Сайти української культури

Що ж воно таке

Розумні вуйки кажуть, що для української національної культури основоположною і базовою є народна культура. А от вже на основі народної культури поступово сформувалися оті Ваші наука, література, мистецтво.

Своєрідність української культури визначили також впливи географічних умов, особливості історичного шляху, а також взаємодія з іншими етнокультурами. Важливим історичним етапом розвитку культури — кажуть — стало прийняття християнства у X столітті. [1]

Особливості розвитку

У ті роки, коли москалі лизали дупи татарським завойовникам, нарід, який пізніше назвуть українським, чинив спротив загарбникам. Перебування у стані перманентної війни, звісно, не дозволяло культурі розвиватися вільно.

Татарське завоювання в XIII ст., польсько-литовська експансія в XIV — XVI ст., залежність від Російської та Австрійської імперій в XIX — ХХ ст. — привели до того, що у вітчизняній традиції народна культура зіграла виключну роль.

Це сталося, тому що в XVI ст., коли феодально-боярська знать сприйняла католицтво і польську культуру, і до кінця XVIII ст., коли верхівку козацької старшини було зрусифіковано, українське суспільство розвивалося значною мірою без повноцінної національної культурної еліти.

Справжніми творцями і носіями культури продовжували залишатися широкі маси суспільства — селяни, козаки, ремісники.

Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві — народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до культури Київської Русі, став можливим підйом української культури і в XVI — XVII ст., і культурне відродження в XIX ст. [2]

Український народ прожив багату і бурхливу історію. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних народів і племен. Майже кожен з них зазіхав на українську землю. У таких тяжких, складних умовах доводилось віковічно захищати свою волю від ворогів, доводилось бути й поневоленим. Ця боротьба виховала у українців найяскравішу, найхарактернішу рису — волелюбність. Саме вона спричинилася до того, що вже в кінці XVI ст. в Україні здійснювалась найперша в той час демократія. Запорізька Січ стала найміцнішим бастіоном демократії та свободи не тільки в себе, але й для сусідніх народів. Тому і вся творчість народу пронизана волелюбним характером. Не раз втрачаючи волю, незалежність, українці тужили за нею, і цю тугу та боротьбу за волю відтворяли у всіх проявах своєї творчості — у безмежному морі задушевних пісень, дум, легенд; у малярстві, вишивці, гончарстві, ткацтві тощо.

Сайти, адміністрації яких позиціонують свої ресурси, як

САЙТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

• [3] — aratta.com.ua
• [4] — ukrcenter.com/Література
• [5] — сайт Ультра-Україна
• [6] — Кобза — сайт українців, що мешкають в Росії
• [7] — cultura.net.ua — «Україна. Зона культурного лиха»

Структура сайту

• • Така Україна не гідна Євро 2012
  • Пишемо відкритий лист до УЄФА
  • Географія культурного лиха
  • Рейтинг іноземного хамства
  • Рейтинг державного хамства
  • Чорний список ворогів культури

• [8] — стаття «Феномен української культури»
• [9] — центр української культури, Київ
• [10]- «Молоде радіо»

Вороги української культури

Основна стаття: Ворог української культури