Кацап

Можливо ви шукали "Москаль"?

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення

Сабж з баяном на фоні Парижу

Кацап - це хто-зна що, але точно не москаль, лол.

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення

{{#if:|Основні статті|Основна стаття}}: Москальська ментальність{{#if:

 |{{#if:|, |, }}[[{{{2}}}|{{{2}}}]] }}{{#if:
 |{{#if:|, |, }}[[{{{3}}}|{{{3}}}]] }}{{#if:
 |{{#if:|, |, }}[[{{{4}}}|{{{4}}}]] }}{{#if:

| , [[{{{5}}}|{{{5}}}]]}}{{#if: | (Забагато параметрів для {{Основна}})}}

Існують дві основні версії походження слова кацап

«Народна» версія

[1] За однією із версій, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з московицькою традицією носити довгі бороди.

Утім, ця версія видається малоймовірною, оскільки має в собі суміш російського («как») та українського («цап») слів. У часи, коли постав цей термін, дві мови існували окремо одна від одної, а їхні носії не плутали російську й українську мови. Тому досить сумнівним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термін кацап у дійсності походив від словосполучення «як цап», то він радше б постав у формі «яцап», а не «кацап». До того ж «цапині» бороди не були притаманні жителям Московії, навпаки, вони носили широкі «лопатовидні» бороди. Це можна бачити на картинах і в усіх сучасних фільмах.

«Тюркська» версія

Зразок сабжу

• За версією, запропонованою академіком Д. Яворницьким слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д. "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»

• Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є. Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».
• За однією з версій, прізвище «м'ясник» закріпилося після того, як під час взяття Казані, татарам (жителі Казані — столиця сучасного Татарстану) було пообіцяно, якщо вони здадуть місто без бою, то всім подарують життя. Проте коли татари здали зброю і відчинили ворота, то війська Івана Грозного вирізали майже все місто.

• Етимологічний словник української мови подає наступну версію походження слова "кацап" :
• ...очевидно, утворене від цап за допомогою спицифічного компонента ка-, як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213, Преобр. I 302, Bruckner 211), недостатньо обгрунтоване виведення (Крымский Укр. Гр. I 20, Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «м’ясник», яке походить від ар. qaşşăb

Вживання слова

«Кацап» у російській мові

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово також тюркського походження, буквально подонок); зокрема В.І.Даль приводить форму коцап як тульську і курську назву розкольників.

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини ХХ ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово "kasap" поширено в деяких частинах Молдови.

«Кацап» в українській мові

Широко вживається в розмовній українській мові з 18 століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім:

• Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.
• Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.
• Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
• Кацапня, ні, соб. от кацап.
• Кацапський, а, е, Великорусский.
• Кацапчик, ка, ум. от кацап.
• Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.
• Кацапюга, ги, м. ув. от кацап

Приклади вживання в літературній мові

• «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
• «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
• «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.
• «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом» — там же.
• «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка
• «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач
• «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
• «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а «Ганнусю» сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи ». - Тарас Шевченко листи до Г.Ф. Квітки-Основ'яненка.
• «Переписав оце свою «Слепую» та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» - Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.
• "Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?" Тарас Шевченко лист до Я.Г. Кухаренка.

Завів кацап християнина,

Зарізати хоче.

Зав'язав йому назад руки,

Ніж широкий точить.

А кацапчук семиліток

Мало не брикає:

Кругом скаче коло тата

Та все промовляє:

«Да полна уж тачать батька!..

Будєт с нєго, будєт!..

Режь же, батька! то-то любо

Как трепаться будєт!»

Степан Руданський

Фольклор

• Бог сотворив цапа, а чорт — кацапа

• * * *

Було село, у якому жили як українці, так і кацапи. Прийшла зима - 19 січня - українці святкують Йордан. Наготували багато смачної їжі, приймають один одного у гостях, весело колядують, а бідні кацапи сидять у себе вдома, та ще й голодні. Отож, питають вони одного доброго чоловіка, що їм робити, як зайти до українців у гості, а той їм і каже :

"Заходьте до них у хату та й вітайтесь: Христос Хрестився!

