|
|
| (Не показано 33 проміжні версії 8 користувачів) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| '''Суржик''' (укр. рас. ''суржик'') — ідейний антагоніст української мови и [[Боярский язык|канонічного русского языка]]. Внєшнє являет змесь першого і второго, по суті — нє імєєт ніякого отношенія ні к першому, ні ко второму. | | '''Суржик''' (старослав. сурожь - суміш пшениці з житом (рожью)) - суміш, мікс, змішання, зокрема змішання <s>української і російської</s> мов на <s>землях Східної України</s> у вакуумі. У широкому розумінні - сленг, суміш різних мов світу, у вузькому розумінні це <s>мова</s> язик, на <s>якій</s> якому <s>розмовляють</s> розговарюють в [[Україна|Україні]]. |
| Человеку [[Москаль|не знакомому с украінскім язиком]] поньять що таке суржик очень важко. Суржик улавліваєтся ісключітельно на фонетичному рівні, но ні на письменом.
| | ==Хто вони== |
| Вікіпедія утверждаєт, що суржик — «хлеб или мука из смеси разных видов зерна, например, пшеницы и ржи». [[Британские ученые|Британские лингвисты]] заявляют, что «СУРЖик» — '''с'''месь '''у'''краинского, '''р'''усского и '''ж'''аргона.
| | Чималенька частина суржик-спікерів <s>вважає</s> гадає <s>думає</s>, що <s>каже</s> балакає українською мовою. Всупереч стереотипу, суржик употребляють не тільки прості люди, а й багато висОККих посадовців, особливо військові, менти й пожежники (бо форма, сапагі, рамантіка: сказав "Не буду работать! І всьо"). |
| __TOC__<br clear=both/>
| |
|
| |
|
| == Опрєдєлєніе ==
| | Будь-який [[свідоміт]], або [[граммар-наці]] помає чимало [[батхьорт]]у від такої <s>рєчі</s> мови <s>языка</s> язиком і ротом. Одже, завдяки суржику будь-який москаль вважає, ЧТО розуміє українську, і що вона "нє очєнь-та і атличаєтса ат нармальнава йизыка", але якщо поруч з ним хтось розмовлятимо справжньою українською, буде мати баттхьорта '''<s>[[батхьорт|дупощем]]у</s>''' щодо своєї неповноважносі та звинувачивати вас у тому, что "вы палякам прадалісь", я гарантую це!<br /> |
| Суржик состоіт із т.н «россизмов» (оф. названіе). Виражаясь простим язиком, сружик проісходіт тоді, коли укр или селюк хочєт сойті за [[Свидомость|свидомого]], но, поскількі українських слів він (укр) не знає чуть більш чим половина, то вставляє в українску мову російськи слова на український манєр, и нєпрємєнно с українським акцентом.
