Дзен-буддисти
Дзен-буддисти - кумедні люди, які сповідують грімучу суміш з вчення про дзен і про буддизм. Як і в цілому в буддизмі у їхньому вченні важливе значення має вчення про те, як уникнути страждань і для цього забити на все хуй відмовитись від бажань. У порівнянні з іншими буддистами, дзен-буддисти пішли ще далі, відмовившись від таких атрибутів буддизму як статуї, книги і т.д. стверджуючи, що щоб бити байдики забивати хуї пізнати дзен, все це не потрібно. По суті для них дзен це той самий Кумедний, який є дзен, нічому людей не хоче вчити який власним прикладом демонструє вчить, що кожен має сам всьому навчитись сам, навіть пізнати дзен
Недавно у павутинні з'явились досить переконливі трактати москальскою (sic!) мовою про те, що хохли теж дзен-буддисти. На доказ цього там наведено відомий вислів: "Моя хата скраю, нічого не знаю". Чудеса, які відкриваються справжньому знавцю дзен-буддизму показує козак Пацюк у фільмі "Вечори на хуторі близ Диканьки" - вареники самі залітають йому до рота, а ковалю Вакулі, який шукає чорнявого він одразу каже, що тому нікуди не треба йти, бо той у нього за спиною.
Дзен[ред.]
Вважається, що Дзен неможливо навчити. Можна лише підказати шлях досягнення особистого просвітління. Дзен - це спосіб відчути свою природу, перебіг і бажання своєї душі. Стати самим собою, щоб бути самим собою кожен день - мета зусиль. У кожної людини є здібності, дані йому природою при народженні. Це зовсім не обов'язково здатності до якоїсь професії або вмінню що-небудь робити в звичайному сенсі. Це може бути здатність відчувати, розуміти і сприймати, яку без розуміння своєї природи людина не хоче проявляти, проживаючи чуже для себе життя.
Дзен і православ'я[ред.]
Перший патріарх дзен прийшов у Японію не маючи ні книжок не буддійських ідолів, стверджуючи, що дзен перебуває з людьми завжди і так і щоб навчитись йому сприраючись на зовнішні речі не можливо, потрібно просто жити в дзен. Це цілком відповідає духу і вченню тих православних людей (особливо козаків), які стверджували і стверджують, що Бог завжди з ними, не ходять в церкву, не читають книг, не держать ікон і хрестиків, кажучи, що треба просто жити в Бозі. Див. православ'я.
Знаком православного дзен-буддизму можна вважати звичайнісіньку дулю (у москалів - шиш). Дійсно, це найпростіший знак хреста (перехрещені пальці), який може людина дуже швидко сотворити в будь-якій ситуації і разом з тим він несе ідею, що все, що потрібно для життя і спасіння - Кумедний (у японців - дзен), завжди з тобою.
