Pascal

Pascal (поцкаль) - компільована мова програмування зі статичною типізацією. Розроблена Ніклаусом Віртом, щоб навчити школоту програмуванню. [1] Назва походить від імені французького математика Блеза Паскаля.
Передісторія
Як вже сказано вище, Паскаль розроблявся саме для навчання. Через що мав жорстку типізацію і інші речі, які примушували школоту думати, перед тим, як писати. Це стало одною із причин майбутнього витиснення Паскаля іншими мовами. А на початку 80-х, він був дуже популярним - зрозумілий синтаксис, порівняно проста реалізація компілятора, захист від вистрілу в ногу. Turbo Pascal вже став ввжажтися серйозною мовою для комерційних розробок. Компанія Borland підняла можливості Паскаля до неймовірних, як на свій час, меж. Дуже шивдкий і "інтелектуальний" компілятор і фантастично зручне середовище розробки! Брікпоінти, вотчі і багато іншого, такого звичного зараз нам. До речі, класичний "борландівський" інтерфейс - зверху меню, внизу статус бар, посередині робоча площа із вікнами - до сих пір є найзручнішим.
Паскаль був ідельним для розробки потужних програм із великою командою розробників. Проте зегенровані бінарі, часто програвали аналогічним із Сі, а для низькорівневих утіліт та драйверів, паскаль взагалі не годився. В ті "сиві" роки програмісти приділяли солідну увагу системним вимогам та швидкодії своїх продуктів (от дурні!), тому програмування на Сі - було "моднішим". Слід зауважити, що бидлокодери і на асемблері писали програми, тормознутіші за Бейсик, при цьому вважаючі себе гуру. Ще одна пробелма паскаля полягала в тому, що стиль написання коду "шо бачу про те і співаю" для нього не підходив. Спочатку тре було хоча б трохи продумати структуру майбутньої програми. За це його не любили небидло-програмісти (через те що неможливо було швидко накидати "брудний" прототип, для перевірки функціоналу), а також люто ненаивдили бидлокодери (інакше вони не вміли).
Тим не менше, до кінця 80-х, Паскаль був другим (після "Васіка") за популярністтю в аматорів, та десь третім-четвертим для професійних розробників. Остаточно "добило" Паскаль новомодне ООП. Його реалізація в Turbo/Borland Pascal, була відверто кривенькою. Коли Сі, плавно перейшло на C++, для Паскаля наплодили десітки варіантів, стандартів, надбудов і т.п. Реалізація від Borland`а - Delphi - перетягнуло більшість паскалістів до себе (фактчино, це була перша нормальна реалізація візуальної мови програмування). Проте з часом Delphi скотилося в гівно, розгубивши усіх шанувальників. Тепер Паскаль більше асоціюється із безмежно застарілим, але добрим Turbo Pascal [2]
Короткий огляд
Коментарі
//коментар- до кінця рядка{коментар}- від { до }
Типізація
Типізація - статична. Основні типи:
- Числові: float, double, integer, extended і т.д.
- Символьні: char, string, Pchar, PWideChar.
- Логічні:boolean [3]
Переваги
- Дуже простий. [4]
Недоліки
Основні реалізації
Галерея
-
Суровий Трубо Поцкаль
-
Пачка дельфи [9]
-
Отак, деякі і пишуть.
Примітки
- ↑ Воно так і було. Чесно
- ↑ Проте ми пам`ятаєсо і за FreePascal
- ↑ Тільки true або false.
- ↑ Навіть мавпа освоїть.
- ↑ Кожен блок коду має починатись
begin, а закінчуватисьend;. Це пиздець, як зайобує, особливо у великих проектах. - ↑ У порівнянні з, наприклад Python'ом коду у 100 разів більше
- ↑ яблачнікі запаланілі всю пла-а-а-анету
- ↑ Тупа, глючна реалізація. Компілює так, що ховайся(розмір скомпільованого важить 300+ Кб).
- ↑ То є об'єктно-орієнтована версія поцкалю