Лінукс

Матеріал з Файна Меморії
(Перенаправлено з Linux)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tux

Linux (aka Лінукс, Лінакс[1], Лінух)- вільна операційна система.

Насправді, Linux'ом називають ядро операційної системи, яка розповсюджується у вигляді дистрибутивів. Крім того, десь у 1992 році Річард Столман (див. далі) вирішив нагадати про себе, і почав вимагати, щоб систему називали GNU/Linux.

Походження[ред.]

Давним-давно існувала досить непогана операційна система unix [2]. З метою навчання школоти системного програмування, професор Таненбаум створив невеликий приклад [3] unix-подібної ОС, яку назвав MINIX. Код був максимально наочним, все «зайве» обрізано.
Фінський студент Лінукс Торвальд дуже любив ліцензію GNU і системне програмування. З 1991-го по 1992-ий рік Торвальдс, частково перековбасив код MINIX'у, та повністю перековбасив ліцензію ліцензію на GNU GPL v 2.0. Так і з'явився сабж, який був обраний проектом GNU як тимчасова заміна ще не написаному ядру Hurd. Але, як відомо, немає нічого постійнішого, аніж тичасові заходи.

Плюси[ред.]

  • Ну безкоштовно же ж!
  • Більше 9000 безкоштовних програм
  • Ніякої анальної окупації
  • Завдяки Ubuntu лінукс може поставити навіть нуб
  • Сабж набагато стабільніший та безпечніший за висер Біллі
  • Ніякої дефрагментації
  • Ядро можна перезібрати практично під будь-яку архітектуру
  • Для сабжу не існує РОБОЧИХ вірусів

Мінуси[ред.]

  • Крайзис не іде!!!!!11!
  • Мало драйверів навіть під поширені залізяки (наприклад відеокарти ATI/AMD)
  • Немає спеціалізованого софту
  • Деякі дистрибутиви таки дійсно складні для освоєння
  • Kernel panic та 12309
  • Не підтримує всі популярні кодеки аудіо та відео з коробки[4]

Дистрибутиви[ред.]

Лого найпопулярнішого дистирбутиву лінукса - убунту

Дистрибутив — поєднання вільного ядра Linux та не менш вільних програм, які під цим ядром працюють. Створення дистрибутиву — досить непроста справа, але, теоретично, будь-хто може взяти існуючий дистр, шось у ньому змінити і почати розповсюджувати від свого імені. Тому наразі дистрибутивів сабжу налічується приблизно дофіга і трішки[5]. Серед них:

  • Debian - вважається найбільш стабільним (і консервативним). Також вважається, що це чистий дистрибутив, що не містить ніякого пропрієтарного софту[6][7]
  • Red Hat aka Червоний капелюшок — один з перших комерційних дистрибутивів. Теж дуже стабільний і консервативний. Безкоштовна версія — CentOS
  • Fedora — найновіша і найнестабільшіша версія Red Hat. Вважається, що містить найсвіжіші версії усіх можливих програм.
  • Ubuntu aka бубунта — дистрибутив, заснований на Debian. На сьогоднішній день єдиний, який чітко декларує направленість на десктоп домашнього користувача. Типу надзвичайно дружній. Настільки, що його емблемою є бубен, і при запуску він сам в нього б'є
  • Gentoo — дистрибутив розповсюджується не в бінарниках, в джерельному коді, компілюється під час встановлення. Завдяки цьому встановлення Генти вимагає дуже багато часу, що породило певну кількість специфічних анекдотів про компіляцію та червоні очі.
  • Slackware aka Слака — найстаріший з нині живих дистрибутивів. Більш за все відомий відсутністю менеджера пакунків контролю залежностей у менеджері пакунків. Весь час головним (а періодично — і єдиним) розробником є Патрік Фолькердінг. В зв’язку з цим, частина емоційно нестіких лінусоїдів почала вважати його земним утіленням бога. Крім того існує трохи допилений ( в основному в області локалізації) український варіант під назвою DeepStyle.
  • SUSE та OpenSUSE aka Зюзя — ще однин варіант від фірми Novell. Розробники дистру свого часу мали якусь партнерську угоду з Micro$oft. Фактично це нічого не змінило, але бурління говн серед лінуксового ком’юніти було велике.
  • BolgenOS — принципово новий дистрибутив Лінукса версія Ubuntu перейменована якимсь школярем [8].
  • і т.д.

Користувачі[ред.]

