Когут (прізвисько)

Когут, кугут - гуцульське - півень;

Також

діал. тетеря

діал. китиця з півнячого пір'я на капелюсі http://uk.wiktionary.org/wiki/когут;

як прізвисько використовується у західних областях України для визначення людей із сільськими манерами поведінки, вихідців із села; мешканців села; щодо застосування схоже до жлоб, сільпо, на Львівщині - рогуль.

Вжиток

В прямому сенсі, в значенні ПІВЕНЬ

„

Пустити червоного когута під стріху

“

- те саме, що вчинити пожежу, підпал.

Чому саме когут стало прізвиськом?

По-перше, сам півень - ходить горделиво, виставляючи себе на показ; задерикуватий, як і молоді сільські парубки;

по-друге - мова вихідців із села насичена діалектизмами, як когут, легінь (парубок), вуйко дядько), вуйчиха (тітка), ґазда (господар), ґаздиня (хазяйка, господиня), тощо.

Як прізвисько

„

Як остопизділи менi мiстичнi блядi, Обвiшанi восточною хуйнею, Що перед тим як взяти хуй у рота Повинна привести себе у резонанс З ефiром свiтовим. Кiстлявi атеїстки, Що лекцiї читають кугутам про Марс i iншу поєбєнь, А кугути їбуть їх довгими сумними вечорами Десь пiд коморою, а та тiки сопить, А крикнути стiсняється, падлюка, Бо з города приїхала, в костюмi, І дулю накрутила в головi.

“

Лесь Подерв’янський. Павлік Морозов.

http://doslidy.kiev.ua/?page_id=73