ХВ-правопис: відмінності між версіями
Створена сторінка: '''ХВ-правопис''' - ніким не прийнятий, нікому не відомий, і, взагалі, той, який нікому не подо… |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Якось побачено було [[Харківський правопис|скрипниківку]], та й подумано "Нумо писати нею!", оскільки з нею українська мова набагато милозвучніша та ще більш багатша! | Якось побачено було [[Харківський правопис|скрипниківку]], та й подумано "Нумо писати нею!", оскільки з нею українська мова набагато милозвучніша та ще більш багатша! | ||
===<s>[Ф]</s>Хв=== | ===<s>[Ф]</s>[Хв]=== | ||
Потім прислухався до людей з села і вчув, що звуку [ф] вони-то не вимовляють! Прочитав потім, що з усіх українських літер тільки літера Ф позначає звук, чужий для більшості українських говірок. У передмові до Грінченкового "Словаря української мови" зазначено: "Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается как хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ у), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв или х..." . Списку слів на букву Ф у тому ж таки словнику передує заввага: "Слова, начинающіяся съ буквы ф и не находящіяся ниже, см. на букву х, при чемъ ф=хв, а иногда х". Інакше кажучи, Б. Грінченко свідчить, що буква ф позначає не осібний звук, а звукосполуку хв, а іноді звук х. | Потім прислухався до людей з села і вчув, що звуку [ф] вони-то не вимовляють! Прочитав потім, що з усіх українських літер тільки літера Ф позначає звук, чужий для більшості українських говірок. У передмові до Грінченкового "Словаря української мови" зазначено: "Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается как хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ у), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв или х..." . Списку слів на букву Ф у тому ж таки словнику передує заввага: "Слова, начинающіяся съ буквы ф и не находящіяся ниже, см. на букву х, при чемъ ф=хв, а иногда х". Інакше кажучи, Б. Грінченко свідчить, що буква ф позначає не осібний звук, а звукосполуку хв, а іноді звук х. | ||
Версія за 17:27, 28 червня 2010
ХВ-правопис - ніким не прийнятий, нікому не відомий, і, взагалі, той, який нікому не подобається правопис української мови, винайдений у процесі спілкування на сітьових місцях демотіваторс.орґ.юа, Укрцентрі та Учані.
Причини виспонукання творення
Скрипниківка
Якось побачено було скрипниківку, та й подумано "Нумо писати нею!", оскільки з нею українська мова набагато милозвучніша та ще більш багатша!
[Ф][Хв]
Потім прислухався до людей з села і вчув, що звуку [ф] вони-то не вимовляють! Прочитав потім, що з усіх українських літер тільки літера Ф позначає звук, чужий для більшості українських говірок. У передмові до Грінченкового "Словаря української мови" зазначено: "Въ виду того, что звукъ ф у большинства украинскаго народа выговаривается как хв (передъ гласной, кромѣ у) или х (передъ согласной и передъ у), мы, составляя словарь на букву ф, помѣстили въ него лишь тѣ слова, для которыхъ въ нашихъ матеріалахъ не нашлось дубликата съ хв или х..." . Списку слів на букву Ф у тому ж таки словнику передує заввага: "Слова, начинающіяся съ буквы ф и не находящіяся ниже, см. на букву х, при чемъ ф=хв, а иногда х". Інакше кажучи, Б. Грінченко свідчить, що буква ф позначає не осібний звук, а звукосполуку хв, а іноді звук х.