Українська транслітерація японської

Ти - японіст. Ні, навіть не так, ти вчив японську мову. Ні, знов не так, ти просто знаєш деякі особливості запису японської мови, і ти, як людина достатньо освітчена, відчуваєш ДУПОБІЛЬ страшний дупобіль коли бачиш наступного тупого школяра, який замість нормальних ромадзі і кірідзі пише якесь кіріджі! Ні, жодного сумніву це українську транслітерацію японської мови.

Історія

Якось одна (а може й більше) людина сіла за стіл, увімкнула свій комп'ютер і почала дивитися аніме. Аніме не просте, а з оригінальною звуковою доріжкою і субтитрами. І все було добре, але замість того, щоб читати субтитри, як роблять усі нормальні люди, ця людина почала вслухатися в оригінальні слова і порівнювати їх з написаним перекладом. І ось настав момент, коли хтось вигукнув: ヨシコ! І те, що людина прочитала, було "Йосіко". А те, що людина почула, було "Йошіко". Це здивувало її і змусило шукати правди - кому ж вірити? І правда знайшла себе.

Поліванов

Поліванов дивиться на отаку, як на неосвітчену молодь

Поліванов Євгеній Дмитрович був мудрою людиною. Він був лінгвістом і сходознавцем, японістом і китаїстом, автором багатьох наукових робіт, але був у нього один великий недолік - він був москалем. І все б добре, якби не російська мова, яка має хіба не найменше звуків з усіх. Наслідок цього - звуки російської мови можна передати майже в усіх інших, а ось у ній самій неможливо передати звуки більшої частини мов. Японська - не вийняток. Тому Поліванов створив таку систему передачі звуків японської мови російською, яка передавала б найбільш схожі відповідники. Усю таблицю перетвореня звуків можна знайти тут

Проблема системи Поліванова

EmbedVideo отримав незаконне значення для параметра вирівнювання «18». Допустимими значеннями є left, center або right.

(link) Невже хтось з вас чує "Хіросіма"? Чи може "Йосіко"?

Проблема системи Поліванова, яка потягла за собою створення української транслітерації полягає у її відмінності від власне японської мови. Насправді в японській мові просто немає м'яких приголосних, а в російській мові немає м'яких шиплячих. У той самий час в японській мові м'які шиплячі присутні у великій кількості, а в російській - м'які приголосні відповідно. Поліванов вирішив заміняти м'які шиплячі на м'які приголосні - він намагався зберегти хоча б м'якість.
Так склалося, що будь-який українець може вимовити такі складні слова, як "Шість", "Камиші", "Щілина", "Бджілка", "Бомжі" і так далі. Росіяни, такі як Поліванов, будуть вимовляти це як "Шисть", "Камиши", "Щилина", "Бджилка" і "Бомжи". Цікаво те, що звук [и] в російській мові передається літерою "ы", але писати буквосполучення Жы, Шы, Щы заборонено граматикою. Писати можна лише Жи, Ши і Щи (жі, ші, щі), але вимовляти так також не можна - заборонено літературною фонетикою. Правду кажуть, умом Расею нє панять.

Суть

важливо зрозуміти, що сабж розповідає не заміну Поліванова на транслітерацію Японська-Англійська-Українська, система Гепнера для англійської мови також недосконала, ми шукаємо найкращий варіант для української мови у транслітерації Японська-Українська

Насправді українську мову цілком задовольняє система Поліванова, але є два пункти, які повністю псують нам усю картину. Ці пункти - передача звуків し і じ. Найкраще це буде розкрито у табличці (вибачте за термін "Украджі", найкраще з того, що я міг вигадати):

Катакана	Хіріґана	Ромадз(ж)і	Кірідз(ж)і	Украджі
し	シ	shi	си	ші
しゃ	シャ	sha	ся	шя
しゅ	シュ	shu	сю	шю
しょ	ショ	sho	сё	шьо
じ	ジ	ji	дзи	джі
じゃ	ジャ	ja	дзя	джя
じゅ	ジュ	ju	дзю	джю
じょ	ジョ	jo	дзё	джьо

Насправді символ シ в японській мові читається не як сі чи ші, а як дещо середнє. Навіть не середнє, а ближче до ші. ТОму використання украджі не є єдиним правильним варіантом. У нас є вибір, в той час, як у росіян, за вказаних вище причин, його немає.

Різниця у системах

У наступній таблиці показана різниця у записі деяких силабічних знаків японської мови у різних системах (так, Гепберн був не єдиний. Єдиним був Поліванов. Поки що). Кірідзіподано українською транскрипцією.

Хіраґана	Ревізований Гепберн	Кунрей-сікі	Ніхон-сікі	Кірідзі	Украджі
うう	ū	û	ū	у:	у
おう, おお	ō	ô	ō	о:	о
し	shi	si	si	сі	ші
しゃ	sha	sya	sya	ся	шя
しゅ	shu	syu	syu	сю	шю
しょ	sho	syo	syo	сьо	шьо
じ	ji	zi	zi	дзі	джі
じゃ	ja	zya	zya	дзя	джя
じゅ	ju	zyu	zyu	дзю	джю
じょ	jo	zyo	zyo	дзьо	джьо
ち	chi	ti	ti	ті	чі
つ	tsu	tu	tu	цу	цу
ちゃ	cha	tya	tya	тя	чя
ちゅ	chu	tyu	tyu	тю	чю
ちょ	cho	tyo	tyo	тьо	чьо
ぢ	ji	zi	di	дзі	джі
づ	zu	zu	du	дзу	дзу
ぢゃ	ja	zya	dya	дзя	джя
ぢゅ	ju	zyu	dyu	дзю	джю
ぢょ	jo	zyo	dyo	дзьо	джьо
ふ	fu	hu	hu	фу	фу

На завершення

Ця стаття НЕ Є науково авторитетною, це аматорська спроба пояснити для себе, чому ми пишемо імена улюблених героїв аніме або японських фірм не так, як нам кажуть офіційні джерела. Якщо ви написали статтю, у якій викорисовували поліванівську кірідзі, а вас змушують переробити її, вказуючи на цю статтю, плюньте їм в обличча, вони самі її не читали. Пишіть так, як вам заманеться, але пам'ятайте, за використання цієї системи лінгвісти-японісти будуть дивитися на вас як на школярів, якого б віку ви не були.

Дивіться також

• Харківський правопис
• Г/ґ-срач