Транслітерація

Фофудья! Ісконно ґоворю вам! Фофудья!

Транслітерація - єто популярний в блогосфєрі прійом, кагда пішут па-русскі (часто із добавленням суржику) українскімі буквамі. Ето дєлают для созданія юморістичєского еффєкта, іногда виходіт очєнь смєшно, особєнно для русскоязичних учасТніков

Затѣйнікі із Ѳофудьі і здєсь отлічілісь, прідумавъ свой стіль транслітераціі съ «ьі с точкою», а также буквамі «ять» і прочєй «ѳітой с хєром».

Походження слова

Транслітерáція (транс і лат. litera — буква) — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Транслітерація відрізняється від транскрипції (і ще більшою мірою від трансграфіки), що має на меті точну фонетичну або фонологічну передачу звуків. Найкраща транслітерація така, яка дозволяє легко вернутися при потребі до ориґінальної системи письма.

Необхідність у транскрипції виникла в кінці 19 ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на латинських, кириличних, арабських, індійських та ін. системах письма [1].

Взагалі-то в самому принципі транслітерації ніц образливого нема. Часто вона застосовується саме для передавання власних назв, наприклад

• Техас - англійською читається як Тексес, бо Х - ікс - це /кс/, але традиційно пишеться кирилицею Техас
• Лондон - читається Ланден, тощо.

Примерьі транслитерации в етіх Вашьіх інтернетах

РуССкаязьічньіе пользаватели ловят нехильіе лулзьі от слов

• Жидабандеравцьі
• ІЗІЖБК — ізвінітє за іспользованіє жида-бандеравскай клавіатурьі