Закон 404
|
Закон 404 - один із вітчизняних законовисерів та товстий троллінг народних інтернет-мас, покликаний захиститі лоллі від педобірів в вишиванках. Як завжди закон зроблено через універсальний інтерфейс і то, як хотіли зробити краще пообіцяли бидлу електорату дуже далеко від того, що вийшло. Тепер любого провайдера можна легко взяти за яйцяпрягнути до відповідальності за те неподобство і рагрозу суспільній моралі яке він несе своїми мережами. Прийняли його відразу після скандалу с Артеком і депутатами БЮТ невідомими педофілами, причому за проголосували 404 у першому читанні, мов усьо, електрічество кончилось, кіна нє будєт. Це і дало назву закону.
Технічна підкованість авторів
З першої сторінки документу [1] відразу стає зрозуміло, що писали його однокурсники Зварича Лисого та Кислинського. Основні шедеври:
- поняття "ресурс" так і не визначене. ІР адреса, це, урла чи здоровезний сервер - хтозна
- які дані про з’єднання треба зберігати не сказано, якимось чином фільтрувати неправильний контент (і як ці розумники будуть дивитись https?). Дурниць в законі вистачає, і, що саме погане, ці дурниці дозволяють довести провину будь-якого провайдера в будь-чому - наприклад в терористичній діяльності.
- забороняється доставляти за допомогою мереж зв’язку порно із участю дітей або їх образу (так-так, ваш хентай іде лісом, шановні манґойоби анімешники).
- якщо провайдер довідається про передачу ЦП через його сервери - зобов’язаний викликати патівен. Мабуть їм тепер доведеться наймати людей, що будуть передивлятись всю порнуху клієнтів і визначати де яка.
- ще не можна викладати агітацію проти ЮВТ екстремістську літературу, або таку що викликає ненависть до конкретної соціальної групи. Тоді правда неясно як публікувати про владу - всілякі полювання, Артеки чи про франкфуртське пиво. Та і взагалі 90% новин про владу інакше як розпалюванням ворожнечі проти неї ж не розціниш. От наші сусіди зробили прогрес і чесно визнали владу соціальною групою і засудили журналюгу за розпалювання.
- неясно як вони будуть боротися із анонімними Sim’ками, макдональдським інтернетом, всякими 3Ґ та 4Ґ
Як воно так вийшло
Хотіли як краще, а вийшло як завджи. Спочатку подумали, що класно було прийняти якийсь закон про порнуху. Прийняли. Стало мало. Вирішили ще піддати. А тут якраз Артек. От і придавили кнопочку
Реакція
Майже з самого моменту схвалення закону добре чути як гігантські хвилі гівна правозахисників та пересічних любителів СР розбиваються об бетонні хвилерізи владного похуїзму. Для цього хтось навість скрутив простенький сайт на PHP висловлення всенародного фе - http://zakon404.pp.ua/, а гугл рясніє людськими переживаннями та нелюдським батхертом по запиту "закон 404". Варто зауважити, що нагнути тирнет-спільноту намагаються уже не перший раз, було уже в 2003-му, 2005му та 2009му. Ні перший, ні другий, ні на третій раз нічого не вийшло і інтернет ЗМІ та гівноблоги почуваються прекрасно. FAIL їм, WIN нам.
Як воно за бугром
Ще гірше. У нас хоть на закон начхати поки ти не став кому-небудь поперек горла (як цей невдаха [2]), а там всі його виконують. Серйозно, отак беруть і виконують! І виходить все це не гірше відомого полювання Лозинського на людей на відьом. Але ж повторюсь - закони дебільні і при IQ вище 0 вони іноді навіть відкручуються - їхніх лоллі качають не тільки віруси [3], а навіть і коти [4]. Ну а хулі
Списки заборонених сайтів
Коли в світі почали практикувати подібну хуйню виявилося, що списки заборонених сайтів - це просто ж просто клондайк педобіра. Тоді список завирішили (наприклад у Кенгурятії та Данії [5]) засекретити, а сторінки вікілікс (які цей список вивісили) внести в той же список[1], що безумовно доставило всім присутнім.
Питання що хоче Більший Брат - а) наглядати за нами б) надати кожному педобіру по патівену чи в) просто допомогти бітардам зібрати списочок - залишається загадкою. В будь-якому випадку автор не рекомендує лазити куди не треба, а якщо і лазити, то вивчити чим проксі відрізняється від VPN, а хуй від пальця.
Примітки
- ↑ це і є рекурсія, друже мій