Субкультури
Субкультура - якась певна спільнота людей, що живе у відмінному (від загальновизнаного) світі цінностей та пріоритетів. Тобто у такому ж самому, або навіть у тому ж фізичному оточенні, але дивиться на навколишні речі інакше, - через призму своїх пріоритетів. Тому часто субкультурами є чергова релігійна секта чи клуб машиністів-любителів, але такі види є непопулярними через малу глобальність ідей і їх доступність (не усі ми маємо Харлі Девідсон).
Золотий вік субкультур
В давнину, коли люди в переважній більшості жили у селах, що горбатилися на годівлю міст, а ті, хто жив у міста - постійно вбивали одне одного, людям не було коли задуматися "Може я ґей?" чи "А раптом мені личить ридати?". Та з розвитком миру і все більшої стабільності, такі думки поступово починають виникати.
Серед найвідоміших субкультур:
Бітники (сер. 1940-х - кін 1950-х) - поети та письменники; часто у різних джерелах, як то енциклопедії, чи тематичні журнали,- називаються субкультурою. Очевидно, бо відрізнялися від прийнятих тоді стилів письменництва, були певним андеґраундом в літературі.
Хіпі (сер 1960-х) - спровокований у багатьох аспектах суцільним страхом перед глобальною війною з СРСР, та військовими діями США взагалі. Також часто звуться "діти квітів" за те ж прагнення до миру.
Панки (з сер. 1970-х) - фішкою вважають відкидання моральних принципів та загальнолюдських культурних надбань у області міжлюдських стосунків.
Готи (з 1979) - надихаються естетикою смерті, творами, що створені під натхненням естетикою смерті. Полюбляють цвинтарі, усе, що пов'язане з ритуалами поховання, ніччю, темрявою.
Скінхеди - від "шкіряна голова" - (з 1969) - попри довільну історію виникнення у Британії, наразі галасу завдають переважно праві скінхеди, під час чергового побиття негрів чи азіатів, вони ж вважаються спорідненими з як неонацистами так і антифа.
Металісти (з 1980-х років) - субкультура, зазвичай позбавлена ідеології та зосереджена на музиці у стилі хеві- чи влек-метал. Характеризуються схильністю до вживання алкоголю та великою розгалуженістю стилів.
Фурі (з 1980-х) - прихильники людиноподібних тварин, почасти збоченці.
Байкери (з 1950-х) - мають специфічний стиль життя, орієнтований на провідну роль грає мотоцикл - байк.
Япі (з 1980-х) - у протиставлення до хіпі, культура не нероб, основи її закладені офісною культурою США, відповідний і погляд на світ. Особливо цінуються представники, що володіють особистим бізнесом.
Отаку (др. част. 1980-х) - у самій Японії має значення подібне до значення слова "фаґ", але іноземцям все-одно і в усіх країнах, що підпали під злісний вплив США тепер означає прихильників аніме.
Растамани (з 1990-х) - спочатково, прихильники растафаріанства, але у наші часи прирівнюються до просто нариків, що вживають гашиш чи марихуану.
Футбольні фанати (з 1950-х) - прихильники тої чи іншої футбольної команди, що у випадку її програшу зносять усе на своєму шляху, аки стадо лютих бізонів, чи табун довбодзьобів, що несеться на спарювання.
Гопники (з 1990-х) - діти люмпен-пролетарів та люмпен-пролетарських кварталів, дехто вважає це соціальною клясою, інші - користуючись рядом специфічних ознак - виділяють як субкультуру.
Емо (з 1980-х) - надмірне акцентування на вираженні емоцій і легкій емоційній подразливості, на практиці виявляється слинявством. Емо - улюблений об'єкт побиття панками та гопниками.
Найчастіше, представники субкультур виглядають дивно у порівнянні з іншими людьми.
- У гарних іграх GTA, особливо у Вайс-сіті, творці гожо посміялися з них, представивши їх як групки людей, що ходять поряд (що характерно, байкери теж піші) і просто б'ють тих, хто опинився поряд.