Сайт рідного села

Cайт рідного села являє собою зроблений нашвидкоруч як правило на уКозі сраний ресурс. Є предметом лютої гордості створювача і об’єктом насмішок зі сторони адекватних людей.

Передумови

Приводами до створення такого сайту є:

• Поява в хаті якогось сільського чиновника інтернету.
• Бажання селюків протягнути нет від цієї хати до своєї.
• Купа вільного часу в сільського бидла.
• Бажання прославитися на все село таким дешевим та жалюгідним способом.
• Бажання прославити своє село на всю Україну, а може і всесвіт таким дешевим та жалюгідним способом, тобто мікропоцріотизм.

Особливості

Власне через жадання слави творець гівносайту полюбляє лишній раз запхати свою фотографію, підписану ім’ям і прізвищем, і йому похуй – в тему це чи ні. Сторінки переливаються всіма кольорами радуги, що на думку автора, невїбенно круто. Форум пустий в буквальному значенні, є декілька тем, про які ніхто ніколи не висловлюється. Можуть бути пости того самого адміна: «Не смійтеся з сайту, він тільки розробляється» або «Хто напише повідомлення – стане модератором» Проте і там можна ловити перли з таких слів як «вистарчає» та інших діалектів. Фотоальбом може бути заповнений фотографіями, зробленими адміном на свою Нокію 6230і. Переважно це — церкви, сільська рада, річка-гівнотічка, і т.д. Окремі теки можуть бути заповненими фотками місцевих жителів з тупим виразом лиця на фоні стайні, корови чи компостної ями. Жителі села люто радіють, і кидаються посиланнями в інших коли іх фейс появляється на такому гівноресурсі. Крім того на сайті може бути книга скарг і пропозицій, з заголовком «Допоможіть зробити сайт крашчим» (варіант написання збережений). Але так як всім похуй на той сайт, розділ завжди пустий або забитий спамом на тему подовження фаллосів. Популярний укозлівський гаджет під назвою «Міні-чат» доставляє чимало радості флудерам і заставляє чесатися дупу адміна. Спам, флуд, нецензурна лексика (такі слова як хуй) завжди будуть там висіти, поки не відгородити незареєстрованих від написання.

Окремий гімноресурс може носити горде назвисько Портал. Таке трапляється, якщо бажання прославити(ся) зашкалює, а також якщо в сусідньому селі вже є сайт, а "в нас должно буть лутше". Наявність статусу "портал" трохи частіше, ніж ніколи залежить від кількості відвідувачів ресурсу, чисельності населення села або його культурно-економічного значення в регіоні. Сайти і портали окремих сіл можуть існувати кількома мовами, в т.ч. на общєпонятном (шоб позлити ісконних, в яких далеко не кожне село має такий-от ресурс) і англійською (бо ясна річ, діяспора в Онтаріо і спати не зможе поки не прочитає усіх новин із села сусіда свого пра-пра-діда).

Дивно, але факт

Але незважаючи на це, є і достойні уваги сайти з категорії «Сайт рідного села». Вони не нервують бігучими рядками, фотографіями не в тему, тупими розділами типу «АБАЛДЄТЬ :-( » , дибільними новинами типу «В клюбі знову дискотека» і т. д. Адміністратори цих ресурсів якщо і не мають великих навиків в веб-дизайні (укоз ім на допомогу) проте мають почуття прекрасного, адекватність мислення, в них відсутнє зашкалююче почуття власної важливості і бажання прославитися на все село.

Посилання

• Сорти гівна, розкладені по поличках Гугла