Українські цінності

Ця стаття редагується автором. Будь-ласка, не редагуйте цю статтю зараз, щоб уникнути конфліктів при редагуванні.

Ціннісний набір середньостатистичного сферичного коня у вакуумі українця

Мабуть, ні про що більше не балакають українці, як от про українські цінності. При чому скрізь. І на семінарах науковців, і в бані, і за столом після 14-ї чарки. А от що саме - оті Ваші українські цінності - ніхто чомусь зформулювати не взявся.

Тому ми почнемо. Система така: цінність - розділ. А далі - патріоти, СТАВАЙ!

Лєнту за лєнтою набої подавай

Вкраїнський повстанче - в бою не відступай!

Патріотизм

Патріотизм - то є, як Ви усі знаєте, любов до Батьківщини, до батьківщини, до місця, де Ви народилися і виросли.

Себто: до Батьківщини = України, і до батьківщини = Сумщини, Черкащини, Рівненщини, Тьмутороканщини, Заліщиків і Позадуппя.

Україну люблять усі українці. Це факт, з яким не посперечаєшся.

Краще всього Україну любити з Чорончо, чи з Сіднея. Ну, на крайняк, з Нью-Йоркщини чи Техащини. При чому, чим далі Сідней, Невадщина чи Чорончо - тим більше й більше там українці люблять Україну.

Проте, на запитання: А чому би Вам не повернутися? Нині Україна - незалежна держава. Будете разом із нами будувати її економіку, добробут; любити на справах, якби... У відповідь як правило чуєш:

- Я би ж радішчю, пжоте у мене в Чорончо є бензокольонка, петроль, розумієш?

- Розумію, не ідіот...

Працелюбність

Усі українці, на відміну від ганебних москалів, - ну ТАК люблять працювати!!!

• Хата помазана
• Хата побілена
• Свині нагодовані
• Пшениця колоситься
• Трактор змащений
• Картопля (ну, часом, бульба, а часом мандебурка) - просапана-пропрашована!

У результаті чи то любові до сільської праці, чи то сталінсько-хрущовської політики з трудоднями і "нє пущать с калхозов!" - усі працьовиті українці у 1960-1970 рвонули до міста, де стали почесно називатися рагулями. Тепер лозунгом працьовитого українця став:

Хай горять ті кляті буряки,

Мамо, дайте гроші на книжки!

Результат ми бачимо сьогодні: Україна, яка годувала себе, вічно історично голодних москалів та інших кацапів, а заодно і пів-Європи з Африкою, завозить гречку з Китаю. Аноне, якщо Ти вчився у школі. Ану, згадай: ДЕ в Китаї росте гречка?

Працьовиті українці як лишень не називалися - і вуйками, і полішуками, і рагулями. Сільська праця перетворилася на тягар українця, на його ганьбу. Селянин НІКОЛИ не отримає в Україні статус вище, аніж бидло. І мешканці міст будуть дивитися на нього зверхньо і з презирством. Учорашній колгоспник - сьогодні офісний планктон - дивиться на свого односельця, як на лайно.

Саме за сільське походження біло-блакитні почали звати Ющенка Пасічником.

Презирство до селянина пре у нашого бомонду (що лишень вчора вимив ракотиці в міській ванній) і політикуму.

Націоналізм

Націоналізм у нормальних людей - це нормальна любов нормальних людей до своєї нації, споріднено, як патріотизм - любов до своєї чи то держави, чи то малої батьківщини, про що написано вище.

У нас в Україні все як завжди переставлено з ніг на голову.

У нас "нацик" (він же "майдаун", він же "Бандерлог", він же "майданутий", він же "жидобандерівець") - це фашист; такий собі Чикатило, граф Дракула, у якого з кутка рота стікає цівка людської крові, в руках - тупа пилка "Дружба-2", якою він 15 хв. тому розпиляв беззахисного москаля, а за поясом - сокира із залишками москальських мізків.

У цій Вікі

• Мова СТБ
• Українські демотиватори
• Кубанський діалект
• Повість Безосібних літ
• Рагулі
• Московитський діалект
• Куркодзьоб звичайний/3