Зіґмунд Фройд
Зіґмунд Фройд (чи Зігмунд Фрейд, нім. Sigmund Freud, 1856—1939) — австрійський єврей і психолог, засновник психоаналізу, до речі.
Дідусь Фройд вважав, що всі люди прагнуть тільки одного - сексу, [1] але соромляться у цьому зізнатися, тому займаються всілякою фігнею, щоб хоч якось задовольнитися. Звідси й неврози всілякі, дивні сновидіння та "обмовки по Фрейду"... Отаке от!
Трішки теорії[ред.]
Теорія доктора Фрейда полягає в тому, що несвідома частина психічних процесів людини постійно впливає на свідомість. Ця дія проявляється в сновидіннях, обмовках, фобіях і т. п. Мета несвідомого тиску : реалізація пригнічених бажань передусім, сексуальних.
Сам Фрейд використовував саме термін "несвідоме", замість якого не фахівці часто використовують слово "підсвідоме". Фрейд заперечував проти використання цього слова.
А от противники Фрейда, які хочуть якихось збоченнь в сексі, кажуть, що то все фігня, і нічого подібного не буває.
Та взагалі, якщо ознайомитись з працями містера З (зе), а не тільки патякати язиком, нічого не знаючи толком, можна зрозуміти, що він загалом був правий...
Ось так, не хочете, щоб вас мучили різні психічні норми, не соромтесь ходити в секс-шоп, щоб якось задовольнити свої сексуальні потреби.
Про стадії розвитку[ред.]
Фрейд виділив 5 стадій психосексуального розвитку особистості.
- Оральна (0 - 18 міс.)
- Анальна (18 міс. - 3 роки)
- Фалічна (3 роки - 6 років)
- Латентна (6 - 12 років)
- Генітальна (період статевого дозрівання)
Процес психосексуального розвитку доктор розглядав і стосовно народів. Німців Фрейд вважав застряглими на анальній стадії, внаслідок чого у них в гуморі домінують фекально-анальні жартики.
Слід помітити що назви цих стадій зовсім не означають ті картинки, які малює у себе в голові всяка школота. Ці стадії описують послідовну активність ключових ерогенних зон впродовж життя. Ерогенна зона, по Дідусеві, - це таке місце від якого отримують сильне задоволення (і знову усе не так!).
Приклад: "оральна" стадія називається такою, тому як в період життя від 0 до 18 міс. недолюдині понад усе приємно жерти - чомусь, ротом. Тобто, відповідна зона має велику важливість в усіх планах психологічного розвитку, як фізіологічно, так і образно. (Мудро, але ні холєри не зрозуміло: шо до чого??)
УРЖ[ред.]
Велика людина була не дуже щаслива в особистому житті: всю дорогу бородатий, а до 30 років ще і незайманий, як Онотоле. Від переслідувань нацистів Фрейду довелося емігрувати в Англію.
Зі своєю улюбленою самицею наробив купу дітей, половина яких перевиздихала від голоду. Жоден засіб контрацепції доктора, що існував в ту пору, не влаштовував, фапать йому було осоружно - так і провів він залишок життя в стриманості (були у нього і упередження проти зради дружині і міннєту). Ось звідки ростуть ноги у фрустрацій, сублімацій і іншої поєбєні.
Улюблені сигари марки H. Upmann довели доктора до раку рота, з приводу якого старий переніс 30 операцій, і, нарешті, не витримавши, евтаназіював сам себе порцією кошерного морфію. Sad but true.
За і проти[ред.]
Згідно з принципом Поппера, психоаналіз, який міг пояснити УСЕ і не спростовувався НІЧИМ, наукою зовсім не був.
Насправді у рамках психоаналітичної теорії постійно проводяться дослідження, спростувальні, видозмінюючі, що розвивають або підтверджують ранні теоретичні переконання. У сучасній психоаналітичній теорії ключова роль лібідо в походженні неврозів вже давно спростована. Як спростовані були і деякі інші постулати висунені Фрейдом і учнями на зорі психоаналізу. Бо за довгий час шляху собачка вже сто років як встигла підрости. Але це вже нікого не хвилювало.
Деякі з розробок Фрейда були підтверджені в суміжних науках. Наявність стадій розвитку сексуальності (анальної, оральної, і так далі), наприклад, підтверджено нейробіологами, що виявили, що нервові закінчення у немовлят спочатку концентруються навколо порожнини рота, потім, у міру росту дитини, в анальній зоні, і після - в зоні геніталій. І відбувається це саме у вікові періоди описані Фрейдом.
Насправді, психоаналіз наукою ставати і не збирався, і вже тим більше щось пояснювати. Психоаналіз - це практика. І з кожним новим поцієнтом усе буде зовсім інакше, ніж з попереднім. Але спробуй ж ти людям поясни.
Фрейда ніхто навіть не відкривав, а судити про нього Ось Вам - будь ласка - будь-який двірник або домогосподарка. Сука, не читав, але, сука, засуджую.
Також, є ще один фанатик по прізвищу Адлер, який вважав, що людина усе робить із-за любові до влади. Себто, щоб рости, трахатися, щоб показувати свою владу.
Втім є ще Учень Фрейда - Карл Густав Юнг, який сказав, що секс не обов'язковий...
Примітки[ред.]
- ↑ Якщо точніше: що секс є основним мотиватором і рушійною силою поведінки людини; і певною мірою він був правий.