| | <br /> |
| | Суржик міцно вплинув на український інтернет-сленг. Зокрема, його вживають багато [[ЖЖ|ЖЖ-стів]] (нарочіто, для створення гумористичного ефекту). |
|
| |
|
| Суржик дуже распространьон на землях, розташованих біля російско-українскої граніци, причьом по обэ от неї сторони, прєіимуществєнно в сільскої мєстності (болєє того, прігранічная Луганская область чуть болєє, чим повністю говорить на москальском, а сосєдняя Ростовська область показує таке неіллюзорне владеніе суржиком, що братам-українцям, пересекаючим граніцу буває важко їх поньять). По своєй суті являєтся дічайшей змесью російського і українського язиков, с використанням слів и правил грамматікі з обох язиков. На суржикє до свого прієзда в Расію говорил еще [[свидомит|свідомый]] [[укр|укрский]] поет А.П Чехов ([http://news.rambler.ru/Russia/head/5142987/ является таковым с 29.01. 2010 г.]), а названіє пошло ще з начала 19 века. І, при лінгвистичної блізості язиков, смешениє проходило швидко і бєзболєзнєнно. Употреблєніе суржика в повседнєвной речі (та в інтернетах) в одінаковой стєпєні понятно украінцам и москалям, но, зачастую визиває баттхерт и у [[grammar nazi|тех]] и у [[хохлосрач|другіх]] і може іспользуватись у виді начального наброса. Однієй із причін распространьонності и устойчивості сучасного суржика, як такого, можно вважать радянський інтернаціоналізм, з превалированием (що???) россійскої мови, при котором коренноє населення України спочатку навчалось говорити на українськом, а у школі читати та писати навчали на москальском, впоследствии (що??) армія и/или інстітути тоже трєбовалі руського. Возможно і навпаки: ізначально чєловєк розмовляв по-руськи, ібо іменно на цій мові говорили в його сємьє, а послє, начиная зі школи, йоиу приходилось учіть «мову». Починая з времьон незалэжності, имєєт мєсто виключно цій варіант — навязивається державна мова. Разом с цим, это эквипенисуально (що???): незалежно від порядка вивчення мов маємо те що маємо». У жанрі суржика творят такі діячі іскусства, як [[Лесь Подервянский]], [[Трап|Андрей «Верка Сердючка» Данилко]], [[Шоу Довгоносиків]] и Тарапунька. Кромє того, опрєдєльоний нальот суржиковости несут у собі гоголівськи «Вечера на хуторе близ Диканьки».
| | Див. також [[глобальний суржик]] |
|
| |
|
| == В/На політиці == | | ==Історія== |
| В [[Украина|цій країні]] дєржавною мовою [[ВНЕЗАПНО|ВНЄЗАПНО]] являєтся український. Крім того, українскі політики питаются спекулювати на відчутях націонално-свідомих громадян. Таким чином, українськи політики вимушені говорити на українськом. Поскільки немалая частина політикума родом з юго-восточно-центральних областей, де в містах преобладаєт москальский, вони в своєй більшості говорят на змесі москальского та українського, состоящей із російских слів, проізносімих на в манер суржика. Особо отличаются [[Проффесор]], которий виріс там, де <s>на</s> в украинском говорят только <s>в</s> на некоторых селах и телевизоре, [[Черновецкий|Лёня-космонавт]] и Азаров, которые украинский вообще ниасилили, говорят <s>на</s> в нем только ради лулзов, при этом вызывая [[butthurt|баттхёрт]] у <s>всего населения</s> поцреотов, [[Пасечник]], который не умеет внятно говорить ни <s>на</s> в каком языке и [[Тимошенко]], которая говорит по-украински с ярковираженым [[москаль]]ским акцентом.
| | Проходження суржику нікому не відомо, але є типичною [[Драма|драмою]]. К.О. розповів, що завдяки справжної схожісті рос і укр мов та їх одночасного застосування, населення східної і південної України та прикорнонних міст Росії вирішило не парити свій мозок двомя мовами і розмовляти <s>сумішшю сумішью смессю смесью</s> такі смессю двох мов. |
| {{Videogallery
| |
| |W22EXYZKSvo|Азаров в совершенстве владеет сабжем
| |
| |44Ci65OVhw0|Кровосиси
| |
| |DvkxHnu0BxY|Фанарт
| |
| }}
| |
|
| |
|
| == [[Невыносимо отвратительные слова|Нэвиносімо отвратітєльние слова]] == | | ==Відомі суржик-спікери== |
| {{Q|width=50%|{{укроним|— Ви паплюжите рiдну мову! Таких, як Ви треба вішати на фонарях!|− Вы срамите родной язык! Таких, как Вы нужно вешать на фонарях!}}<br />
| | Більш за всіх популяризує суржик [[Вєрка Сердючка|Найперший Трансвістит України]]. Що цікаво, багато людей на Москві вважають, що він/вона співає українською. |
| {{укроним|— Ну, по-перше, не на «фонарях», а на «ліхтарях», а по-друге...| − Ну, во-первых, не на «фонарях», а на «ліхтарях», а во-вторых...}}|[[Укр]] vs. [[:w:Андриенко, Виктор Николаевич|В. Андрієнко]] по поводу коверкающего рiдну мову [[Шоу Довгоносиків]].}}
| |
|
| |
|
| Некоторые слова распространены благодаря суржику. Так, слово «заместо» употреблялось бы гораздо реже, если бы не було средним между укр. «замiсть» и рус «вместо». То же самое можно сказать про слово «шо», соответствующее рус. «что» и укр. «що». Алсо, слова «шо-то» и «шось», соответствующее рус. «что-то» и укр. «щось».
