Цицьки
| „ | - Куме, а що Вам САМЕ подобається у материнському молоці?
- Мені? Мені, куме, звичайно ТАРА! |
“ |
Цицьки - це молочні залози козачки, груди, за умови, що вони є досить значних розмірів.
Як твердять сексологи-фрейдисти, сабж є предметом збудження козака при зляганні, бо візуально нагадує сідниці (сам Фрейд нервово палить в кутку)
| „ |
|
“ |
У фольклорі
Олександр Зубрій (1969)
Цицьки
...Багата земля України
На пишні і гарні цицьки,
Стирчать вони гордо, мов гори,
І манять, як з пивом пляшки…
Отак віршик цей дурнуватий
Я «смачно», читачу, почну,
І, може, тим самим, увагу
Твою на серйозне зверну.
Що кожного року в країні
Вмирають від раку жінки.
Онуки, дочки і дружини –
Втрачають їх чоловіки.
Коли прочитаєш рядки ці -
Піди й своїй жінці скажи:
«Сходи, перевір свої груди!»
І щастя своє збережи…
Якесь подобіє упряжки
Та вийшла із хвостом помилка
Не звідти він росте в кобилки
P.S. Мінохоронздоров’я рекомендує профілактику!
P.P.S. Одне врятоване життя переважить будь-який осуд за цей віршик. :-)
http://maysterni.com/publication.php?id=36323 http://ragu.li/tags/virsh/?page=3
Полюбила тракториста, під трактором спала,
Три неділі цицьки мила, соляркою сцяла.
Он ди дівка та Заріцька, Заріцька й Заріцька,
В неї потка, як колодка, дерочка маціцька
Ой багата і багата, багата і бідна,
В багатої потка з блехи, а в бідної срібна.
Ой дівчета ж мої милі, як болять у мене жили,
Не так жили, як сустав поколіна х.й устав.
...
Посварились дві сусідки за голівку маку,
Одна одній показувала через плота сраку.
Ой на гори школярі, а на гори школа
Котра дівка без цицьок в тої потка гола.
На тім боці при потоці пасла коза дика,
Посваривси тато з мамоу, шо потка велика
Лісом йшов я до дівчини, та ніс їй косиці,
А вона з кущів перділа, немов із рушниці.
http://yar-info.if.ua/starovina/
Лімерик-коломийка
© Тарас Шевченко-Задунайський, 20-11-2008
http://gak.com.ua/creatives/2/12641
Господиня одна з Коломиї
Варить борщ – а виходять помиї,
І чому чоловік
До сусідки утік,
Все збагнути ніяк не зуміє.
Ну і, як завжди, бонус-трек для тих, хто прочитав
А рибалкам із міста Очакова
Що клює – не клює, все однаково,
Бо на пляжі цицьок,
Як у небі зірок,
Добре влітку рибалкам з Очакова!
Вірші Юрія Андруховича. АВАНТУРНИК
Самійло Немирич, АВАНТУРНИК,
Посаджений за Ґвалт у вежу,
САМОМУ СОБІ
вчора був ти герой одягався у плащ
їздив кіньми і саньми співав пияцьки
нині сівши у вежу ридай пропащ
згвалтувавши дівча що розносило пляцки
може сп’яну, а може скосив тебе шиз
я не бачу причин для такого лайдацтва
тож лежи в ланцюгах лунко кинутий вниз
ти що пив і гуляв і мав купу багацтва
мав півміста друзяк і півміста курвів
розважався магнацьки цицьки мав і цяцьки
та знеславив себе, і родину, і львів
і дівча і курвів і вітчизну і пляцки
ти тепер найостанніший князь волоцюг
за невинне дівча що не з’їло б і муху
цокоти у пітьмі і лижи свій ланцюг
і лежи мов лантух окаянний свинтуху
недостоєн єси, щоб кишки твої псам
запитає суддя та не в янка чи в яцка
а у тебе хоча ти не відаєш сам
чи дівчини хотів чи хотів її пляцка
чи кохання хотів що неторкане ще<br />
пропливає над ринком де рила і туші
ну бо що це за світ і куди він тече
коли в ньому лиш тюрми і вежі й катуші
якось так воно все у глибокій дірі
і на Бога на чорта те личенько біле
от хіба що лишень упирі і щурі
і на цьому амінь Бідолашний Дебіле
http://ukrlit.blog.net.ua/knyhy-yuriya-andruhovycha/virshi-yuriya-andruhovycha/
Ігор Павлюк.Вірші.СЕРЕДИНА СЕРПНЯ (НАСТРІЙ)
Літо – коротке, як бабське щастя, –
Уже за душею, там...
Тепер мені легко –
Як після причастя.
Тепер я із віршем.
Сам.
Сльозою рибини малюю вічність,
Бояню, буяню теж.
До рук догоряють горбаті свічі,
І тіні не мають меж.
В бинті і бетоні моє майбутнє.
Минуле в траві чудній.
Святіють свята,
Незабутні будні,
Мов риби, літають у сні
Он листя – сльози рудої кицьки.
І кров багата... аж плаче Крез.
Вже хочеться снігу, неначе... цицьки,
Простого чогось – мов хрест.
http://maysterni.com/publication.php?id=36061
Зеньо Збиток (1971)
Boob-ки у моєї любки
У неї boob-ки – столики для пива,
тарануваті очі, гуляй-поле – мац.
А крутить ним – не дивно – диво хтиве,
же під прямим кутом впирається. Абзац.
Який цокотний голосочок – ріже,
переливається, мов з пляшки самогон.
А як нагострить язика, то вижу
як цнотна ніжка залізає на пагон.
У неї сала – мов пісень амурних,
від нього насолода, топлена, мов сир.
У хаті – цибулясто і мур-мурно,
а до стодоли ми веде за носа чвир.
Візьму бандуру малострунну – банджо,
закручу оселедця в стилі льококо,
заб`ю на Тексас, кляті такси й ранчо,
поїду вурдитити в Деканьку молоко.
А як в бандурі `у` на `е` замінять –
піду дивитися на Спаса бокс, за фрі.
Отож. Хеллов тобі кажу, бамбіню.
Пора на сіно – годувати комарів.
18 Вересня 2009 http://maysterni.com/publication.php?id=37266