Користувачі Лінукса звуться лінуксоїдами. Чисельний склад лінуксоїдів приблизно такий:

  • Школярі, що вирішили продемонструвати, що вони не такі, як всі - 80%
  • Співробітники фірм, що вирішили зекономити на Windows - 4%
  • Користувачі, яким комп потрібен тільки щоб кіно подивитись, в інеті посидіти, музичку послухати (і щоб без очистки реєстру, без дефрагментації, і без свинячого вереску дяді Каспєрского) - 15%
  • Професіонали, що розуміють, як справді його використовувати - 1%

Друга категорія в Україні не розповсюджена через мляву політику держави в області захисту прав корпорації Майкрософт виробників. Хоча таки з теперішнім плином часу середньостатистична ТП зможе освоїти лінукс швидше аніж форточки.

Особистості[ред.]

Піндоси та інші буржуї
  • Лінус Торвальдс (Linus Torvalds) — автор.[9]
  • Річард Столман (Richard Stallman) aka RMS — бородатий товстун. Колишній програміст, автор компілятору, яким було зібрано сабж. Зараз є головою Free Sowtware Foundation, їздить по світу і проповідує свободу програмного забезпечення. [10]
  • Марк Шатлворт — космічний турист. Головний бубунтовод.
  • Ян Мердок (Ian Murdock) — головний дебіанавт.
  • Патрік Волкердінґ (Patrick Volkerding) aka Патрег — головний слакварист.
  • Кірк МакКузік (Kirk McKusick) — головний фрібесдешнік. До чого він тут згаданий, неясно.
  • Ханс Райзер (Hans Reiser) — програміст для сабжу, автор файлової системи імені себе. Вбив і закопав десь у парку свою колишню дружину. Судовий процес широко обговорювався на сабжевих форумах.
Москалі
  • Олексій Федорчук — вчений-геолог. Встановив усі можливі дистрибутиви сабжу та пару BSD-систем. Написав про це надзвичайно багато статей.
  • Віктор Алксніс aka ЖЖ v_alksnis2 — депутат, багато чого пише про розповсюдження вільного софту серед москалів.
  • Поносов — директор школи. Свого часу його мало не посадили через те, що у школі на компах було встановлено неліцензійний M$ Window$.
  • Аркадій Шеїн aka tigro — автор Russian Fedora.

Пов’язані меми[ред.]

Можливо, ці фрази варто було б винести в окремі статті, але поки що замало тексту, тому хай буде скопом

  • Just for fun — "Просто цікаво було", назва книжки Лінуса. Основна відповідь на питання "Навіщо кілька годин гуглити вирішення проблем, яких у Windows просто нема?"
  • RTFM — "read the fucking manual", "прочитай нарешті інструкцію[11]". Типова відповідь на занадто прості запитання, які можна вирішити менше ніж за пару годин гуглення.
  • rm -rf — команда, що знищує всі дані на всіх змонтованих дисках, включно з самою системою.
  • "маленька програма на перлі" — вдало замаскований варіант попередньої команди. test... test... test...
  • Linux is like a wigvam... No windows, No gates, Apache inside — перші версії сабжу були без графічного інтерфейсу (вікон) і використовувались переважно на серверах (разом з Apache).


Факти[ред.]

"У вашого лінуха зовсім красівостєй нема!"(c)нуб
Головна перевага
  • Лінукс дуже легко встановити, з цим може впоратись навіть сферична домогосподарка із цицьками у вакуумі.
  • Під сабжем абсолютно немає вірусівНасправді, існують. Але їх дуже мало.[12]
  • Якби не численні відкати, які Micro$oft дає чиновникам, на компах у всіх державних установах уже давно стояв би лінукс
  • Лінукс вперто складає 95% [13] ОС на ТОП-500 найпотужніших комп'ютерів.[14]
  • Лінукс дуже легкий у встановленні, юзанні та заощаджує ресурси комп'ютера. Проте, для кожного з дистрибутивів одночасно справджується лише один із пунктів.
  • Через рукодупість домогосподарок та інших юзерів, яких налякали тим, що лінукс "складний" і через, те що вєнду втюхують разом з комп'ютерами, він не дуже розповсюджений.[15][16]

Способи використання[ред.]

Лінукс є джерелом нескінчених холіварів в інтернетах. Основні з них такі:

  • Лінукс vs. Windows
  • Debian vs. RHEL vs. Fedora vs. Ubuntu vs. Slackware vs. Gentoo vs. SUSE vs. Супер-мега-дистрибутив Васі Пупкіна (убунту з заміненим фоном робочого столу)
  • GNOME vs. KDE vs. XFCE vs. IceWM vs. Terminal
  • Всі інші холівари, пов'язані з ПЗ (бравзери, медіаплеєри і т.д.)
  • Плюс унікальний для іншого софта холівар - Лінукс vs. Лінукс!

