ТУ-160
Зміст
Просто Блек-Джек (без курв, шоб понятно)[ред.]
ТУ-160 (расово моск. вірне «Білий Лебідь», піндоське позначення «Black Jack», що якби натякає) — православний святий рівноапостольний надзвуковий стратегічний бомбардувальник-ракетоносець. Одна з найголовніших вундервафлів Цих країн.
Юкрайна своїх Лебедів пробзділа поносом рідким лайном, віддавши частину їх сусідній Раші за газ, і, власне, блекджек і курви, отже ареалом існування можна вважати еРеФію.
Носить ядерні ракети Х-55 (єретичний аналог — расово піндоська ракета AGM — 86C) і Х-15 (аналогів на щастя Раші немає, американські SRAM давно вже зняті з озброєння), як основне озброєння. Неправославне бидло боїться. А оскільки доброго слід приймати помалу, тому на озброєнні Раші є цілих 16 штук, і кожен літак має власне ім’я.
Ту-160 меметичний у середовищі журнолиздів, поцріотів, кремляді і бидла, як частина Ядерного Щита їхньої Батьківщини, Гаранта для Усєя Москалів Усього Російського Народу, разом з Тополем-М і Булавою.
Кожна його поява викликає потоки рідкого лайна сльози розчулення і радості без причини ознаки дурачини. А у москальських ворогів — срач цеглою і повний баттхьорт, себто, дупощем по-нашому.
Історія вундервафлі[ред.]
У 1960-х роках Радянський Союз вирвався вперед в області створення стратегічних ракетних озброєнь, в той же час США робили ставку на стратегічну авіацію. Політика, що проводилася С. Хрущовим, привела до того що до початку 1970-х СРСР мав в розпорядженні потужну систему ракетно-ядерного нападу, але стратегічна авіація мала у своєму розпорядженні лише дозвукові бомбардувальники Ту-95 і М-4, нездатні здолати систему ППО країн НАТО того часу.
Вважається, що поштовхом для розробки нового радянського бомбардувальника послужило рішення США розробити у рамках проекту AMSA (Advanced Manned Strategic Aircraft) новітній стратегічний бомбардувальник — майбутній B — 1. У 1967 Рада Міністрів СРСР ухвалила почати роботи над новим багаторежимним стратегічним міжконтинентальним літаком.
До майбутнього літака пред’являлися наступні основні вимоги:
- — дальність польоту на швидкості 3200-3500 км/год на висоті 18000 метрів — в межах 11-13 тис. км;
- — дальність польоту на дозвуковому режимі на висоті і біля землі — 16-18 і 11-13 тисяч кілометрів відповідно;
- — літак повинен був наближатися до мети на крейсерській дозвуковій швидкості а долати ППО супротивника — в надзвуковому висотному польоті або на крейсерській швидкості біля землі;
- — сумарна маса бойового навантаження — до 45 тонн.
Роботи по новому бомбардувальнику розпочали ОКБ Сухого і ОКБ Мясіщева. ОКБ Туполєва, зважаючи на велику завантаженість, притягненим не було.
На початок 70-х обоє ОКБ підготували свої проекти — чотиридвигунний літак зі змінюваною стріловидністю крила. В той же час, незважаючи на деяку схожість, вони використовували різні схеми.
Трішки про озброєння[ред.]
У двох внутрішньофюзеляжних відсіках може розміщуватися до 40 тонн озброєння, що включає декілька видів керованих ракет, коригованих і вільнопадних авіабомб і інших засобів поразки як в ядерному, так і в звичайному спорядженні.
Крилаті ракети Х-55 (12 одиниць на двох багатопозиційних ПУ револьверного типу) призначені для ураження стаціонарних цілей із заздалегідь заданими координатами [1].
Протикорабельні варіанти ракет мають систему радіолокації самонаведения [2].
