковим роликом (Опенінґ) або кінцевим роликом (Ендінґ).

АМВ (AMV, Anime Music Video) — музичні кліпи, створені фанатами аніме. Зазвичай є нарізкою з якогось аніме-серіалу + якась пісня відомого виконавця або з саундтреку самого аніме, хоча інколи бувають і вийнятки..

Анігайд (Anime FAQ, anime guide, aniguide) — стаття з корисною інформацією стосовно аніме, зазвичай, розповсюджується через інтернети безкоштовно. Перехідний анігайд відрізняється від, наприклад, журнальних статей можливістю майбутніх оновлень та, власне, способом розповсюдження. Існує величезна кількість цих гайдів: аналізи сюжету того чи іншого аніме; гайди з переліком і описом заклять, що використовують персонажі серіалу; гайди, що містять інформацію про різниці в релізах того самого аніме і так далі. Наприклад ця стаття є одним з різновидів цих гайдів.

Аніме (anime) — японська анімація (хоча інколи терміном „аніме“ можуть називати будь-які анімаційні фільми, близькі до японської анімації). Термін походить від скороченої японської вимови англійського слова „animation“.

Анимешник — прихильник аніме-жанру. Синоніми: анімефаг, анімуфаг, отаку.

Аніманга (animanga) — спільний термін для понять „аніме“ і „манга“. Також анімангою називають нарізку кадрів з аніме, що зроблені в форматі манги.

Антенки (hair antennas) — особливість дизайну зачіски персонажа аніме чи манги, суть якої в тому, що дві волосяні прядки на голові стирчать таким чином, що нагадують вусики комахи. „Антенки“ можна побачити у багатьох персонажів аніме, наприклад у Нарусеґави і Отохіме з „Love Hina“ або у Харукі Суджумі з „Kimi ga Nozomu Eien“.

Арк (story arc) — частина сюжету аніме чи манги, що зарактеризується певним ступенем самодостатності. Зазвичай цей термін використувують Как правило, этот термин вживають лише щодо досить довгих аніме-серіалів чи манг, де історія має декілька сюжетних витків. Наприклад манга „Руроні Кенсін“ умовно розділяється на три сюженних арка: „Токіо“, „Кіото“ і „Помста“. Не дивлячись на те, що зазвичай „арки“ сюжетно пов’язані між собою і створюють єдину велику історію, існують і аніме, сюжетні арки яких не мають безпосереднього взаємозв’язку. Наприклад в серіалі „Higurashi no Naku koro ni“ кожний сюжетний арк дає своє закінчення історії і з кожним наступним арком усе починається з початку.

Артбук (artbook) — офіційно випущений в друкованому варіанті художній альбом з артами (ілюстраціями) по аніме, манзі чи :відеогрі. Існує думка, що артбуки в основному націлені на аудиторію Лично я (SilentPyramid) склоняюсь к мнению, что артбуки в основном нацелены на аудиторию відданих фанів того чи іншого серіалу, що бажають зібрати у себе вдома максимальну колекцію тематичної продукції по тому чи іншому твору.

Асадора (asadora, asadora drama) — „Ранкова дорама“. Назва позначає японські серіали з живими акторами (дорами), які йдуть по японському телебаченню включно в ранкові години.

Ахоґе (ahoge) — особливість дизайну зачіски персонажа аніме чи манги. Суть її в наявності постійно стирчачої „неслухняної“ прядки волосся. Зазвичай використовується для підкреслення несерйозності або комічності персонажу. Ахоґе можна побачити, наприклад, у Кіцуне і Канако з „Love Hina“ або Еда з„Fullmetal Alchemist“

Б

Бакунюу (bakunyuu) — особливість дизайну, суть якого в тому, що героїня аніме або манги зображується з навмисне перебільшеними (і часто з такими, які неможливі IRL) розмірами грудей. Частіше за все таке трапляється в еротичних жанрах аніме.

Бішьоджьо (bishoujo) — „вродлива дівчина“. Термін позначає дуже милий і привабливих героїнь аніме/манги, а також використовується для жанру аніме, де подібним персонажам приділяється особлива увага. Прикладами бішьоджьо можуть бути Чіі з „Chobits» або Харука з «Kimi ga Nozomu Eien». Як жанр, „бішьоджьо“ зазвичай націлений на виключно чоловічу аудиторію.

Бішьонен (bishounen) — „вродливий хлопець». Термін позначає красивих чоловічих персонажів аніме/манги (при цьому „вродливими“ вважаються не мускулисті „мачо“, на навпаки, жінкуваті хлопці), а також це жанр аніме, де подібним персонажам приділяється особлива увага. Прикладами бішьонен—персонажів можна згадати Ґріффіта з „Berserk“ або героїв „Yami no Matsuei“ (Асато Цудзукі, Хісока Курасакі, Доктор Муракі). Зазвичай усі персонажі в стилістиці шьонен-ай також є типом бішьоненів.

Букаке (bukkake) — піджанр еротичного аніме (а також "живої" порнографії), де наголос ставиться на сцени групового сексу і „розліт“ сперми.

Бункобан (bunkoban, bunko) — том манги (хоча, в бунко—форматі можуть друкуватися і книги) більш компактних розмірів, ніж звичайний танкобон і, зазвичай, надрукований на більш якісному папері.

Г і Ґ

Ґайден (gaiden, side—story) — даний термін широко використовується в аніме, манзі і відеоіграх, і означає додаткову історію, спіноф. Так, наприклад, „Higurashi no Naku koro ni Gaiden: Nekogoroshi—hen“ розповідає додаткову історію, котра не увійшла до серіалу і залишилася "за кадром".

Гаремнік (harem anime, harem comedy, haremcom, rabucomi) — піджанр романтичних комедій в аніме і манзі, характерною якістю яких є велика кількість жіночих персонажів „на будь-який смак“ на фоні нечисленних чоловічих персонажів. Жанр спрямований на чоловічу аудіторію. За звичай, основою сюжету є співжиття одного хлопця (який має бути "найзвичайнісіньким", щоб публіці було легше асоціювати себе з головним героєм) і численних створінь жіночої статі, що в решті решт веде до романтичних відносин. В якості прикладів такого роду аніме можуть слугувати серіали „Love Hina“, „He is My Master“, „Green Green“. В Японії ж, для позначення такого роду аніме і манги частіше використовується термін „rabukomi“ (японська вимова англійського „lovecomi“, любовна комедія)

Ґекіга (gekiga) — раніше (у 60—х роках) термін використовувався для позначення коміксів, які відрізнялися від розрахованої в основному на дітей „журнальної“ манги більш якісним і реалістичним промальовуванням, а також мали складніші сюжетні лінії. Зараз же слово „Ґекіга“ в основному використовується для позначення манги зі стилеммалювання, який відрізняється від анімешних стандартів (реалістичні риси обличчя, пропорції тіла).

Гонзятина — саркастична назва усього аніме, випущеного відомою японською студією „GONZO“.

Гуро (eroguro, guro—hentai, guro) — разновид еротичного аніме\манги з великою кількістю крові і насильства. Найбільш відомим прикладом є аніме „Уроцукідоджі“ („Chojin Densetsu Urotsukidoji“).

Ґег (gag, visual gag) — сцена в комедійному аніме (манзі), де гумор передається за допомогою промальовки. Прикладом графічного ґега може послужити часто зустрічаємий в аніме момент, коли побачивши симпатичну дівчину-бішьоджьо у хлопців починає фонтанами хльостати кров з носу. Особливий акцент на графічні ґегі ставили, наприклад, такі анімешні комедії, як „FLCL“ або „Excel Saga“.