Конячий зад
Конячий зад — цікавий, я б сказав, науковий термін. Бере своє походження з цієї історії:
По бокам космического корабля «Кеннеди» размещаются два двигателя по 5 футов шириной. Конструкторы американского корабля хотели бы сделать эти двигатели больше, но не смогли. Почему? Дело в том, что двигатели эти доставлялись по железной дороге, которая проходит по узкому туннелю. Расстояние между рельсами стандартное: 4 фута 8.5 дюйма, поэтому конструкторы могли сделать двигатели только шириной 5 футов. Возникает вопрос: почему расстояние между рельсами 4 фута 8.5 дюйма? Откуда взялись эти цифры?
Оказывается, железную дорогу в Штатах делали такую же, как и в Англии, а в Англии делали железнодорожные вагоны по тому же принципу, что и трамвайные, а первые трамваи производились в Англии по образу и подобию конки. А длина оси конки составляла как раз 4 фута 8.5 дюйма! Но почему?
Потому что конки делали с тем расчетом, чтобы их оси попадали в колеи на английских дорогах, чтобы колеса меньше изнашивались, а расстояние между колеями в Англии как раз 4 фута 8.5 дюйма! Отчего так?
Да просто дороги в Великобритании стали строить еще римляне, подводя их под размер своих боевых колесниц, и длина оси стандартной римской колесницы равнялась… правильно, 4 футам 8.5 дюймам!
Ну вот теперь мы докопались, откуда взялся этот размер, но все же: почему римлянам вздумалось делать свои колесницы с осями именно такой длины?
А вот почему: в такую колесницу запрягали обычно двух лошадей. А 4 фута 8.5 дюйма — это был как раз размер двух лошадиных задниц! Делать ось колесницы длиннее было неудобно, так как это нарушало бы равновесие колесницы.
Следовательно, вот и ответ на самый первый вопрос: даже теперь, когда человек вышел в космос, его наивысшие технические достижения уже две тысячи лет напрямую зависят от размера лошадиной задницы…
В сучасному світі стрімкого технічного прогресу та інформаційних технологій, «конячі зади» зустрічаються усіюди. Один з найвідоміших — це папка con. За легендою, яка налічує понад 1000 років: в дитинстві Гейтса однокласники називали «ботаніком», англійською — con, через що маленький Біллі дуже комплексував, тому і заборонив таке неподобство у своїй операційній системі. Але насправді, слово CON, наряду із NUL, LPT1, COM1 та інш. прийшло у Вінду із старого ДОСу, де вони виконували важливу роль. Наприклад, CON — означав Console. Відповідно, копіювання файла в CON означало виівд його на екран. Аналогічно, копіювання в LPT1, кидало файл на перший LPT порт (частіше всього означало друк). Відповідно, називати папки таими службовими назвами заборонялось. Windows за 26 років свого життя пройшов 16, 32 та перейшов в 64-бітну епоху. Підтрика старих аплікацій, елементів ГУІ, не кажучі вже про усілякі драйвери ти системні служби, мінялася багато разів. А от на CON Біллі не зміг замахнутись. Чому? Важко сказати, проте є теорія. Всі ці CON’и, а також всі інші команди, формати фалйів і взагалі майже все, що було в перших ДОСах прийшло із CP/M. Як відомо, Microsoft, старається не змінювати працюючий відлагоджений код. Отже, можна зробити висновок, що з 1981 року, в ОСях від M$ працюючим і відлагодженим кодом є тільки той, що був стирений із CP/M.