Ґ

Використання літери Ґ

Стара нова літера Ґ : в яких словах вона вживається?

Літера Ґ була знову введена до української абетки в 1993 новим, третім виданням Українського правопису. Вона передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний [ґ].

Ця буква присутня в порівняно невеликій кількості власне українських, діалектних, запозичених та звуконаслідуваних слів.

Ще в школі вчили: ґрати, ґава, ґанок, ґудзик...А ще де вона зустрічається?

Словники подають такі характерні вживання цієї літери:

аґрус

ґава

ґазда

ґанок р. -нку

ґандж, р. -у

ґатунок, р. -нку (моск. сорт)

ґвалт, -у - насилля, у москальських вигуках "Шухер!", "Караул!"

ґвалтовно

ґвалтувати

ґедзь - моск. Овод, слепень

ґелґотати - розмовляти по-гусячому

ґиґнути (Царство Небесне)

ґирлига (пастуша палиця)

ґлей (вишневий клей, а також левел глини, що не пропускає воду)

ґніт (у лампі, у вибухових пристроях, напр. "бікфордів ґніт"), р. -та; якщо гніт - це вантаж, що тисне наовочі, квашені в діжці; у переносному значенні - напр, "польський шляхетський гніт"

ґоґель-моґель - таки-да, єурейська ґамка, збите яйце, за смаком чи з цукром, чи з сіллю

ґрати (моск. Решётка) - на відміну від грати - лабати музон, або у плейстейшн

ґранчастий - той, що має ґрані

ґранчак - нє, ну оце кльовий приклад сабжу

ґречний - те ж, що шляхетний

ґрунт

ґудзик

ґудзь

ґуля (наріст на тілі)

ґуральня - теж непогано...хто не знає - винокурня

ґяур (зневажливе звернення бабаїв до небабаїв)

джиґун (це роз'їбай чи опєздал по-простому)

дзиґа

Ґалаган (прізвище)

Ґудзь (прізвище)

Ґданськ (також - Гданськ)

Ґетеборг

Ґібралтар (також - Гібралтар)

Ґренландія (також - Гренландія)

Крім того, букву Ґ також вживають в деяких іноземних іменах та прізвищах: Ґете, Ґарібальді

http://www.ukrspell.com.ua/articles/g.html

Випадки, в яких вживання літери ґ недоцільне

• Коли мові-джерелу (чеській, грецькій, арабській) звук ґ маловластивий (як і українській; незважаючи на те, що, можливо, в давні часи чи в певних діалектах тут вимовлявся звук ґ): Гея Ґея, Євген Євґен (але з німецької те саме ім'я Ойґен, тут ґ закономірна), аль-Газалі аль-Ґазалі.

• Китайський носовий сонант передається літерою н (твердий) або нь (м'який) — без г і без ґ: Куньмін Кунмінґ.

• Коли слово, або його складова частина є спільними для мови-джерела і української, і по-українськи вимовляються зі звуком г: Новгород Новґород, Громов Ґромов. Це стосується і слів неслов'янського походження: Страсбург (пор. укр.: бургомістр), хоча по-французьки Страсбур, а по-німецьки Штрассбурґ.

Посилання

uk:Вікіпедія:Правила_перекладу/Вживання_Г_та_Ґ