КВ-2
Вундервафлі - реалії нашого життя. Чи, можливо, його історія. |
||
|---|---|---|
| Літальні апарати | Калінін К-7 · ТУ-160 · Су-24М |  |
| На гусеницях | Ще поки на колесах · Т-35 · КВ-2 · ИС-4 · ИС-7 · Оплот-М | |
| РСЗВ | РСЗВ · РСЗВ «Смерч» | |
| Артсистеми | Дора | |
| Ракетні комплекси | БЖРК · РСД-10 | |
| Стрілецьке озброєння | Калаш · Кулемет Максим | |
| Взагалі не стріляють | Газенваген · Кольчуга-М | |
| Щось інше | Вундервафля | |
КВ-2 - від "Климент Ворошилов" - типова радянська вундервафля.
Навіщо воно таке здорове
Як не прикро чути сивочолим ветеранам новітні трактування історії, але Йосип Сталін готував агресію проти Європи. Агресія - це теж робота. Як і будь-яка робота, вона потребує інструментів.
Хороший танк Т-35, аж п'ять башт на одному корпусі, але своїми гарматами бетонні доти - ну не бере, хоч плач!
19 грудня 1939 року було підписано Постанову Комітету Оборони СРСР №443сс, згідно з якою танк КВ-1 був прийнятий на озброєння РККА. В цей час дослідний зразок танка КВ-1 проходив військові випробування і брав участь в Радянсько-фінській війні. В ході боїв радянське командування дійшло висновку, що необхідно мати окрім танка, озброєного 76,2-мм гарматою, ще і важкий танк, здатний боротися з Дотами, надовбнями і іншими фортифікаційними спорудами [1].
На вимогу Військової Ради Північно-західного фронту перші 4 машини з пробної партії КВ мали бути озброєні 152-мм гаубицею. Для вирішення цього завдання були притягнені 2 конструкторські бюро: СКБ Ленінградського Кіровського заводу під загальним керівництвом Ж.Я. Котіна (старшим групи проектувальників був Н.Л. Духов) і інженери артилерійського АОКО (завод №172 ім. Молотова) на чолі з Н.В. Куріним. На розробку проекту було відведено всього декілька днів [2]. Конструктори були перекладені на казармове положення і працювали по 16-17 годин добу. Буквально за два тижні проект був готовий і вже в лютому 1940 р. був виготовлений дослідний зразок, що отримав позначення У-1. За початковим проектом передбачалося встановити у башті КВ 152-мм гаубицю зраз. 1909/30 року. Надалі від цієї артсистеми відмовилися на користь гаубиці М-10 зраз. 1938/40 року. Пооект установки гаубиці М-10 в танк КВ мав позначення "402" або МТ-1.
Для установки такої громіздкої артсистеми потрібно було розробити нову башту великих розмірів. Погон нової великої башти, дорівнював погону стандартної (малою) башти КВ. Тільки на початку 1941 року танки стали називати КВ-1 і КВ-2. До цього їх називали "танк з малою баштою" і "танк з великою баштою".
КВ-2 призначався для прориву сильно укріплених оборонних смуг (руйнування стрільбою прямим наведенням дотів і дзотів), для посилення підрозділів, озброєних легкими і середніми танками [3].
Першу установку МТ-1 змонтували на дослідному танку, замість малої башти. Вже 10 лютого були проведені випробування танка бойовою стрільбою на траншейному стенді прямо на території заводу. Експеримент пройшов вдало, танк не перекинувся, а двигун завівся з першої спроби. Окрім гаубиці, КВ-2 був озброєний ще і трьома 7,62-мм танковими кулеметами ДТ (спарений з гаубицею; у кульовій опорі кормової стінки вежі; у лобовому листі коробки підвежі зліва від механіка-водія).
Ще в інтернетах
Примітки
- ↑ Проби штурму Лінії Маннергейма продемонстрували це вельми наглядно
- ↑ Йшла совєцько-фінська війна, Червона Армія забуксувала в такій манюній географічно Фінляндії - потрібно було щось робити. А це щось Сталін вмів робити ой як добре!
- ↑ Саме призначення танка говорить, що для оборони він не призначався. Коли наші війська зариті глибоко в землю, то ДОТи на нас не набігають