Хохол

Стаття стовідсотково недописана, і в неї треба пододавати ще багато-багато чого.

Хохол (aka Малороссіянін) — український космополіт хитра проста добра людина, самобутній житель України,свідомість якого настільки отруєна москальською московською пропагандою, що заважає йому пишатися своїм походженням та викликає відчуття меншовартості, який чхати хотів на своє походження, бо йому похуй добре. Слово також використовується іншими народами (здебільшого, нашими братами по соцтабору) для зневажливого ( на думку укрівна їх думку) іменування великих нащадків славетних укрів, зважаючи на бідність власного словникового запасу.

Москаль, дівчина (уособлення України) і хохол

Сидить хохол козак, в кобзу грає, ..., то все має

Походження

Є підстави вважати, що хохли, як етнокультурна спільнота існували на Обраній Землі з доісторичних часів, але перші документальні свідчення вперше вони продемонстрували свою силу у часи панування Великої Орди (див.батько Чингізхан він же Саурон), продемонструвавши свою рідкісну живучість в нелюдських умовах.

Етимологія

Часто використання сабжу виправдовують цілком культурним трактування значенням слова, звертаючи увагу на зачіски козаків, або приводячи тюркські еквіваленти (щоб їм було пусто). Але немає межі москальській ворожій хтивості, тому люди відверто кладуть на ці пояснення: реагують категорично, вказуючи на неприпустимість використання подібного слова у повсякденному спілкуванні.

IRL іноді, щоб підкреслити, що хохол - тру, використовують у словосполученні з епітетом репаний (порівняй з жид пархатий), у переносному значенні — неосвічена людина.

Використання у літературі

В надрах історії сабж зустрічався в культурних надбаннях літературного характеру. Як от у вріші «До українців» В.Баранова):

       Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
       Можна бути хохлом, і не згіркне від того хлібина.
       Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
       Як не зраджена вами, зневажена вами країна...

Віра

Хохляцьке православ'я. Серед основних ознак:

1. На думку справжнього хохла стародавні старозавітні євреї насправді теж в душі були хохлами, звідки логічно випливає, що хохли мабуть і є справжні євреї. Усвідомлення того, що Спаситель мабуть був хохлом, те, як він у досить своєрідний спосіб висловив своє відношення до світу лише показало його справжню хохляцьку натуру.

Філософія

Я хохол!

У повсякденному житті сабж керується простими поняттями людського щастя: нажертися, мати гарну дружину, яка не перечить жодному слову, повну хату бабла тощо. Все має бути задарма, адже Бог створив людей рівними і має підтримувати рівень загального добробуту за означенням. Про релігійну обізнаність сабжа важко говорити конкретно, адже все залежить від людини(суперечить основній тезі у філософії сабжа, яка вказує на повну відповідальність вищої істоти за все що відбувається).

Люди також зустрічаються серед хохлів, хоча така думка досить суперечлива і вимагає підтвердження фактами. Всупереч теорії Дарвіна про еволюцію, сабж стійко чинить опір будь-якому прогресу, зважаючи на те, що адаптація вимагає зусиль, які призводять до витрат енергії, що неприпустимо по філософії сабжа. Це пояснюється тим, що філософія сабжа не визнає основних фізичних законів і базується на аксіомі, що всю світобудову можна пояснити лише за допомогою простих понять, про які було зазначено вище. Зважаючи на такий високий рівень духовності середньостатистичного сабжа, часто обов'язки Бога перекладаються на органи влади. В цьому разі виникає криза дійсності, яку філософія сабжа пояснює наступними тезами: "Все погано!", "Навкруги одне лайно!", "У владі одні бандити!" та "Там все вже поділено!".

Також наводяться аргументи стосовно корумпованості влади, загальної аморальності та власної безпорадності. При будь-якій спробі вказати на суперечливість філософії, сабж реагує агресивно, шукаючи будь яку зачіпку, щоб використати її як аргумент. Зважаючи на таку філософію, сабж легко піддається пропаганді, яка обіцяє все і одразу. Така особливість природи сабжа зумовлює його широке використання у промисловості та політиці.

Мова

Зазвичай сабж спілкується суржиком, хоча зустрічаються зразки, що говорять більш-менш чистою російською мовою; це зазвичай зумовлене не так їхнім інтелектуальним розвитком, скільки російськомовним оточенням. Основним атрибутом мови сабжа є слово "Шо", яке має багато значень в залежності від контексту, може набувати емоці-аонального забарвлення. Також часто вживаються слова "патамушо" та "нізашо".

При будь-якому натяку на неприродність звучання або ж просто при розмові з особистістю, що говорить чистою українською мовою, сабж поводить себе агресивно. Як правило, загострює увагу на неетичності такої поведінки (апелювання до переходу на мову співрозмовника як прояв ввічливості, при цьому "мовою співрозмовника" обов'язково виступає російська), також може висловлюватися про надмірни націоналістичний світогляд співрозмовника. Будь-яке нерозуміння сказаного слова списується на використання співрозмовником незрозумілого діалекту, як правило, польської мови, або ж на специфіку регіону проживання (по дефолту співрозмовник вважається родом з Заходу України). Сабж глибоко впевнений у аутентичності та цілковитій коректності власної мови.

Хохол, як рушій прогресу

Сабж може використовуватися як наглядний приклад того, як жити не варто. При своїй недалекоглядності може використовуватися як дешева робоча сила, що є рушієм розвитку економіки. Значення сабжа для української економіки важко недооцінити. Також побутує думка, що сабж є перехідним етапом від совка до українця. Для цього держава робить надзусилля, які іноді ідуть в нікуди, зважаючи на проблеми у бюджеті, або ж інтернаціоналістичну природу сабжа.

Світле майбутнє

Немає місця сабжу у світлому майбтньому!