Для ураження цілей на меншій дальності до складу озброєння можуть входити аеробалістичні гіперзвукові ракети Х-15 (24 одиниці на чотирьох пускових установках).
Бомбове озброєння Ту-160 розглядається як зброя «другої черги», призначена для ураження цілей, що збереглися після першого, ракетного удару бомбардувальника. Воно також розміщується у відсіках озброєння і може включати кориговані бомби різних типів, у тому числі одні з найпотужніших вітчизняних боєприпасів цього класу — бомб серії КАБ-1500 калібром 1500 кг
Літак може оснащуватися також вільнопадними бомбами (до 40000 кг) різного калібру, у тому числі і ядерними, разовими бомбовими касетами, морськими мінами і іншим озброєнням.
Білі лебеді в Україні[ред.]
Перші два літаки Ту-160 (№ 1-01 і № 1-02) поступили в 184-й гвардійський важкобомбардувальний авіаполк в Прилуках (УРСР) в квітні 1987 року. При цьому літаки передавалися в стройову частину до завершення держвипробувань, що було обумовлене випереджаючими темпами постановки на озброєння американських бомбардувальників B — 1.
До 1991 року в Прилуки поступили 19 літаків, з яких були сформовані дві ескадрильї. Після розпаду Радянського Союзу усі вони залишилися на території незалежної України.
У 1992 році Росія в односторонньому порядку припинила польоти своєї стратегічної авіації у видалені регіони.
У 1998 році Україна приступила до знищення стратегічних бомбардувальників, що належали їй, на виділені США засоби за програмою Нанна-Лугара.
У 1999—2000 рр. була досягнута домовленість, по якій Україна передала Росії вісім Ту-160 і три Ту-95 за списання частини боргу по закупівлях газу. Усі Ту-160, що залишилися в Україні, були знищені, окрім однієї машини [3] [4]
Як вони гробилися[ред.]
Після розпаду СРСР на території незалежної України залишилося 19 літаків Ту-160. Базувалися ці найсучасніші стратегічні бомбардувальники в Прилуках (Чернігівська область). Літаки були для українців одним з атрибутів національної незалежності і суверенітету : не всяка країна може дозволити собі мати стратегічну авіацію.
Але незабаром з’ясувалося, що бомбардувальники — занадто дорога і непотрібна іграшка. Для польоту на максимальну дальність одному Ту-160 потрібно 170 тонн гасу, а для учбового польоту над національною територією — 40 тонн. Крім того, небо України було занадто тісне для Ту-160.
Із-за постійної нестачі пального літаки літали не більше п’яти раз на рік. Бомбардувальники простоювали на стоянці в Прилуках, маючи на своїх площинах національну символіку України — жовто-блакитні круги і тризубці, що замінили звичні червоні зірки. Іноді в повітря для парадів піднімався один літак.
Стратегічні бомбардувальники абсолютно не вписувалися в оборонну доктрину без’ядерної України. Утримувати їх навіть в режимі консервації було занадто дорого, та і ні до чого. Незабаром в Києві стали замислюватися про те, як позбавитися Ту-160. Літаки можна було перебазувати в Росію (так свого часу поступив Казахстан, обмінявши далекі бомбардувальники Ту-95МС на винищувачі), або знищити.
У 1995 році почалися переговори про купівлю Росією 10 повністю справних українських Ту-160 за ціною $25 млн за штуку (Росії ці літаки були украй потрібні, оскільки на озброєнні ВПС РФ залишалося лише шість Ту-160 — на авіабазі в Енгельсі). Але вони закінчилися безрезультатно: запропонована Росією ціна показалася тоді Україні сміхотворною. Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення про ліквідацію стратегічних авіаційно-ракетних комплексів Ту-95МС і Ту-160. У 1998 року Україна приступила до знищення стратегічних бомбардувальників на виділені США за програмою Нанна-Лугара засоби. До кінця 1998 року утилізували два Ту-160, оброблення кожного обійшлася в $1 млн. Повністю авіапарк українських літаків Ту-160 передбачалося ліквідовувати до 2001 року.
