Українські аніме-фестивалі

В теоріі

Аніме-фестивалі(Фести,Фесташкі) Різновид заплановано-хаотичного скупчення маси народу-де кількість анімуфагів на 1 м2 перевищуе усі допустимі норми та дозволені показники з конкурсами,караоке,коспеєм.Здебільшого проводяться з нагоди святкування дня народження клубу (але в окремих випадках святкують також свята-Хеллоуін,Новий Рік,або просто коли організаторам щось в голові стрільне) Основні осередки проведення фестивалів-є Киів,Львів,Дніпропетрівськ,Хмельницький. Зазвичай все починаеться зазделегідь.Оголошення про проведення фесту подаеться за місяць або навіть за 3 (в залежності від запланованоі помпезності) в розносячись по усім куточкам краіни (завдяки наявності інтернет-форумів та власних сайтів клубів а також газети "СегодНя".Одразу ж починаеться підготовка.Ажіотаж невпинно зростае до самого початку і під кінець набувае риси істеріі(зазвичай фестивалі проходять на протязі 2-3 днів) Місто стає цілю для сотень-тисяч прибулих японофагів. Людей з футболочками аля "Naruto", "Evangelion", кавайними вушками-хвостиками не просто багато-а дуже багато, що звістно викликає подив у перехожих "які не темі".Фести поділяються на декілька етапів-це можуть бути різноманітні лекціі на тему аніме,манги,та самоі культури Японіі в цілому.Також конкурсна частина:косплей-дефіле,театральні косплей-сценки з відіграшом певного епізоду з аніме,виставка аніме-арту народних умільців,конкурс фанфіків та інше

На практиці

Насправді аніме-фести в Украіні (принаймні іх 90%) це досить ганебне видовище.Особливо це стосується провінційних міроприємств.Дійство дещо смердить совком.По-перше в організаторів немає гідних спонсорів (інколи спонсором стає місцевий молокозавод або привокзальне кафе)-що позначається на якості оформлення місця проведення фесту (зазвичай якийсь задрипаний будинок культури чи офіцерів) Ганебні косплей костюми також доповнюють урочистість атмосфери.Ніколи немає професійного конферансьє (цю роль зазвичай виконують самі організатори) Dj -зазвичай малолітній нарутофаг з дибільною зачіскою, що прагне крутити ости з наболілого Нарутича.Супер-веселі-конкурси якими іх називають організатори можуть викликати хіба що співчутливу посмішку у пересічного перехожого.Загалом уся спроба перенести в Украіну унікальну атмосферу та запал Японіі більше схожа на цирк.