Тоді українці запросять вас до столу, адже вони щедрі люди". От і пішов кацап так, як порадили. Але через кілька хвилин вибігає з домівки, та такий наляканий!

От і питає його чоловік, який давав пораду, що сталося а він розказує :

"Зашол я, сказал, как учили, а они все хором ”Славімо єво!”, - а вот хуй они меня поймают. [2]

Оспівування сабжу в народі

Де кацап хоч раз буває

Його всюди проклинають

Він несе біду повсюди

І це добре знають люди.

Всяк кацапа хоче бити

Щоб себе оборонити.

Та кацапи не вгавають

Всюди носа свого пхають.

Про їх очі завидющі,

Про їх руки загребущі

Знає вже ледь не весь світ.

Та кацапам завжди мало,

То такий вже сучий рід.

На весь світ від них сморід.

Знак кацапа серп та молот

Він несе всім смерть та голод.....

...

Ви це добре пам’ятайте!

Щоб себе оборонить,

Їх до себе не пустить. [3]

В творчості Митця

Кацапи Лесь Подерв'янський - [4]

Присвячується національному питанню.

• Дійові особи

Владімір, кацап.

Алєксандр, кацап.

Надєжда, кацапка.

Ємєльян, кацап.

Валєнтін, малолєтній кацап, син Надєжди.

Гриша, борець.

Миша, боксьор.

Толя, синок Опанаса.

Опанас, спрацьований уркаган.

а також

Голос із моря, який належить купающємуся вєтєрану.

Фінал

...Входить Опанас, Толя, Миша і Гpиша.

Миша. О, диви... Кацапи...

Гриша (з московським акцентом). Как пагодка в Маскве?

Владімір. Я что-то юмоpа-то нє пооонял...

Опанас. Хуйня якась... Кацапи всєгда такі понятливі - а не понімають...

Опанас (гpізно підходить до Владіміра). Знімай штани! Їбати тебе буду!

Ємєльян. Пазвольтє, ви ж нє у сєбя дома!

Миша, Гpиша, Опанас і Толя пиздять кацапів. Кацапи кpичать дуpними голосами.

Надєжда. Жлаби пpоклятиє, я вас нєнавіжу!!! Я б вас всєх pасстpіляла!!!

Опанас (пиздить Надєжду). Мовчи куpва, када мужчини pазгаваpівают!

Зойки стихають. Hа моpі гуде шалений штоpм, кpугом лежать побиті тіла кацапів.

Толя. Папа, кажись піздєц!

Опанас (пиздить Толю). Скіки тєбя учить можна блядь, щоб ти не матюкався, батько для тєбя шо, мєсто пустоє, га?

Раптом pоздається жахливе сичання - це кацапський самоваp. Він закипів. Він сичить перекриваючи шторм і грізно підскакує на місці. Всі з пострахом дивляться на самовар. Під звуки самовара завіса повільно закривається.

---

Гамлєт Дія друга Лесь Подерв'янський [5]

На сценi збоку стоїть рояль "Стiнвей". На ньому лежать шпроти. Посеред сцени стоїть величезне кацапське крiсло, позбавлене будь-якого художнього смаку. Над ним герб висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя серп, у другiй балалайка. Це символiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть тварюки. У крiслi сидить Маргарита, мати Гамлeта i вишиваe комiрець косовороточкi. Вона наспiвуe русопятську пiсню "Камарiнскую". Непомiтно, м'якою ходою підораса, входить Клавдiй, хтивий дядько принца.

• * * *

(Фінал) Гамлeт (потихеньку починаe тверезити):

- Iтогi подвeдьом. Упиздив тата. I мамку запиздячив з рiдним дядьком. Попиздив мeбeль ценную, герба нацiонального хуйнув. Усюди смерть, розруха. Не буду бiльше пити я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатiва? Пiздець всім сподiванням. Ех, блядська Данiя....

Гамлeт рве на собi товстовку i тихо граe музика, приeмний голос спiваe "Яблучко". Зiгмунд Фрейд пiдходить до Гамлeта, колить його у сраку шприцем i уводить до божевiльного дому.

На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних бушлатах. Пiсня "Яблучко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблучка" матроси мовчки вiдбивають чечотку.