Когут (прізвисько): відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
0
м Редагування користувача 95.132.37.10 (обговорення) відкинуті до версії користувача MrGALL
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Когут, кугут - гуцульське - півень;'''


'''Також'''
діал. '''тетеря'''
діал. '''китиця з півнячого пір'я на капелюсі''' http://uk.wiktionary.org/wiki/когут;
як прізвисько використовується у західних областях України для визначення людей із сільськими манерами поведінки, вихідців із села; мешканців села; щодо застосування схоже до '''жлоб''', '''сільпо''', на Львівщині - [[рагуль|рогуль]].
== Вжиток ==
В прямому сенсі, в значенні '''ПІВЕНЬ'''
{{Цитата|Пустити червоного когута під стріху|50}} - те саме, що вчинити пожежу, підпал.
Чому саме когут стало прізвиськом?
'''По-перше,''' сам півень - ходить горделиво, виставляючи себе на показ; задерикуватий, як і молоді сільські парубки;
'''по-друге''' - мова вихідців із села насичена діалектизмами, як когут, легінь (парубок), вуйко дядько), вуйчиха (тітка), ґазда (господар), ґаздиня (хазяйка, господиня), тощо.
Як прізвисько
{{Цитата|Як остопизділи менi мiстичнi блядi,
Обвiшанi восточною хуйнею,
Що перед тим як взяти хуй у рота
Повинна привести себе у резонанс
З ефiром свiтовим. Кiстлявi атеїстки,
Що лекцiї читають '''кугутам''' про Марс i iншу поєбєнь,
А '''кугути''' їбуть їх довгими сумними вечорами
Десь пiд коморою, а та тiки сопить,
А крикнути стiсняється, падлюка,
Бо з города приїхала, в костюмi,
І дулю накрутила в головi.|50}} [[Лесь Подерв’янський]]. Павлік Морозов.
http://doslidy.kiev.ua/?page_id=73
== Примітки ==
[[Категорія:Прізвиська]][[Категорія:Люди]][[Категорія:Освіта]]
[[Категорія:us64]]

Поточна версія на 19:59, 14 червня 2011

Когут, кугут - гуцульське - півень;

Також

діал. тетеря

діал. китиця з півнячого пір'я на капелюсі http://uk.wiktionary.org/wiki/когут;

як прізвисько використовується у західних областях України для визначення людей із сільськими манерами поведінки, вихідців із села; мешканців села; щодо застосування схоже до жлоб, сільпо, на Львівщині - рогуль.


Вжиток

В прямому сенсі, в значенні ПІВЕНЬ

„ Пустити червоного когута під стріху “

- те саме, що вчинити пожежу, підпал.


Чому саме когут стало прізвиськом?

По-перше, сам півень - ходить горделиво, виставляючи себе на показ; задерикуватий, як і молоді сільські парубки;

по-друге - мова вихідців із села насичена діалектизмами, як когут, легінь (парубок), вуйко дядько), вуйчиха (тітка), ґазда (господар), ґаздиня (хазяйка, господиня), тощо.

Як прізвисько

„ Як остопизділи менi мiстичнi блядi,

Обвiшанi восточною хуйнею,

Що перед тим як взяти хуй у рота

Повинна привести себе у резонанс

З ефiром свiтовим. Кiстлявi атеїстки,

Що лекцiї читають кугутам про Марс i iншу поєбєнь,

А кугути їбуть їх довгими сумними вечорами

Десь пiд коморою, а та тiки сопить,

А крикнути стiсняється, падлюка,

Бо з города приїхала, в костюмi,

І дулю накрутила в головi.

“

Лесь Подерв’янський. Павлік Морозов.

http://doslidy.kiev.ua/?page_id=73


Примітки