Рівне: відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Usik64 (обговорення | внесок)
Usik64 (обговорення | внесок)
Рядок 24: Рядок 24:


У Рівному стоїть пам'ятник Тарасові Шевченку. Але то Володя Стасюк явно погарячкував. Пам'ятника-то він заваячив, але Тарас - як свідчать усі його біографи, торжествєнним маршем прокрокував якось через Дубно в напрямку Острога, а от у Рівне так і не зайшов - не було у ті часи Тарасові що робити у Рівному; дюже зачухане і провінційне було містечко, як на Великого Кобзаря.
У Рівному стоїть пам'ятник Тарасові Шевченку. Але то Володя Стасюк явно погарячкував. Пам'ятника-то він заваячив, але Тарас - як свідчать усі його біографи, торжествєнним маршем прокрокував якось через Дубно в напрямку Острога, а от у Рівне так і не зайшов - не було у ті часи Тарасові що робити у Рівному; дюже зачухане і провінційне було містечко, як на Великого Кобзаря.
Авторові здається, причина не стільки у безмежній любові рівнян до Кобзаря, скільки у тому, що коли зняли пам'ятника Леніну, з пів-року пробували довбати постамента. Хєра! Совєцький стратегічний бетон!. От, шоб добро не пропало, і забодяжив Володя пам'ятника Кобзареві - суворого такого монумента заліпив!


==Ще у цій Вікі==
==Ще у цій Вікі==

Версія за 15:22, 11 лютого 2011

Няў! Ця стаття переповнена любов’ю та обожнюванням. Якщо хочеш — додай ще!
Сюди кожен юзер може додати, ЩО САМЕ стало обєктом його любови


Рівне, у совєцькі часи Ровно - це, аноне, сумовите невелике місто, що неквапом розляглося трохи південніше Полісся, але, тим не менше, мало не повністю заповнене полішуками, що понабігали хто-зна звідкіля.

Що ми знаємо про Рівне?

Перша згадка

Як не дивно, перша згадка про Рівне відносить нас до далекого 1242 року.

Чим цей рік критичний і цікавенний?

За свідченням москальсиких вчених, Москва вже була (московити банячили з приводу чергового "ювілею", бо, начебто, 1149+850=1999; п'янка була люта, бабла витрачено - караул!). А от наші вчені доводять, що перші спомини про Москву - це 1272-1273 роки, коли став княжити "у Московському улусі" перший князь - васал Золотої Орди. [1]. А ДО НЬОГО не було такого улуса; НІХТО там не княжив.

Отже, станом на 1242 рік Рівне вже БУЛО, а Москва - навряд чи.

У той же 1242 рік, як твердять москалі, славний лицар, воїн і князь Олександр скоїв свій перший ратний подвиг - зборов ганебних тевтонів на Ладозькому озері, за що і був в процесі нарєкомий Нєвскім, а ще пізніше - канонізований московицькою церквою у святі.

Ті ж самі наші вчені традиційно твердять, що це все хуйня, бо на 1242 рік було Олександру рочків так 11-13, і подвиг він свій здійснити не міг по причині малолєцтва, а також - бо в той самий рік пан Вільгельм де Рубрук спостерігав вище рєкомого Олександра в ставці хана у Сараї, що, як відомо, дюже близенько до Волги, але трохи задалеко від Нєви. Там княжич виконував почесну місію заручника, щоби його татко міг отримати грамоту від хана і княжити якимось Залещанським улусом, бо Московського улуса - правильно, аноне, - ще не було і в помині. [2]

Під Польщею

За 40 км південніше від Рівного - ще менше містечко Остріг - резиденція, і основний зимовий палац князів Острозьких. Там же першодрукар Іван Федоров запиляв свою "Острозьку Біблію"; там же була відкрита і працює (поновлено за часів незалежності) Острозька Академія - серйозний виш європейського рівня.

Якщо Остріг від Рівного на південний схід, то Дубно (хто пише "Дубне") - це на південний захід. Так от, саме при облозі Дубна син Тараса Бульби Андрій забив на своїх, бо люто закохався у польську красуню. В процесі був жорстоко випиляний власним батьком ("чим я тебе породив - тим я тебе і вб'ю") - читайте Гоголя. Так от, весь заміс відбувався у літній резиденції князів Острозьких - у Дубенському замку, це виходить трикутник - 40 км і від Острога, і від Рівного.

У Рівному стоїть пам'ятник Тарасові Шевченку. Але то Володя Стасюк явно погарячкував. Пам'ятника-то він заваячив, але Тарас - як свідчать усі його біографи, торжествєнним маршем прокрокував якось через Дубно в напрямку Острога, а от у Рівне так і не зайшов - не було у ті часи Тарасові що робити у Рівному; дюже зачухане і провінційне було містечко, як на Великого Кобзаря.

Авторові здається, причина не стільки у безмежній любові рівнян до Кобзаря, скільки у тому, що коли зняли пам'ятника Леніну, з пів-року пробували довбати постамента. Хєра! Совєцький стратегічний бетон!. От, шоб добро не пропало, і забодяжив Володя пам'ятника Кобзареві - суворого такого монумента заліпив!

Ще у цій Вікі