| | ==АФФтари на суржикє== |
|
| |
|
| Слово «чё» в русском и «чо» в украинском — звуковые сокращения от «чего» и «чого», соответсвует рус. «почему» и укр. «чому». А вместо канонічного «что» в русском языке (или «що» в украи́нском) «чё» применяется в [[Гопник|жаргоне]].
| | Ніхто! Запам"ятай, аноне, НІХТО так могутньо не розвинув суржик, як '''[[Лесь Подерв'янський]]''' (також відомий як [[Митець]]) - хуйдожник, який крім всякого "аби чого", чим займаються нормальні баштові адекватні малярі, ще пише [[:Категорія:Якийсь непотріб|<s>всяку хуйню</s>]] п'єси з матюками. Завдяки ним став знаменитим, невизнаним народним героєм та автором численних мемів. |
|
| |
|
| Примеры:
| | ==У цій вікі== |
| сурж. «Чё ты ушёл?» (рус. «Почему ты ушёл?», укр. «Чому ти пiшов?»)
| | * [[Пиздець всіх сподівань]] |
| жарг. «Чё те надо?» (рус. «Что тебе нужно?», укр. «Що тобi потрiбно?»)
| |
|
| |
|
| {{NSFW|title='''Болээ широкій спісок украінизмов в/на русском язике:'''|content=
| |
| '''Синтаксические:'''
| |
| <!--* Глагол «быть» в настоящем времени, управляющий существительным, прилагательным или местоимением в творительном падеже (''«Он есть студентом»'' вместо нормативного ''«Он является студентом»'' или ''«Он — студент»''; ср. с украинским ''«Він є студентом»''). Такая конструкция часто встречается в украинских русскоязычных СМИ.<ref>Ложь, пиздёжь и провокация! Сколько на/в Хохляндии не живу, ни разу этой конструкции не слышал. Может быть имеются ввиду русскоязычные СМИ из дальнего [[Мухосранск|зажопья?]]</ref>
| |
| //тоже не могу себе такой хуеты даже в самой жопе голактики укров преставить. может "он есть студент"? Хотя тоже выглядит, как шутка програмиста.//-->
| |
| * Замена практически не употребляемых в украинском языке активных причастий, на словосочетания "такой, что" (или "такой, который"). Такая конструкция встречается в украинских русскоязычных СМИ.
| |
| * ''«Скучать за»'' (кем-, чем-либо) вместо нормативного ''«скучать по»'' (кому-, чему-либо).
| |
| * ''«Про»'' вместо нормативного ''«о»'', например ''«говорить про что-то»'' вместо ''«говорить о чём-то»''. (С другой стороны, Наше всё употреблял равноправно и тот и другой предлог).
| |
| * ''«За»'' в аналогичной ситуации, например ''«поговорить с деканом за сына»''.
| |
| * ''«Смеяться с (кого-л.)»'' вместо ''«смеяться над (кем-л.)»''.
| |
| * ''«Зво́нит»'' — вместо «''звони́т''». Обусловлено ударением на первый слог в украинском слове «''дзво́нить''» (ед. число 3 лицо).
