Lisp: відмінності між версіями

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Surikoff (обговорення | внесок)
Zelya (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:


=== Синтаксис ===
=== Синтаксис ===
Мова має дуже специфічний синтаксис:<br />
Сама назва мови Lisp (дитячий лепіт, сюсюкання, шепилявість) попереджає нас про дуже специфічний синтаксис:<br />
<pre>
<pre>
(defun fibonacci (n)
(defun fibonacci (n)

Версія за 10:10, 7 червня 2011

Lisp (LISt Processing, мова обробки списків, Lots of Irritating Superfluous Parentheses) — упорота функціональна мультипарадигменна мова програмування, створена в минулому столітті. Насправді, Лісп — сімейство мов програмуваня, яке має дохуя діалектів, найвідомішим з яких є Common Lisp. Трохи більше ніж повністю складається з смайлів, списків і рекурсії. В основному на Ліспі пишуть лінуксоїди, бо вони навчились бачити функціональність програми, а не фапати на її інтерфейс.

Короткий огляд

Синтаксис

Сама назва мови Lisp (дитячий лепіт, сюсюкання, шепилявість) попереджає нас про дуже специфічний синтаксис:

(defun fibonacci (n)
    (loop repeat n 
          for a = 1 then b 
          and b = 1 then (+ a b)
          finally (return a)))


Як ви вже зрозуміли, синтаксис мови складається з смайлів. З однієї сторони це добре, бо уже сприяє вкладеності команд, але з іншої сторони це буває дуже незручно. Особливо у великих програмах. Існують, звісно ж, спеціальні текстові редактори, які допомагають Ліспоїдам розуміти код, який вони тільки що написали, але це не змінює ситуацію.[1]

Переваги

  • Макроси!!1
  • Списки!!!1
  • Кількість коду приблизно як на Сі, але код на Ліспі, на відміну від Сюшного коду, мавпа не зрозуміє.

Недоліки

  • Як вже було сказано, йобнутий синтаксис.
  • Функціональність — не найпопулярніша на ринку парадигма, хоча Лісп також підтримує об`єктно-орієнтованість, на яку фапають всі крестобляді.
  • Відсутність нормальних реалізацій для вінди.

Галарая

Посилання

Примітки

  1. ↑ Ось тут і вада функціональних мов — їх синтаксис кидається з крайності в крайність: або без дужок, як в Haskell, або з дуже великою кількістю дужок, як в Lisp.

Шаблон:ПС