Конячий зад
Конячий зад — цікавий науковий термін.
Про походження[ред.]
Вживається у випадках, коли на нові технології накладає обмеження давній «костиль» [1], походження якого вже забулось за давністю років, але підтримка продовжується.
- Бере своє походження з цієї історії
З боків космічного корабля «Кеннеді» розміщуються два двигуни по 5 футів шириною. Конструктори американського корабля хотіли б зробити ці двигуни більше, але не змогли. Чому? Справа в тому, що двигуни ці доставлялися по залізниці, яка проходить по вузькому тунелю. Відстань між рейками стандартна: 4 фути 8.5 дюйми, тому конструктори могли зробити двигуни тільки шириною 5 футів. Виникає питання: чому відстань між рейками 4 фути 8.5 дюйма? Звідки взялися ці цифри?
Виявляється, залізницю в Штатах робили таку ж, як і в Англії, а в Англії робили залізничні вагони за тим же принципом, що і трамвайні, а перші трамваї проводилися в Англії за образом і подобою конки. А довжина осі конки складала якраз 4 фути 8.5 дюйми! Але чому?
Тому що конки робили з тим розрахунком, щоб їх осі потрапляли в колії на англійських дорогах, щоб колеса менше зношувалися, а відстань між коліями в Англії якраз 4 фути 8.5 дюйми! Чому так?
Та просто дороги у Великобританії стали будувати ще римляни, підбиваючи їх під розмір своїх бойових колісниць, і довжина осі стандартної римської колісниці дорівнювала ... правильно, 4 футам 8.5 дюймам!
Ну ось тепер ми докопалися, звідки узявся цей розмір, але все ж: чому римлянам заманулося робити свої колісниці з осями саме такої довжини?
А ось чому: у таку колісницю запрягали зазвичай двох коней. А 4 фути 8.5 дюйма - це був якраз розмір двох кінських дуп! Змінювати ширину осі було незручно, тому що це порушувало б рівновагу.
Отже, ось і відповідь на самий перше запитання: навіть тепер, коли людина вийшла в космос, його найвищі технічні досягнення вже дві тисячі років безпосередньо залежать від розміру конячого заду ...
А нині[ред.]
В сучасному світі стрімкого технічного прогресу та інформаційних технологій, «конячі зади» зустрічаються усюди.
Один з найвідоміших — це папка con. За легендою, яка налічує понад 1000 років, в дитинстві Гейтса однокласники називали «ботаніком», англійською — con, через що маленький Біллі какав рідким лайненцем дуже комплексував, тому і заборонив таке неподобство у своїй операційній системі.
Але насправді, слово CON, наряду із NUL, LPT1, COM1 та інш. прийшло у Вінду із старого ДОСу, де вони виконували важливу роль. Наприклад, CON — означав Console. Відповідно, копіювання файла в CON означало виівд його на екран.
Аналогічно, копіювання в LPT1, кидало файл на перший LPT порт [2] (частіше всього означало друк). Відповідно, називати папки таими службовими назвами заборонялось. Windows за 26 років свого життя пройшов 16, 32 та перейшов в 64-бітну епоху. Підтрика старих аплікацій, елементів ГУІ, не кажучі вже про усілякі драйвери ти системні служби, мінялася багато разів. А от на CON Біллі не зміг замахнутись. Чому?
Важко сказати, проте є теорія. Всі ці CON’и, а також всі інші команди, формати фалйів і взагалі майже все, що було в перших ДОСах прийшло із CP/M. Як відомо, Microsoft, старається не змінювати працюючий відлагоджений код.
Отже, можна зробити висновок, що з 1981 року, в ОСях від M$ працюючим і відлагодженим кодом є тільки той, що був стирений із CP/M.