| |
| * ''«На»'' вместо нормативного ''«по»'': ''«как на меня»'' (укр. ''«як на мене»'') вместо ''«как по мне»'' - часто в комментариях русскоязычны украинцев и даже россиян.
| |
| * Склонение фамилий, оканчивающихся на ''ко'', например, ''«за [[Ющенко|Ющенка]]»'', ''«за [[Юлия Тимошенко|Тимошенку]]»''. Женские фамилии с окончанием на -о, или согласный, не склоняются, мужские же склоняются (Марії Сеник-Василя Сеника)[http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-4.html].
| |
|
| |
|
| '''Лексіческіє:'''
| |
| * ''«Шо»'' вместо ''«что»''.
| |
| * ''«Гривня»'' (название украинской валюты) вместо ''«гривна»''.
| |
| * ''«Мова»'' вместо ''«украинский язык»''.
| |
| * ''«Помаранчевый»'' (с политической коннотацией) вместо ''«оранжевый»''.
| |
| * ''«Незалежность»'' (с отрицательной окраской) вместо ''«независимость»''.
| |
| * ''«Козак»'' вместо ''«казак»''.
| |
| * ''«Ихний»'' вместо ''«их»'' (притяжательное местоимение).
| |
| * ''«[[Заробитчан]]ин»'' — вместо «''трудящийся-мигрантъ''» или германизма «''гастарбайтер''».
| |
| * ''«[[Свидомость]]»'' в смысле «украинский национализм»
| |
|
| |
|
| '''Фонетіческіє:'''
| | == Посилання == |
| * В русском поэтическом языке XVII-XVIII веков искусственное чтение буквы «ѣ» как «и» (вместо дифтонга «йэ» или, реже, «'э») для достижения консонанса. (ср. совр. разг. «йисть» вместо «есть» в значении «кушать»)
| |
| * сближение звуков [и] и [ы] в поэзии XVII—XIX столетий: рифмы ''кудри — пудры'', ''жизни — отчизны''
| |
| * передача «H h» «Г г» в таких устоявшихся заимствованиях как «Голливуд», «Голландия», «Гитлер» вместо «Холивуд», «Холландия», «Хитлер», хотя «Хеллоуин» «хоккей». Английское «H h» в украинськом передается гортанным «Г г», которое по произношению совсем не похоже на русское твердое Г (которому соответствует Ґ, но употребляется преймущественно в словах иностранного происхождения).
| |
| '''Исторические украинизмы, освоенные русским языком:'''
| |
| * изменение орфоэпических норм (XVII век):
| |
| ** ударение в именах ''Савва́тий, Меле́тий, Кондра́т, Ви́ктор'' и т. д. вместо прежних ''Саввати́й, Мелети́й, Ко́ндрат, Викто́р'';
| |
| ** окончание прилагательных ''-ый'' вместо ''-о́й'';
| |
| ** нейотированное произношение ''е'' в начале заимствованных слов;
| |
| * лексические заимствования: ''пасека'', ''порожняк'', ''запал'', ''настрой'', ''аж'' и др. ;
| |
| * словообразовательные модели на ''-щин(а)'' (названия регионов), ''-роб'' (рус. ''-дел'').}}
| |
|
| |
|
| Алсо на укрском «собака» — это «он», то есть мужского пола.
