CP/M: відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Zelya (обговорення | внесок)
Створена сторінка: '''CP/M''' - перша багатоплатформена операційна система, написана ще в 1973 році. Також, це ...
 
Zelya (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 2: Рядок 2:


== Як усе починалось ==
== Як усе починалось ==
Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінитись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’явлтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди, та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо, [[проффесор|профессора]], який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужню ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої [[кулібін]]и писали свої ОСі, не сумісні ні з чим . Звичайно, де-які виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у профессора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.<br/><br/><br/>
[[Файл:IBM_S360.jpg‎|thumb|190px|Під керуванням OS/360]]
Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінитись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’явлтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди, та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо, [[проффесор|профессора]], який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужню ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої [[кулібін]]и писали свої ОСі, не сумісні ні з чим . Звичайно, де-які виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у профессора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.
<br/><br/><br/>


Далі буде...
Далі буде...


{{Комп`ютери|topic = був першим}}
{{ОСі|topic = був серед перших}}

Поточна версія на 10:35, 16 серпня 2011

CP/M - перша багатоплатформена операційна система, написана ще в 1973 році. Також, це і перша популярна ОСь.

Як усе починалось

Під керуванням OS/360

Колись давно поняття "операційна система" взагалі не існувало. BIOS дозволяв користувачеві набрати вхідні дані за допомогою тумблерів та перфокарт і вивести результат на індикатори. Пізніше тумблери замінились на клавіатуру, перфокарти на дискети, а індикатори на монітор. Люди подивились на компи по-інакшому. Тепер для збереження програми не треба було десятків перфокарт, а вистачало одної дискети! Та ще й місце лишалось! З’явилось поняття "файлу" та "файлової системи". Але, юзеру тільки і дай можливість полінитись! Ніхто не хотів більше вбивати купу незрозумілих кодів, для того щоби запустити, скопіювати, видалити потрібну програму. Так стали з’явлтись перші прообрази операційних систем, які отримували більш-менш зрозумілі людині команди, та виконували усю рутину. Але виникла інша проблема. Уявімо, профессора, який має іти на конференцію у сусідній ВНЗ. Він готує цікаві приклади алгоритмів, із купою коментарів та записує на дискетку. І от, в день конференції, він вставляє дискетку у потужню ЕОМ, яка... не бачить дискетки! Чому? Дуже просто, в кожному ВНЗ свої кулібіни писали свої ОСі, не сумісні ні з чим . Звичайно, де-які виробники, стали пропонувати стандартизовані рішення для своїх моделей. Але у ті часи, моделей було приблизно стільки ж, скільки і комп’ютерів загалом. Який вихід був у профессора? Переписувати коди у зошит, а потім вводити його на іншій ЕОМ, як в старі добрі 50-ті. Звичайно, багатьом це сильно не подобалось.


Далі буде...