Українські цінності

Матеріал з Файна Меморії
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ця стаття редагується автором.
Будь-ласка, не редагуйте цю статтю зараз, щоб уникнути конфліктів при редагуванні.


Ціннісний набір середньостатистичного сферичного коня у вакуумі українця

Мабуть, ні про що більше не балакають українці, як от про українські цінності. При чому скрізь. І на семінарах науковців, і в бані, і за столом після 14-ї чарки. А от що саме - оті Ваші українські цінності - ніхто чомусь зформулювати не взявся.

Тому ми почнемо. Система така: цінність - розділ. А далі - патріоти, СТАВАЙ!

Лєнту за лєнтою набої подавай
Вкраїнський повстанче - в бою не відступай!

Патріотизм

Патріотизм - то є, як Ви усі знаєте, любов до Батьківщини, до батьківщини, до місця, де Ви народилися і виросли.

Себто: до Батьківщини = України, і до батьківщини = Сумщини, Черкащини, Рівненщини, Тьмутороканщини, Заліщиків і Позадуппя.

Україну люблять усі українці. Це факт, з яким не посперечаєшся.

Краще всього Україну любити з Чорончо, чи з Сіднея. Ну, на крайняк, з Нью-Йоркщини чи Техащини. При чому, чим далі Сідней, Невадщина чи Чорончо - тим більше й більше там українці люблять Україну.

Проте, на запитання: А чому би Вам не повернутися? Нині Україна - незалежна держава. Будете разом із нами будувати її економіку, добробут; любити на справах, якби... У відповідь як правило чуєш:

- Я би ж радішчю, пжоте у мене в Чорончо є бензокольонка, петроль, розумієш?

- Розумію, не ідіот...

Працелюбність

Усі українці, на відміну від ганебних москалів, - ну ТАК люблять працювати!!!

  • Хата помазана
  • Хата побілена
  • Свині нагодовані
  • Пшениця колоситься
  • Трактор змащений
  • Картопля (ну, часом, бульба, а часом мандебурка) - просапана-пропрашована!

У результаті чи то любові до сільської праці, чи то сталінсько-хрущовської політики з трудоднями і "нє пущать с калхозов!" - усі працьовиті українці у 1960-1970 рвонули до міста, де стали почесно називатися рагулями. Тепер лозунгом працьовитого українця став:

Хай горять ті кляті буряки,
Мамо, дайте гроші на книжки!

Результат ми бачимо сьогодні: Україна, яка годувала себе, вічно історично голодних москалів та інших кацапів, а заодно і пів-Європи з Африкою, завозить гречку з Китаю. Аноне, якщо Ти вчився у школі. Ану, згадай: ДЕ в Китаї росте гречка?

Працьовиті українці як лишень не називалися - і вуйками, і полішуками, і рагулями. Сільська праця перетворилася на тягар українця, на його ганьбу. Селянин НІКОЛИ не отримає в Україні статус вище, аніж бидло. І мешканці міст будуть дивитися на нього зверхньо і з презирством. Учорашній колгоспник - сьогодні офісний планктон - дивиться на свого односельця, як на лайно.

У цій Вікі

Примітки