| | * [http://newzz.in.ua/main/1148858925-pobeda-surzhika-v-movnom-pitanni.html Суржик перемагає] |
| | * [http://gazeta.ua/ru/post/339441 Бабушка Президента Росії говорила на суржику] |
| | * [http://mignews.com.ua/ru/articles/62521.html Президент теж розмовляє суржиком. Президент і шлепери] |
| | * [http://www.youtube.com/watch?v=6BmnvIB96TU Прем'єр-міністр розмовляє на суржику] |
| | * [http://www.youtube.com/watch?v=AXoeDsd_KWg Колишній мер Києва, Леонід Черновецький розмовляє на суржику] |
| | * [http://www.youtube.com/watch?v=dHLQYbKFg3g Володимир Путін говорить на російсько-татарському суржику] |
| | * [http://censor.net.ua/ru/news/view/161106/markov_surjik__eto_prayazyk_russkih_ukraintsev_i_belorusov_pochitayite_amerikanskoe_salo Марков: Суржик - справжня руська мова] |
| | * [http://smi.liga.net/articles/IT085455.html Украинскому языку - суржик не помеха] |
| | * [http://www.narodnapravda.com.ua/politics/4bc71825d9cd5/ Слово на захист азарівського суржика] |
|
| |
|
| == Мнєніє Онотоле ==
| |
| Расовый одесский <s>тролль и шизофреник</s> учёный муж [[Вассерман]] считает украинский искусственным языком, созданным австрийским подразделением [[ZOG]] для отделения Хохляндии от Рашки, и упоминает эту искусственность чуть менее, чем всегда, когда ведет речь об Украине. Этим он люто, бешено <s>раздражает</s> доставляет [[укр]]<s>ов</s>ам.
| |
|
| |
|
| {{цитата|Прелесть ситуёвины прежде всего в том, что суржиком -- смесью ржи с пшеницей -- именуется широкий спектр реально бытующих на юге Руси диалектов русского языка. Именно суржики в сумме занимают второе после устной версии литературного русского языка место в живом общении на Украине. Литературная же украинская норма -- сконструированная путём вычленения из всех суржиков отдельных слов, максимально отклоняющихся от общерусской нормы -- пропагандируется всею мощью государства уже девять десятилетий, но так и не стала живой устной речью, а всё ещё бытует только в средствах массовой информации да в тех случаях, когда русских _заставляют_ говорить на украинском. Таким образом, предлагаемый законопроект пытается искоренить на Украине всю живую речь ради искусственной конструкции, доселе не приживленной к народу даже жесточайшей социальной хирургией (вроде исключения из коммунистической партии за пользование русским языком -- было такое и в 1920-е годы, и в 1950-е).|{{lj user|awas1952||99626}}}}
| | == Примітки == |
| | | {{reflist}} |
| == Алсо == | | [[Категорія:Мова]] |
| * В Беларусіі для суржика використовуєтся названіе «трасянка».
| | [[Категорія:Статті з мовними помилками]] |
| | |
| * Ідіш також являєтся суржиком (иврит, немецкий и чуть-чуть польского), хоть и являєтся змесью з мов трь ох різних язикових груп.
| |
| | |
| * В расовом єврейськом сериалі «Ликвидация» на суржикє говорят почті усє. Но довольно херово.
| |
| | |
| * Такі многіє слова, счітающиієся расово українськими, являються на самом ділі Hochlodeutsch, а також із расово пшецького, ібо под пшекамі расові [[укр]]и сиділи чуть більш, чим 9000 років. Например, рас. пшец. и укр. дах — Dach (крыша), ''цигель''^W^Wцегла — Ziegel (черепица, обожженый кирпич) и лихтарь — Lichter, Leuchter (светильник), хмарочос — буквальный перевод с рас. фош. Wolkenkratzer (ср. рас. рус. небоскрёб и рас. пинд. skyscraper), фарба, мапа, файный und so weiter.
| |
| | |
| * Впрочем, руссиш от украинского недалеко ушел. Подавляющее большинство{{ЩИТО?}} Исконно Русских Слов — не что иное, как [[копипаста|прямые заимствования]] из церковнославянского языка, причем без особых изменений. Остальные же слова — из французского и немецкого, благодаря дворянам, Петрам и прочим Екатеринам, которые или были европейцами, или очень хотели ими быть, или просто их завозили к себе в Рашку.
| |
| | |
| * По некоторым данным язык становицца литеродурным, если на нем пишут литеродуры. Поэтому после появления в интернете суржик уже может считацца литеродурным языком, так как электронная литеротура — тоже литеротура.
