Чикатило

Матеріал з Файна Меморії
Версія від 18:11, 14 червня 2011, створена MrGALL (обговорення | внесок) (Редагування користувача 95.132.115.27 (обговорення) відкинуті до версії користувача Deimos)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Писати про цього уїбана - сказати, що не хотілося - нічого не сказати. Але дуже вже багато посилань у Вікі на їм'я нелюда.

Чикатило косить під дуріка у залі суду

Отже, безосібному цікаво...

Дєцтво, отрочєство

Звати ОЦЕ ВОНО Андрій. Андрій Романович Чикатило. Народилося ВОНО 16 жовтня 1936 року у селі Яблуневе Великописарівського району Харківської області УРСР. Народилося гідроцифалічним (це коли замість шматка мозку - рідке лайно) До 12 років сцявся по ночах, за що мама його реґулярно пиздила (краще би запиздила нах). У 1943 році у А. Чикатило народилася сестра. Оскільки татко був на фронті, добрі і багатостраждальні британські вчені припускають, що мале чикатиленя могло спостерігати, як його маму трахав німецький жовнєж, і це у ньому продовжило будити комплекси. В 1944 році Чикатило пішов у перший клас. У 1946 був страшенний голод (чомусь про це не згадують наші політики, буза лише навколо голодомору 1932-1933 рр., але анонімус не забуває нічого). Так от, сабж сидів удома, і не висовував своєї сцикливої дупи, бо мама йому розповідала, що його братика Степанка поцупили і ззіли добрі, але голодні сусіди, а чи то самі добрі батьки поласували м'ясцем, і підкормили Андрюшку?.. У всякому разі, ніяких метрик щодо народження чи то смерті Степанка доблесні чекісти опісля війни вже не знайшли.

ЮнНость

Десь у 1955 Воно після закінчення школи зі своїми гівняними мізками спробувало-було вступити до юрфаку МДУ. Звісно, йому показали Fack. Ондрюшо розобиділося, і, ображене, усім розповідало, що фейл стався, бо тато був "ворогом народу". Ображене Воно вступило до Охтирського технікуму, де отримало спеціяльність зв'язківця. Добре це, чи погано - хто зна, але в армії воно служило саме зв'язківцем десь 1957-1960 рр. Телефоністом Воно влаштувалося і після армії, на цей раз вже біля Ростова, що на Дону, куди переїхала родина падлюки. У 1964 воно оженилося, народилися донька і син, який в перспективі став кримінальним злочинцем. Сім'я переїхала у Шахти.

Кіллерська діяльність

Перше вбивство скоїв у цих Шахтах, у грудні 1978 року. Воно купило хатку-мазанку, де стрічався з блядями, у цій же хатці і заїбошив 9-річну дівчинку. Детальки - кому цікаво - полуркайте в інтернетах, на них не зупинятимемося. Коротко лишень - у дівчинки були розірвані піся і попка, три ножові поранення в живіт після статевого акту, але смерть настала від того, що задушили за шию. Сталося так, що поряд проживало ще подібне Воно на ім'я Олександр Кравченко, що вже відсидів 10 років за подібний злочин. Оце друге воно засадили на зону, там - за славною традицією - в камеру підсадили уїбана, що пиздив його нещадно, і оце друге Воно зізналося у вбивстві, яке Воно не робило. Олександра Кравченка успішно розстрілено в голову у 1983 - давайте пожаліємо придурка - за вбивство, яке (цього разу) воно не чинило. (Добрі чекісти відмінили розстрільний вирок у 1990, але тому вже було похуй. Десь у ті ж роки ще один уїблан, на прізвище Григорьєв, зажадав дурної слави; по-п'яні пиздів своїм банякам, що, начебто, трахнув і задушив дівчинку. Брателли знали Оце Воно - шо воно вобше - і ніхто не повірив. Григорьєв з дурі поїхав до доньки, дуже там ридав і божився, що нікого не вбивав, але - в результаті - повісився на мотузку за шию в параші, доки не вмер.

