Третій Рим

„	Москва - Третий Рим, а четвертому - не бывати!	“
— приписують Філотею, ігумену Псковського Єлеазарського монастиря, а там - хто зна?

Фофудья! Ісконно ґоворю вам! Фофудья!

Зверху і знизу

В українській Вікіпедії

«Третій Рим» — релігійно-політична доктринальна міфологія (міф, міфологема) 16 — 17 ст., яка мала за ціль підкріпити легітимність претензій Москви на «Візантійську спадщину».

Московське царство за нею ставало спадкоємцем двох іст. Римів — Старого й Нового (Візантії): коли перший Рим упав під навалою германців (476), а Візантія була завойована турками — мусульманами (1453), їхня роль, на думку московських державників повинна була перейти до Москви — «Третього Риму», як останньої підпори православного християнства на землі. «Два убо Рима падоша, а третій стоит, а четвертому не быти» — цю формулу розвинув у своїх «посланіях» до В. кн. Івана III Васильовича (1504—1505), і В. кн. Василія Івановича (1510—1511) «старець» ігумен Псковського Єлеазарського монастиря, Філотей (Філофей)

Ісконность і канонічность ідєї

(Звичайно, переклад)

«Російська Імперія, в плані релігійно-містичному, усвідомлювала себе як продовження Римської і Візантійської Імперій, як Третій Рим . Всупереч часто лунаючим твердженням, що "знаменитий лист псковського ченця Філофея, написаний Василю III в перших роках XVI століття був швидше апокаліпсичним, чим політичним", ідея Третього Риму - це цілком відчутна політична реальність, що признавалася не лише в Росії, але і у всьому православному світі. Інакше навряд чи б були можливі випадки на кшталт того що стався із старцем Афона Іларионом Грузинським.

"Під час Кримської війни, після висадки турецьких для англо-франко військ на російській території, Вселенський Патріарх, видав указ про те, щоб усі монастирі на горі Афон молилися за перемогу турецьких військ в цій війні. Почувши це, грузинський старець, брат Іларіон, сказав про Патріарха: "Він не християнин".

А коли він почув, що ченці Григорївського монастиря виконали розпорядження Патріарха, то сказав: "Ви позбулися благодаті Святого Хрещення і позбавили ваш монастир Божої благодаті".

Коли ж настоятель прийшов до старця, щоб покаятися, той сказав йому: "Як ти посмів нещасний, поставити Магомета вище за Христа! Бог і Батько нашого Господа Ісуса Христа говорить Своєму Синові:

"Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх в підніжжя ніг Твоїх" (Пс. 109.1), а ти просиш Його покласти Його сина в підніжжя Його ворогів"!»". - отака історія розповідається нам не лише на ісконно-православном сайтє, але й попами не лише РПЦ, а й УПЦ^мп у всіх їх храмах нашим землякам.

Сенс ідеї у варіянті "як є"

Цій ідеї характерні наступні постулати:

• Виняткове значення Православної Церкви в осмисленні історичної місії і існування Росії як національної держави і світової цивілізації.
• Виняткова роль держави у збереженні і захисті Церкви і непорушний принцип симфонії.
• Сприйняття історії православної Росії як частини Священної історії і історії християнського світу
• Осмислення Росії як Богобереженої цивілізації
• Месіанська роль Росії (в образі православної столиці Москви) у світовій історії під покровом Православної Церкви [1].

Очима адекватних карикатуристів Росії

Третій Рим і Україна

Навіть у старовинних християнських святинях - Київська, Почаївська Лаври, Собор св. Пантелеймона, що в Феофанії - скрізь, де храм так чи інакше знаходиться "в вєдєнії" монастиря УПЦ-МП - розкажуть Вам, що

• Москва - Трєтій Рим,
• Київський Партіархат - то є раскольнікі ^{Доколє??? Анафєма!!!}
• Молитися Ґосподу Нашему Іісусу Христу слєдуєт только ліш на ісконно-русском канонічєском язьікє (при цьому наведуть з півсотні абсолютно ідіотських доводів, чому саме так слід чинити), при цьому забуваючи, що
  • всі мови угодні Богу (інакше не дав би він можливість у день П’ятидесятниці через Духа Святого своїм Апостолам розмовляти будь-якими мовами
  • російська мова зформувалася у тому числі з українських основ

Основна стаття: Московитський діалект/Мовні запозичення

• МП - соборна церква (пох, що "соборність цю" "зробив" Вєлікій Пьотр із своїм "всєшутєйшим собором", самовільно "рукопоклавши" охєрєнно-кананічньіх єпіскапав.
• УПЦ-МП визнає хрещення усіляких штундів - баптистів, п’ятидесятників, добре, що хоч не хлистів і диромолів, - але якщо людина охрещена у храмі священником Київського Патріархату - не лише настирно пропонують прийняти "канонічноє крєщєніє", але й відмовляють у прийнятті християнських таїнств на тій підставі, що "Вьі - іновєрєц"

А лулзи??

А лулзи в тому, що

• "ісконно-вєрующіє" слухають своїх настоятелів, і вірять їм у всьому.
• Країна, яка щороку відзначає свій День Незалежності (так, аноне, існує державне свято - День Независимости России) - цікаво, ВІД КОГО незалежності? - Так от, ця країна ніяк не може відмовитися від шовіністичної імперської політики Російської Імперії і Радянського Союзу. Ладна ради Великої Імперської Ідеї спекульвати Вірою, Богом - чим завгодно. А наші мєсньіє лохі ґонорово носять розвісисту локшину на своїх вухах, і несуть "десятину" для переправки коштів до Москви
• Якщо у самій Росії це політика на підтримку ідеї власної церкви і власної державності, то в Україні - це антиукраїнська політика, п’ята колона всередині держави, що створена, підтримується і фінансується державою-сусідом.

Ще в інтернетах

• Про загибель ворога УПЦ-МП Василя Червонія очима УПЦ-МП - зверніть увагу, скільки брехні, юродства і неприхованої радості від смерті людини, що стояла у витоків УПЦ-КП