Когут (прізвисько)
Когут, кугут - гуцульське - півень;
Також
діал. тетеря
діал. китиця з півнячого пір'я на капелюсі http://uk.wiktionary.org/wiki/когут;
як прізвисько використовується у західних областях України для визначення людей із сільськими манерами поведінки, вихідців із села; мешканців села; щодо застосування схоже до жлоб, сільпо, на Львівщині - рогуль.
Вжиток[ред.]
В прямому сенсі, в значенні ПІВЕНЬ
{{#if:|| „ | Пустити червоного когута під стріху | “ |
| {{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} | ||
{{#ifeq:Когут (прізвисько)|Гайдлайнс|}} - те саме, що вчинити пожежу, підпал.
Чому саме когут стало прізвиськом?
По-перше, сам півень - ходить горделиво, виставляючи себе на показ; задерикуватий, як і молоді сільські парубки;
по-друге - мова вихідців із села насичена діалектизмами, як когут, легінь (парубок), вуйко дядько), вуйчиха (тітка), ґазда (господар), ґаздиня (хазяйка, господиня), тощо.
Як прізвисько
{{#if:|| „ | Як остопизділи менi мiстичнi блядi,
Обвiшанi восточною хуйнею, Що перед тим як взяти хуй у рота Повинна привести себе у резонанс З ефiром свiтовим. Кiстлявi атеїстки, Що лекцiї читають кугутам про Марс i iншу поєбєнь, А кугути їбуть їх довгими сумними вечорами Десь пiд коморою, а та тiки сопить, А крикнути стiсняється, падлюка, Бо з города приїхала, в костюмi, І дулю накрутила в головi. |
“ |
| {{#if:| — {{{3}}}{{#if:|, {{{4}}}}} }}}} | ||
{{#ifeq:Когут (прізвисько)|Гайдлайнс|}} Лесь Подерв’янський. Павлік Морозов.
http://doslidy.kiev.ua/?page_id=73