Серійний убивця

Три роки після першого вбивства наш поцієнт зализував рани рятував свою дупу. Воно сиділо, мов скаженна барсучиха, в своїй норі. Десь 03.09.1981 хотів трахнути 17-річну блядюгу, але у нього не встав. Та почала знущатися над бідним гідроцефальним Ондрюшо. Воно відкусило їй соска, набило рота грязюкою, і зачавило. Через рік в червні 1982 Воно вбило 12-річну дівчинку. За увесь 1982 рік уїблан вбив семеро різних дітей. Жертвам виколював очі (не полюбляв їх ніжних поглядів), вирізав усе, що стирчало з організму. Ну, коротше, ловив лулзи, як хотів. За один лишень 1984 рік вбив 15 душ, загальна кількість склала 32. Ондрюшо працювало постачальником, і по роботі їздило по всьому Совку. В Середній Азії чіплявся до дівок, одна вчинила відсмок прямо на автовокзалі. Пильні ташкенцькі мєнти були вкрай здивовані такою прямотою відчуттів. Вони узяли Чикатилу під білу дупу. Далі починається суцільна хуйня. Сталося якось настільки хитрожопо, що група крові Ондрюшо була одне, а те, що вичислялося по спермі - інше. В результаті подібного опизденіння у ментів, що і так не блискали височінню Ай-К'ю, настав загальний Пиздець всіх сподівань, Ондрюшо було відпущене на свободу. В ході мудрих слідчих дій речдоки - банка з вазеліном, мотузки, мило, ніж - були епічно пройобані мєнтами.

Епік фейл

Не будемо смакувати анатомічні подробиці подальшого затишного життя героя. Коли, що, кому і скільки він відрізав, що іззів сам, а що зберігав, як пам'ять - можете почитати [1]. Ондрюшо, коли їхало у відрядження, за словами дружини, завжди брало із собою в дорогу кастрюльку. В ній - слід думати - Воно і варило смачненькі юшечки із свіжого м'ясця. Оскільки описання гастрономічних уподобань поцієнта не входить до завдань статті, - факти, і лишень, факти... 6 листопада 1990 року Воно здійснило своє останнє вбивство. А вже 20-го його було взято за сраку. На кухні уїбана знайдено 32 кухонних ножі. Прямих доказів у слідства не було. Попросили побалакати з героєм професіонала-психіатра Бухановського, який ловив лулзи працював із серійними маніяками - вбивцями. Коротше, 30 листопада Воно почало давати покази "по-тємє"
Результат балачок:

  • мєнти шили по 36 епізодах
  • Воно зізналося по 56
  • 3 епізоди слідством не підтверджено

Отже, 56-3=53 душі відлетіли на небо в результаті діяльності сабжа.

Що далі

А далі наступне. 14 квітня 1992 року розпочався самий ґуманний в мірє суд. На суді Ондрюшо косило під дуріка - оголяло прутня, верещало, що Воно вагітне і кормяще, коротше, діставляв увесь колектив суддів по-повній... За даними психологічної експертизи було абсолютно осудне. За даними хуйової експертизи - чистий імпотент. Хоча в дупі однієї із жертв якось воно свою сперму залишило. В ході судового слідства по одному епізоду чогось там не вистачило, а 52 - як яєчко - пішли у вирок. Вирок почали зачитувати 14 жовтня, а закінчили лишень 15 - читали два напружених робочих судових дні. Аж до 4 січня 1994 року Воно писало касаційні скарги, доки крайня з них не була відмінена Єльциним. 14.02.1994 Ондрюшо було встрілено в голову, од чого й подохло, у Новочеркаській тюрмі. І хуй з ним.

В оці Ваші інтернети

потрапило раптово.

Сталося це тоді, коли розгорілися епічні срачі навколо присвоєння-відміни звання Героя України С.Бандері та Р.Шухевичу.

Сенс срачів звівся до того, що мудрі москалики радили присвоїти звання Героя України Ондрюшо Чикатилу.

Красно їм подякували - ось Вам!!!

Почитай

Отримано з https://old.ukrmemoria.com/w/index.php?title=Чикатило&oldid=20759