| |
| | |
| * Латиноамериканский суржик — [[:w:Спанглиш|Спанглиш]], немецко-английский суржик — [[:en.w:Denglisch|Denglisch]] (Deutsch + English).
| |
| | |
| * Немецко-русский суржик эмигрировавших российских немцев может доставлять не по-деццки. [[95%]] колбасных «немцев» по-немецки отродясь не говорили и им пришлось заново учить язык уже в Германии. При этом если слова методом погружения мало-помалу учатся, то мозгов на [[Grammar nazi|довольно сложную грамматику]] хватает у единиц. Результатом является русский по строю и грамматике язык с немецкими словами. Например, «Я шпарю на конту» — В гетто, где проживают российские немцы, совершенно нормальная, всем понятная фраза, означает «я коплю деньги на счете (в банке)».
| |
| | |
| == Смотрі также ==
| |
| * [[Украина]]
| |
| * [[Лесь Подервянский]]
| |
| * [[Хохлосрач]]
| |
| * [[Кубаноид]]
| |
| * [[Хохруссиш]]
| |
| | |
| == Посилання <s>дуже далеко</s> ==
| |
| * [http://uk.wikibooks.org/wiki/Мова_людства Мова людства]
| |
| * [http://miresperanto.narod.ru/konkurentoj/mihajlenko-kak_ustroen.htm Как устроен человеческий язык]
| |
| | |
| {{Укры}}
| |
| {{Языки}}
| |
| [[Категория:Украина]] | |
| [[w:Суржик]]
| |
Суржик (старослав. сурожь - суміш пшениці з житом (рожью)) - суміш, мікс, змішання, зокрема змішання української і російської мов на землях Східної України у вакуумі. У широкому розумінні - сленг, суміш різних мов світу, у вузькому розумінні це мова язик, на якій якому розмовляють розговарюють в Україні.
Хто вони
Чималенька частина суржик-спікерів вважає гадає думає, що каже балакає українською мовою. Всупереч стереотипу, суржик употребляють не тільки прості люди, а й багато висОККих посадовців, особливо військові, менти й пожежники (бо форма, сапагі, рамантіка: сказав "Не буду работать! І всьо").
Будь-який свідоміт, або граммар-наці помає чимало батхьорту від такої рєчі мови языка язиком і ротом. Одже, завдяки суржику будь-який москаль вважає, ЧТО розуміє українську, і що вона "нє очєнь-та і атличаєтса ат нармальнава йизыка", але якщо поруч з ним хтось розмовлятимо справжньою українською, буде мати баттхьорта дупощему щодо своєї неповноважносі та звинувачивати вас у тому, что "вы палякам прадалісь", я гарантую це!
Суржик міцно вплинув на український інтернет-сленг. Зокрема, його вживають багато ЖЖ-стів (нарочіто, для створення гумористичного ефекту).
Див. також глобальний суржик
Історія
Проходження суржику нікому не відомо, але є типичною драмою. К.О. розповів, що завдяки справжної схожісті рос і укр мов та їх одночасного застосування, населення східної і південної України та прикорнонних міст Росії вирішило не парити свій мозок двомя мовами і розмовляти сумішшю сумішью смессю смесью такі смессю двох мов.
Відомі суржик-спікери
Більш за всіх популяризує суржик Найперший Трансвістит України. Що цікаво, багато людей на Москві вважають, що він/вона співає українською.
АФФтари на суржикє
Ніхто! Запам"ятай, аноне, НІХТО так могутньо не розвинув суржик, як Лесь Подерв'янський (також відомий як Митець) - хуйдожник, який крім всякого "аби чого", чим займаються нормальні баштові адекватні малярі, ще пише всяку хуйню п'єси з матюками. Завдяки ним став знаменитим, невизнаним народним героєм та автором численних мемів.
У цій вікі
Посилання
Примітки