Примітки[ред.]

  1. ↑ Це вимовляється "Л-І-Н-У-К-С"
  2. ↑ Так, під UNIXом працювали відомі совіцькі Є-Ес'ки, наприклад, ЄС-1033, ЄС-1045. У ті часи ходив прикол: "Наше програмне забезпечення IBM..."
  3. ↑ Сама OS Unix була досить об'ємним продуктом, а тодішні ЕОМ мали досить низькі швидкісні характеристики; отже, немало лулзів діставляло все, пов'язане з перезавантаженням системи. Так на ЄС-1045 ОС "вантажилася" — як масть піде залежно від «начиння» від восьми до 24 годин. Прикиньте — коротка липнева ніч закінчується, програмери не зімкнули очей зі вчорашнього, а Є-Ес'ка — знай-собі, муркоче тихенько, і блимає вогниками. А коли перші промені вранішнього сонця вже порушили інтим апаратньої зали — сюрпрайз! — невиправна помилка!

    Наша пісня файна, нова
    Починаймо її знову
  4. ↑ а інсталити в два кліки з репозиторіїв руки відваляться, ага
  5. ↑ приблизну історію можна почитати тут
  6. ↑ Наприклад, ліцензія на Firefox здалася дебіанавтам не досить правильною, тому вони скопіювали його вихідні коди та зробили свій браузер, Icewheasel
  7. ↑ Хоча, найчистішим дистрибутивом є gNewSence. Його сам RMS юзає
  8. ↑ і відома українським інтернетникам виключно з цього самого вашого - як же його блін - тим глибше символічна його поява в цьому списку тут
  9. ↑ між іншим, єдиний у цьому списку, хто не носить бороду.
  10. ↑ між іншим, єдиний у цьому списку, хто носить бороду.
  11. ↑ на ЛОУ manual перекладають як "підручник"
  12. ↑ Ні тих, хто хотів би їх писати
  13. ↑ TOP-500 суперкомп'ютерів; всі мішані системи містять код Linux
  14. ↑ Завдяки тому, що його код можна переписувати під текучі потреби, для домашніх ПК цей показник не вище 1%
  15. ↑ А ще, тому що школота помре без Каунтер Страйк і Крайзис на лінуксі.
  16. ↑ а всякого роду вайни (гуглимо ігровий клуб на безвінчестерній ґенті) і віртуалбокси - це не для білих
{{#if: |}} {{#if:GUI · OS · Багатозадачність | {{#if:Мета |}} {{#if:|}} }} {{#if:KolibriOS · FreeBSD · Linux · MacOS · Windows | {{#if:Сучасні |}} }} {{#if:AmigaOS · CP/M · DOS · OS/2 · Unix | {{#if:Історичні |}} }} {{#if:Apple · Amiga · x86 · ПК-01 Львів | {{#if:Платформи |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: | {{#if: |}} }} {{#if: |}}
{{#if:| |
}}{{#ifeq:1|1||Цей шаблон: }}{{#ifeq:|1|{{#if:|view|п}}|{{#if:1|п|переглянути}} • {{#if:1|о|обговорити}} • {{#if:1|р|редагувати}}}}{{#if:| |
}}
Лінукс - візьми два по ціні одного безкоштовно.
МетаGUI · OS · Багатозадачність{{{image}}}
СучасніKolibriOS · FreeBSD · Linux · MacOS · Windows
ІсторичніAmigaOS · CP/M · DOS · OS/2 · Unix
ПлатформиApple · Amiga · x86 · ПК-01 Львів
{{{group5}}}{{{list5}}}
{{{group6}}}{{{list6}}}
{{{group7}}}{{{list7}}}
{{{group8}}}{{{list8}}}
{{{group9}}}{{{list9}}}
{{{group10}}}{{{list10}}}
{{{group11}}}{{{list11}}}
{{{group12}}}{{{list12}}}
{{{group13}}}{{{list13}}}
{{{group14}}}{{{list14}}}
{{{group15}}}{{{list15}}}
{{{group16}}}{{{list16}}}
{{{group17}}}{{{list17}}}
{{{group18}}}{{{list18}}}
{{{group19}}}{{{list19}}}
{{{group20}}}{{{list20}}}
Отримано з https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=Лінукс&oldid=25282