5 грудня 1998 року МО України і МО США підписали угоду щодо ліквідації 44 важких бомбардувальників і 1068 крилатих ракет Х-55 повітряного базування. За додатковою угодою 16 літаків Ту-160 планувалося утилізувати, 3 — після доопрацювання використовувати як перший ступінь при запусках космічних ракет.
У березні 1999 р. Міністерство оборони України отримало дозвіл Уряду України продати три бомбардувальники Ту-160 і запасні частини до них за $20 млн американської компанії Platforms International Corporation для переобладнання літаків в носії ракет для запуску супутників. Організація запуску супутників за допомогою ракет-носіїв типу Pegasus покладалася на американську фірму Orbital Network Services Corporation. Російська сторона вказала українському і американському урядам про порушення положень Договору СНО-2. Принципова позиція Росії знайшла підтримку у Вашингтоні, який також висловився проти будь-якого порушення Україною засадничих положень Договору; Київ відмовився від продажу літаків.
У квітні-травні 1999 року обговорювалося питання про обмін восьми літаків Ту-160 і трьох бомбардувальників Ту-95МС ВПС України на літаки Ан-22 і Ан-124 ВТ Росії. На початку серпня 1999 року була досягнута домовленість про передачу Україною Росії восьми повністю справних важких бомбардувальників Ту-160 в рахунок часткового погашення заборгованості за постачання природного газу. У жовтні 1999 року на Україну відправилася військово-технічна делегація ВПС Росії для оцінки технічного стану літаків. Передача бомбардувальників Росії почалася в листопаді 1999 року. До квітня 2000 року усі літаки перелетіли на аеродром під Енгельсом.
Epic fail[ред.]
Останній із стратегічних авіаційних комплексів Ту-160 ВПС України, що залишилися, був знищений 2 лютого 2001 року. Один бомбардувальник Ту-160, приведений в стан, що виключає його бойове застосування, знаходиться в Полтавському музеї авіації і космонавтики.
В інтернетах[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ введення яких здійснюється в пам’ять ракети перед вильотом бомбардувальника
- ↑ Лулз у тому, що одним із завдань при розробці Ту-160 була його здатність один-на-один боротися з авіаносцями США
- ↑ Небоєздатна, виставлена в музеї дальньої авіації в Полтаві
- ↑ А як америкоси їх сцяли! Боже ж ти мій!! Вони й забашляли дурним хохлам, а ті — раді старатися, 9 (дев’ять!) Лебедів під автоген!!!
{{#if:| Вундервафлі - реалії нашого життя. Чи, можливо, його історія. |
||
|---|---|---|
| Літальні апарати | Калінін К-7 · ТУ-160 · Су-24М | |
| На гусеницях | Ще поки на колесах · Т-35 · КВ-2 · ИС-4 · ИС-7 · Оплот-М | |
| РСЗВ | РСЗВ · РСЗВ «Смерч» | |
| Артсистеми | Дора | |
| Ракетні комплекси | БЖРК · РСД-10 | |
| {{{group6}}} | {{{list6}}} | |
| {{{group7}}} | {{{list7}}} | |
| {{{group8}}} | {{{list8}}} | |
| {{{group9}}} | {{{list9}}} | |
| Стрілецьке озброєння | Калаш · Кулемет Максим | |
| Взагалі не стріляють | Газенваген · Кольчуга-М | |
| Щось інше | Вундервафля | |
| {{{group13}}} | {{{list13}}} | |
| {{{group14}}} | {{{list14}}} | |
| {{{group15}}} | {{{list15}}} | |
| {{{group16}}} | {{{list16}}} | |
| {{{group17}}} | {{{list17}}} | |
| {{{group18}}} | {{{list18}}} | |
| {{{group19}}} | {{{list19}}} | |
| {{{group20}}} | {{{list20}}} | |
