Когут (прізвисько): відмінності між версіями
0 |
MrGALL (обговорення | внесок) м Редагування користувача 95.132.37.10 (обговорення) відкинуті до версії користувача MrGALL |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Когут, кугут - гуцульське - півень;''' | |||
http:// | |||
'''Також''' | |||
діал. '''тетеря''' | |||
діал. '''китиця з півнячого пір'я на капелюсі''' http://uk.wiktionary.org/wiki/когут; | |||
як прізвисько використовується у західних областях України для визначення людей із сільськими манерами поведінки, вихідців із села; мешканців села; щодо застосування схоже до '''жлоб''', '''сільпо''', на Львівщині - [[рагуль|рогуль]]. | |||
== Вжиток == | |||
В прямому сенсі, в значенні '''ПІВЕНЬ''' | |||
{{Цитата|Пустити червоного когута під стріху|50}} - те саме, що вчинити пожежу, підпал. | |||
Чому саме когут стало прізвиськом? | |||
'''По-перше,''' сам півень - ходить горделиво, виставляючи себе на показ; задерикуватий, як і молоді сільські парубки; | |||
'''по-друге''' - мова вихідців із села насичена діалектизмами, як когут, легінь (парубок), вуйко дядько), вуйчиха (тітка), ґазда (господар), ґаздиня (хазяйка, господиня), тощо. | |||
Як прізвисько | |||
{{Цитата|Як остопизділи менi мiстичнi блядi, | |||
Обвiшанi восточною хуйнею, | |||
Що перед тим як взяти хуй у рота | |||
Повинна привести себе у резонанс | |||
З ефiром свiтовим. Кiстлявi атеїстки, | |||
Що лекцiї читають '''кугутам''' про Марс i iншу поєбєнь, | |||
А '''кугути''' їбуть їх довгими сумними вечорами | |||
Десь пiд коморою, а та тiки сопить, | |||
А крикнути стiсняється, падлюка, | |||
Бо з города приїхала, в костюмi, | |||
І дулю накрутила в головi.|50}} [[Лесь Подерв’янський]]. Павлік Морозов. | |||
http://doslidy.kiev.ua/?page_id=73 | |||
== Примітки == | |||
[[Категорія:Прізвиська]][[Категорія:Люди]][[Категорія:Освіта]] | |||
[[Категорія:us64]] | |||
Поточна версія на 19:59, 14 червня 2011
Когут, кугут - гуцульське - півень;
Також
діал. тетеря
діал. китиця з півнячого пір'я на капелюсі http://uk.wiktionary.org/wiki/когут;
як прізвисько використовується у західних областях України для визначення людей із сільськими манерами поведінки, вихідців із села; мешканців села; щодо застосування схоже до жлоб, сільпо, на Львівщині - рогуль.
Вжиток
В прямому сенсі, в значенні ПІВЕНЬ
| „ | Пустити червоного когута під стріху | “ |
- те саме, що вчинити пожежу, підпал.
Чому саме когут стало прізвиськом?
По-перше, сам півень - ходить горделиво, виставляючи себе на показ; задерикуватий, як і молоді сільські парубки;
по-друге - мова вихідців із села насичена діалектизмами, як когут, легінь (парубок), вуйко дядько), вуйчиха (тітка), ґазда (господар), ґаздиня (хазяйка, господиня), тощо.
Як прізвисько
| „ | Як остопизділи менi мiстичнi блядi,
Обвiшанi восточною хуйнею, Що перед тим як взяти хуй у рота Повинна привести себе у резонанс З ефiром свiтовим. Кiстлявi атеїстки, Що лекцiї читають кугутам про Марс i iншу поєбєнь, А кугути їбуть їх довгими сумними вечорами Десь пiд коморою, а та тiки сопить, А крикнути стiсняється, падлюка, Бо з города приїхала, в костюмi, І дулю накрутила в головi. |
“ |
Лесь Подерв’янський. Павлік Морозов.
http://doslidy.kiev.ua/?page_id=73